"Найголовнішим ворогом була спека". Історії двох дніпровських ліквідаторів аварії на ЧАЕС

"Найголовнішим ворогом була спека". Історії двох дніпровських ліквідаторів аварії на ЧАЕС

"Найголовнішим ворогом була спека". Історії двох дніпровських ліквідаторів аварії на ЧАЕС
Суспільне Дніпро

14 грудня в Україні відзначають День вшанування ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Цього дня 35 років тому над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської станції звели захисний саркофаг.

Володимир Довгий: "Я на це дивився, як на експонат"

Дніпрянину Володимиру Довгому було 38 років, коли сталася аварія на Чорнобильській АЕС. Розповідає: тоді він працював викладачем криміналістики в університеті внутрішніх справ. Коли почув про формування батальйону для ліквідації наслідків аварії, одразу ж записався у добровольці.

Їхній підрозділ, розповідає чоловік, охороняв 30-кілометрову зону відчуження поблизу Білорусі. Туди він прибув наприкінці квітня та провів там місяць.

Зі сторони Білорусі приїхали на поминальний день після Пасхи. Приїхав автобус, 25 людей і 5-7 дітей. На цвинтар, поминати. А мені пускати не можна. Вони приїхали: 25 метрів - і їхнє кладовище. Кажуть: ну пустіть туди. А я не маю права”, - говорить ліквідатор аварії на ЧАЕС.

Слідкували, щоб не було мародерства. Крім того, опромінені предмети заборонялося виносити за межі зони. Володимир Довгий згадує, як зазирнув до одного з будинків.

На спинці дивану - три ляльки, причесані, акуратні. Подивився на стіл: зошит з арифметики. Приклади до ста. Написано: 26 квітня, домашня робота. І приклади ручкою, а відповіді написані олівцем. Одна неправильна. Я такий: руки назад. Пам’ятаєте, в музеї є: руками не торкатися. Я на це дивився, як на експонат”, - каже чоловік.

Олександр Ткачов: "Масштаби цієї аварії не передати словами"

Олександр Ткачов працював у 25-ій пожежній частині Самарського району. Розповідає: усі його колеги були готові їхати на ліквідацію аварії.

Протягом місяця він разом зі своїм підрозділом привозив воду до станції.

Найголовнішим ворогом на той момент було тепло, спека. Треба було ліквідувати пил, який вилітав з четвертого блоку, його треба було водою прибивати. І це робили постійно. Емоції були у всіх приблизно однакові. Не дивлячись на те, що ми пожежники, бачили, до чого можуть призвести пожежі, але масштаби цієї аварії не передати словами”, - говорить чоловік.

За словами голови Дніпропетровської обласної ради Миколи Лукашука, наслідки аварії на ЧАЕС ліквідували 34 тисячі жителів Дніпропетровщини. Нині в живих лишилося 11 тисяч ліквідаторів.

Читайте також

- "З нами ніхто не працював". Запорізький ліквідатор про Чорнобиль та життя після нього

- У Дніпрі запаленими свічками виклали число «35» з нагоди роковин аварії на ЧАЕС

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди