У Харківському художньому музеї протестували і готують до експозиції об’ємні копії картин, які зможуть прочитати незрячі люди. Рельєфні картини, створені скульпторкою Тетяною Альбіцькою-Костомаровою, встановлять поряд з оригіналами в постійних експозиціях музею в рамках соціального проєкту "Крокуємо інклюзією".
Некласичні рельєфи
Скульпторка Тетяна Альбіцька-Костомарова працює над створенням об'ємних копій чотирьох картин з фондів Харківського художнього музею. Авторка прагне зберегти основні деталі твору і зробити їх максимально зрозумілими для незрячих. Показує майже закінчену роботу "Одягають вінок" Костянтина Трутовського.
"Хлопчик перебуває на першому плані. У них із жінкою різниця у відстані у метр. І як мені потрібно його винести, щоб люди розуміли, що він ближче стоїть? Виходить, що мені потрібно було винести його максимально, тобто, він має профіль, і мені треба було так зліпити, щоб розуміли, що саме він стоїть на першому плані. На картині у хлопчика не профіль, але довелося набрати масу, щоб було зрозуміло", — розповідає скульпторка.
Виготовлення об'ємних копій картин для скульпторки — новий досвід, каже Тетяна.
"Я думала, що зліплю класичні рельєфи — і все, але виявилося, що це складніше. У класичному рельєфі є перспектива, перший, другий план, а в цьому проєкті всі об'єкти мають бути винесені однаково. Необхідно, щоб було не більше п'яти фактур, якщо більше, люди можуть загубитися", — пояснює Альбіцька-Костомарова.
Зберігають тепло рук
Після копії картини "Одягають вінок" скульпторка робитиме копії "Козаки пишуть листа" Іллі Рєпіна та "Прогулянка" Альбрехта Дюрера. Тетяна називає їх "найважчими у втіленні".
"Рельєф "Козаки пишуть листа" розділений на три частини, тому що це дуже масштабна робота. Прочитати картину 1,3 м на 80 см — дуже важко. У втіленні важливо прибрати усе зайве, залишити найцінніші елементи", — розповідає скульпторка.
У роботах скульпторка використовує матеріали, які мають бути приємним на дотик і зберігати тепло рук. Копії відомих картин робить за розміром такими, щоб людина могла доторкнутися до кожного елементу. Виготовлення однієї рельєфної картини займає щонайменше два-три тижні, робота складається із кількох стадій.
"Спочатку ліпка у пластиліні, потім буде формування в гіпсі. Він буде зачищатися, поліруватися, наноситиметься фактура, тому що пластилін не все витримує, а лінії будуть чіткішими вже по гіпсу. Потім уже відливається камінь: поліефірна смола з мармуровим пилом", — розповідає Альбіцька-Костомарова.
Натюрморт Ханса ван Санта "Сніданок" у виконанні Альбіцької-Костомарової — вже в експозиції художнього музею та доступний для тестування.
14 рельєфних копій
Поява тактильних картин — це частина соціального проєкту "Крокуємо інклюзією". Його ідея належить Харківському художньому музею та благодійній фундації "Громадська альтернатива", кошти виділив Український культурний фонд, розповідає наукова співробітниця музею Ганна Задорожна. Все починалося три роки тому зі створення аудіогіду для незрячих.
"Ми мріяли піти далі й додати до цих описів тактильні копії. Було кілька критеріїв, по-перше, це найбільш знакові твори з колекції нашого музею. Звичайно, візитівка нашого музею — це полотно Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султанові", — розповідає Задорожна.
Загалом у Харківському художньому музеї експонуватимуться 14 рельєфних копій для людей із вадами зору. 10 із них — це графічні роботи Георгія Нарбута, виготовлені в технології об’ємних ліній.
Читайте також
У харківському екопарку реабілітують понад 300 кажанів з трьох міст України
