Батько з сином з Хмельниччини, які разом були в зоні ООС, поділилися спогадами

Батько з сином з Хмельниччини, які разом були в зоні ООС, поділилися спогадами

Батько з сином з Хмельниччини, які разом були в зоні ООС, поділилися спогадами Фото: Суспільне Поділля

Разом пішли добровольцями воювати на схід у 2014 році жителі Городка Назарій Чепко та його батько Олесь Королівський. Чоловіки обидва брали участь в Революції Гідності в Києві. Та під час початку антитерористичної операції вирішили вдвох, таємно один від одного, приєднатися до добровольчих батальйонів. Пізніше воювали в складі Збройних сил України: Назарій – в складі 93 окремої механізованої бригади, Олесь – у 20 мотопіхотному батальйоні. Свою історію вони розповіли Суспільному.

"Подзвонили волонтери, сказали, що везуть сюрприз. Я щось в душі відчував. І вже коли під’їхав автобус, почали виносити речі, і він виходить останній. Чесно кажучи, я очікував від нього це", - так про зустріч із сином у 2014 році під час антитерористичної операції на сході України розповідає доброволець Олесь Королівський. Із сином, каже, має різні прізвища, бо замолоду їздив на заробітки і був змушений змінювати документи.

Назарій – його перша дитина, каже Олесь Королівський: "Він невипадково навіть народився на день української армії. Переживав за нього. За нього більше, як за себе. Я би не знав, що сказати вдома дружині, якби щось сталося з сином".

Назарій Чепко каже, що для нього на війні найважчою була присутність батька на позиції в Донецькому аеропорті: "Коли ти з батьком сидиш в одному окопі, по вас стріляють танки, міни, то це зовсім по-іншому. Я пам’ятаю: метеостанція Донецького аеропорту, там в мене, фактично, було бойове хрещення. І коли почалася перша стрілянина, я почав шукати батька, бо я за нього хвилювався".

Далі шляхи батька й сина розійшлися. Назарій воював в добровольчому батальйоні "Айдар", вступив в Збройні сили України, востаннє був на сході в складі 93 бригади. Його батько також на той час увійшов в склад Збройних сил, востаннє служив в 20-му мотопіхотному батальйоні. Згадує слова командира: "Твоя мотивація, що ти без грошей, без нічого. Ти мотивував наших хлопців, які тоді вже отримували заробітну плату, ти мотивував їх до певних дій, що треба захищати Україну".

У композицію меморіалу в центрі Городка закладені привезені з обстрілів уламки від снарядів та мін.Фото: Суспільне Поділля

У композицію меморіалу в центрі Городка закладені привезені з обстрілів уламки від снарядів та мін.

Найважчим після того, як воювали в різних підрозділах, згадує Олесь, було розуміння ситуації на сході. Назарій на той час останнім відходив з Донецького аеропорту, каже Олесь Королівський: "Він мені тоді подзвонив і каже: "Тату, нас так луплять з артилерії, що просто розіб’ють". Це були такі години, коли я знаю ситуацію. А дружині що сказати?"

Зараз чоловіки займаються громадською діяльністю. Олесь час від часу їздить на схід як волонтер. Назарій – депутат Городоцької міської ради.

"Я вважаю, що українці, які довели любов до своєї держави своїми вчинками, саме вони і повинні займатися державою", - каже Назарій Чепко. Його батько Олесь Королівський додає: "Завжди в українця в генах насправді закладена свобода, воля і незалежність".

Чоловіки показують меморіал в центрі Городка, в композицію якого закладені привезені з обстрілів уламки від снарядів та мін. Назарій каже: для мирного міста - це символ того, що війна досі триває.

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди