"Економічний паспорт — політична реклама". Експертка проаналізувала нову ініціативу Зеленського

"Економічний паспорт — політична реклама". Експертка проаналізувала нову ініціативу Зеленського

Ексклюзивно
"Економічний паспорт — політична реклама". Експертка проаналізувала нову ініціативу Зеленського Ілюстративне фото, Unsplash

Президент Володимир Зеленський 1 грудня у зверненні до Верховної ради та українців анонсував подання до 10 грудня законопроєкту про економічний паспорт. Документ передбачає, що плата за використання надр, накопичуватиметься на персональних рахунках дітей громадян України. Після досягнення повноліття, ці накопичення можуть бути використані ними для здобуття освіти в Україні чи купівлі власного житла.

Про те, як схожі ініціативи працюють в інших країнах світу, скільки й коли молодих українців зможуть отримати такий паспорт, в ефірі Українського радіо розповіла Людмила Черенько, завідувачка відділу досліджень рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України.

Депутат від фракції "Слуга народу" Данило Гетманцев анонсував, що економічний паспорт може передбачати до $10 000. Чи можливо реалізувати таку ініціативу?

Звісно, що обіцянки про накопичення до 10 000$ на економічному паспорті українця є більше політичною рекламою.

Якщо аналізувати поширення такої практики у світі, то вона є притаманною країнам Перського басейну. Що обґрунтовано швидким зростанням рівня життя за короткий історичний період. Високим життєвим стандартам ці країни завдячують отриманим прибутком від видобутку нафтопродуктів. І коли значною мірою зріс рівень життя у цих країнах, то виникла ідея інвестування у майбутнє наступних поколінь.

Але це відбувається цілковито не в той спосіб, як нам про це розповідають (ред. — сміється). Лише в одній країні розробленими є індивідуальні віртуальні рахунки, — у Катарі та Омані. Ці кошти неможливо взяти та використати на власний розсуд.

Коли дитина народжується, на її віртуальний індивідуальний рахунок надходить 3000$ США, але, за умови правильного використання цих коштів управителями, до досягнення повноліття дитини, вони можуть зрости до 100 000$.

Коли мова йде про країни, в яких дійсно є можливість забезпечити для молоді індивідуальні рахунки, то вони все одно іменують це "фондами суспільного споживання". Тобто це кошти, передбачені передусім на освіту та охорону здоров’я, а не на особисті неозначені витрати. У такий спосіб країна гарантує безоплатну освіту та медичні послуги дітям, якщо ж, медична система такої країни не може забезпечити надання необхідної медичної послуги всередині країни, то лікування буде оплачено за кордоном.

Це дуже добрі наміри й добре, що така ініціатива запущена. Але натомість Україна, сьогодні не може гарантувати надання необхідних медичних послуг уже народженим дітям.

Чому моє ставлення є настільки скептичним? Тому що я розумію, що в нас немає досвіду управління такими коштами, такими віртуальними фондами.

Яким буде процес накопичення коштів на економічному паспорті українця?

У момент народження дитини, за нею віртуально в еквіваленті закріплятимуть $1000. До моменту досягнення шістнадцятиріччя ці кошти повинні "працювати". Якщо їхнє використання буде правильним, то ця сума може зрости, наприклад, до 10 000$ до моменту досягнення шістнадцятиріччя. Ці кошти мають не лежати на депозиті у банку, а працювати.

Коли мова йде про недержавні пенсійні фонди, то слід не забувати про наявні обмеження — їм не дозволяють вкладати кошти майбутніх пенсіонерів у ризиковані бізнес-проекти, тому від таких коштів надходить невелика маржа.

Такого досвіду управління в Україні поки що немає, навіть, щоби ця віртуальна 1000$ виросла до 10 000$.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди