Молотком об порожній балон: так зв’язується з односельцями інвалід Другої світової зі Сріблянщини

Молотком об порожній балон: так зв’язується з односельцями інвалід Другої світової зі Сріблянщини

Молотком об порожній балон: так зв’язується з односельцями інвалід Другої світової зі Сріблянщини оригінальне

Двічі молотком об порожній газовий балон – живий, тричі – потребує допомоги. Так більше року тримав зв'язок із односельцями інвалід Другої світової Іван Бухно. Він живе у селі Никонівка Срібнянського району – в яру, де нема мобільного зв’язку, а стаціонарний не працював більше року.

Іван Бухно, інвалід Другої світової війни розповідає: «Оце 2 рази стукаю, що я живий. А як більше – то треба прийти. Поняла?»

Івану Бухну – 93. Він живе в яру на околиці Никонівки Срібнянського району. Найближчі сусіди - на горі.

Іван Бухно показує: «Ото там найближче, за кілометр.»

Про те, що живий, Іван Бухно сповіщає сусідів боєм в порожній газовий баллон: «Чують аж нагору туди.»

Павло Тхір, житель села Никонівка каже: «Другий раз, як надворі, то чую, як стукає. Півдев’ятого ото завжди. Стукає – дак живий.»

Якщо селяни чують 3 або більше ударів – це означає, що треба йти на поміч.

Іван Бухно: «На «швидку», буває, треба подзвонити. Буває так, що вхопить, а ні «швидкої» – нічого.»

З минулої весни у хаті Івана Бухна не працює стаціонарний телефон.

Чоловік каже: «Там і кабеля нема. – А де кабель? – А чорт його знає. Отож такий причепили телефон. Сидиш наче в тюрмі. А як? У випадку чого вдень та влупиш, та чують, що щось трапилось. А вночі що? Хоч вішалку бери.»

Чоловік народився в 27-му році. Пережив голодомор і війну – охороняв полонених німців та японців. Тепер переважно сидить у хаті та слухає канарок. До села дійти не може – каже, пухнуть коліна.

Валентина Ведмідь, яка допомагає Іванові Бухну по господарству, каже – декілька разів звертались зі скаргами, що телефон не працює: «В Укртелеком. Там сказали – лінія. Треба пропилювати.»

Іван Бухно: «А кому я треба? Один приходив, подивився-подивився – каже, це там треба вирубувати гілля, це довго.»

Володимир Кириндась, адміністратор фейсбук-спільноти «Срібнянщина – мій рідний край»: «Місцевість, як бачите, в якій він проживає – ліс, гори. Тут, фактично, не працює жоден мобільний зв'язок.»

На початку тижня Володимир Кириндась зняв відео про те, що у Івана Бухна не працює телефон, та виклав в соцмережі. У день зйомки біля його хати ми зустрічаємо майстра «Укртелекому».

Анатолій Радченко, майстер «Укртелекому»: «– А що треба зробити? Лінію відновити. Вона старенька і заросла. -А чого 2 роки не робили? - А того що нема кому робити. (Дзвонить телефон) - Оце відремонтували? – А візьміть. – Не візьмете, бо провід ще не підключений до трубочки. - А де шнурок? -Поїдемо тоді по шнурка.»

В Срібнянському відділенні «Укртелекому» кажуть, про цю проблему знали давно, та нічого не могли вдіяти.

Провідний інженер Срібнянського відділення «Укртелекому» Анатолій Жмака каже: «Там лінія півтора кілометри ішла чагарниками, лісом. У нас нема людей, щоб випиляти. Я казав – ви випиляйте, ми зробимо. Ось вони випиляли.»

Дерева, які пошкоджували телефонну лінію, обпиляли, щойно дізнались про це, пояснює секретар Срібнянської селищної ради Ірина Мартинюк: «Про ситуацію, що він без телефонного зв’язку, ми дізналися із соціальних мереж. Звернень, як до органів влади, до нас, до громади про відсутність у нього зв’язку не було. На сьогодні вже зв'язок телефонний там працює. Це старенька людина - і слух вже поганий. Ми, можливо, придбаємо телефонний апарат, який йому підходив би.»

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди