Родинний дім для дітей при монастирі 10 років існує на Хмельниччині

Родинний дім для дітей при монастирі 10 років існує на Хмельниччині

Родинний дім для дітей при монастирі 10 років існує на Хмельниччині Фото: Суспільне

Родинний дім при монастирі отців-паллотинів, в якому монахині виховують дітей з дитячих будинків, існує вже десять років в Білогір’ї. Відповідальний за родинний дім отець Павло Горай розповів Суспільному: приміщення, в якому зараз проживають діти – будівля колишнього Домініканського монастиря початку 17 століття. Як виникла ідея створити будинок сімейного типу з опікою монахинь і як зараз проживають діти, Суспільне дізнавалося.

Зараз в родинному домі в Білогір’ї проживає 10 дітей, офіційною опікункою яких є монахиня згромадження бенедиктенок-місіонерок сестра Моніка Чернецька. Її діти називають мамою. Наймолодшій Маші – чотири роки, найстаршому Ігорю, який проживає в родині – 15.

Окрім сестри Моніки, за дітьми доглядають ще дві монахині згромадження. Одна із них, сестра Схоластика, розповідає: їхнє згромадження, в служіння якого входить догляд за дітьми, позбавлених батьківського піклування, засноване у 1917 році на Київщині католицькою монахинею матір’ю Ядвігою. Додає: "Це була опіка над дітьми, які залишились без батьків чи в якихось скрутних ситуаціях після Першої Світової війни і таких бурхливих подій на той час. Спочатку вона сама почала збирати цих дітей знедолених і ними опікуватись. А далі також знайшлися молоді жінки, які захотіли їй допомогти".

Прокидаються діти щоранку о 7:30, разом снідають, тоді йдуть до школи і на гуртки. В кожного з них – свої захоплення. Опікунка дітей сестра Моніка каже: із численних гуртків після школи всі діти приходять додому не раніше сьомої вечора.

Для вивчення уроків в дітей є окрема кімната, для проведення часу разом вся родина збирається ввечері в ігровій, де грають у різні настільні ігри, розповідає вихованець Максим.

12-річна Людмила розповідає: коли її забрали з дитячого будинку, була ще малою, але пам’ятає знайомство з родиною. Її сестричка, 9-річна Вероніка, говорить: в їхній сім’ї, яка складається з різних дітей, є те, що об’єднує всіх в одну родину - сім’я, батьки, любов.

Для проведення часу разом вся родина збирається ввечері в ігровій, де грають у різні настільні ігри.Фото: Суспільне

Для проведення часу разом вся родина збирається ввечері в ігровій, де грають у різні настільні ігри.

Отець Павло, який опікується родинним домом, розповідає: ідея облаштувати тут, на місці колишнього католицького монастиря, будинок сімейного типу виникла в нього ще у 2007 році. Найскладнішим в облаштуванні домівки для дітей, згадує, був пошук монахинь, які б могли їх виховувати. Пригадує: "Я почав розмовляти з настоятельками різних орденів. І виявилось, що так, праця цікава, але треба почекати, в нас немає покликань. Бо це таке досить специфічне служіння. Служіння, яке вимагає віддати себе 24/7".

Опікунка дітей, сестра Моніка Чернецька говорить: коли прийняла духовний сан, хотіла своє служіння Богу об’єднати з опікою над дітьми, позбавленими батьківського піклування. На запитання, як монахиня може виховувати дітей і готувати їх до світського життя, відповідає: "Всім нам для того, щоб жити і бути щасливими, потрібна опіка, любов, підтримка. Я думаю, що це якраз сходиться з тим покликанням, яке я маю".

Саме сестра Моніка приїздила в 2012 році знайомитися з дітьми в дитячі будинки Хмельницького. Пригадує: "Їм байдуже, як ти одягнений. Ти приходиш і знайомишся з ними, шукаєш якісь спільні інтереси, спільний контакт. І діти відчувають, що їх хочуть, що їх люблять. І їм все одно, що ти одягнула".

Фінансування на кожного з дітей надає держава, говорить відповідальний за родинний дім отець Павло. З облаштуванням побуту і ремонтами в помешканні допомагають благодійники. З дітьми щороку виїжджають на відпочинок.

Читайте також

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди