Порушення режиму припинення вогню з боку російських збройних формувань у зоні проведення Операції об’єднаних сил відбуваються майже щодня. Є втрати — 26 листопада загинув 29-річний військовий з Харкова. Як ситуацію на фронті відчувають у тилу — у Харківському військово-медичному клінічному центрі Північного регіону?
Про кількість поранених та хворих, досвід військових медиків та оснащення шпиталю в етері "Сьогодні. Головне" на Суспільному розповіли фахівці Харківського військово-медичного клінічного центру Північного регіону — терапевт Юрій Ілляшенко та начальник хірургічної клініки Сергій Шипілов.
Поранені: від 2014 і дотепер
Сергій Шипілов: Інтенсивність надходження військовослужбовців, особливо травмованих та поранених, майже однакова, якщо порівнювати місяці цього року. За цей рік десь 10% від всіх хворих — це військові з пораненнями та травмами. Це приблизно п’ять-шість поранених на місяць. Якщо брати по категоріях тяжкості, то це один-два тяжких.
Якщо порівнювати з 2014 роком, то розподіл був інший. Десь 30% — були поранені, 30% травмовані, в тому числі з бойовими травмуваннями. Інші — це військовослужбовці, які надійшли з хворобами.
У 2014 році до нас надходили військовослужбовці з пораненнями та травмами навіть без первинно наданої допомоги. Це був дуже не контрольований потік хворих, деякі самостійно надходили до нас, приїжджали з волонтерами, медичною та військовою попутною технікою. Ми проводили не лише притаманну нам інтенсивну терапію, стабілізацію, надання хірургічної допомоги, а й сортування: залишали у себе, направляли в інші медзаклади або повертали до лав. Потім, коли відновили усі ланки надання допомоги в кінці 2014 року-початку 2015-го, вже було простіше.
2015 рік вже мав іншу структуру. Частка поранених стала меншою, десь до 15-20%. Збільшилася частка хворих. Це було пов’язано з проведеною мобілізацією, в якій взяли участь всі, хто мав бажання, у тому числі військовослужбовці, які мали хронічні захворювання, і під час бойового навантаження ці захворювання загострювалися, і військовослужбовці вимушені були звертатися до нас за допомогою.
Хвороби військових та COVID
Юрій Ілляшенко: Динаміка надходжень терапевтичних хворих за останні два роки обумовлена наявністю хворих на COVID. І минулого року, і зараз у нас було скорочення прийому хворих взагалі. Нам командування виставило певний процент завантаження, тому що ми маємо бути завжди готові до надання допомоги пацієнтам з фронту. Зараз терапевтичні хворі складають близько 60-70%. Менше половини з них — це хворі на COVID.
Найбільш поширені — це серцево-судинні хвороби, потім захворювання дихальної системи, потім йдуть захворювання інфекційного профілю (COVID та інші інфекційні хвороби).
Останнім часом кількість пневмоній значно зменшилася — у півтора-два рази. Проведена імунізація й епідемічні заходи: розосередження, носіння масок, раннє виявлення хворих.
У нас створена ПЛР-лабораторія, яка зараз проходить ліцензування. Будемо самотужки ставити діагноз COVID. У нас є потужне рентгенологічне відділення і комп'ютерної томографії.
Зміни у хірургічній службі
Сергій Шипілов: У 2014 році через тих офіцерів, які пройшли Афганістан, — це три-чотири людини, які в нас ще проходили службу, — ми швидко відновили знання та навички лікування саме бойової травми. Ми сформували два окремих відділення: нейрохірургічне і відділення судинної хірургії. Саме ці поранені мали отримувати допомогу одразу, до шести годин після поранення, ми не мали можливості переправляти їх далі.
Саме через наш центр пройшла велика частка поранених нейрохірургічних, судинних, які отримали повну вичерпну допомогу і були направлені на подальше доліковування. За нашими даними, ці поранені повторно не оперувалися.
Тепер в нашій службі понад 60 лікарів. Вони всі мають практичний досвід. І до нас часто звертаються, в тому числі з європейських країн за консультаціями. Тому що таких поранень, таких бойових травм майже ніхто не лікує у світі. Тому що використання такого важкого озброєння, як системи "Град",реактивна система залпового вогню калібру 122 мм майже ніхто не бачив. Ми є піонерами в лікуванні цих поранень.
Ми швидко впровадили всі світові методики, які зараз існують. Це і використання вакуумної терапії, це і використання судинних технологій, це використання відеоендоскопічних методик саме в лікуванні поранень грудної клітини, органів черевної порожнини.
Обладнання у шпиталі
Сергій Шипілов: Отримали електронно-оптичний перетворювач, який допомагає в реальному часі бачити, де перелом, де стороннє тіло, куди треба зайти інструментом, тобто це рентген, який працює в реальному часі. Він допомагає зіставляти кінці поламаних кінцівок, діставати уламки.
Ендоскопічне обладнання, яке використовуємо в діагностиці та лікуванні травм грудної клітини, черевної порожнини. Досягненнями на цьому напрямку ми вважаємо не тільки вітчизняних лікарів, а й лікарів з інших країн, тому що до цього часу малоінвазивна хірургія не використовувалася для лікування бойової травми. Ми її впровадили.
Читайте також: У військовому шпиталі у Харкові прооперували бійця, тяжкопораненого на сході України
Інтенсивна терапія. У нас є вже 12 сучасних апаратів штучної вентиляції легенів, вони допомагають стабілізувати пораненого і відсоток поранених, яких ми втратили через травматичний шок, дуже-дуже низький, у порівнянні з чеченською війною, афганською війною. Це 0,15% від загальної кількості поранених.
Юрій Ілляшенко: Найбільше зачіпає, коли ті хлопці, що лікувалися, з війни дзвонять і кажуть: "Док, зі святом тебе". Значить, нормально ми спрацювали.
Що відомо
- 7 грудня російські окупанти шість разів порушили режим припинення вогню. Втрат серед українських військових немає.
- 30-річчя ЗСУ: 92 бригада на Харківщині отримала партію танків та БТР.
