Черкащанка Інна Джулай останні п’ять років присвятила допомозі тим, хто залишився без батьківського піклування, вагітним і опікунським сім’ям.
Дитячими малюнками завішена уся стіна в кабінеті Інни Джулай. Свої мрії на папері зобразили найменші клієнти соціального центру:
"Кожен малюнок можна «прочитати». Можна визначити, що турбує дитину найбільше, на що звернути увагу, тому ми використовуємо ці малюнки ще й з діагностичною метою".
Та більшість свого робочого часу, зі слів Інни, проводить поза стінами кабінету – відвідує клієнтів. Одна з них – черкащанка, якій Інна допомогла в період, коли тій все потрібно було починати з нуля. Жінка свого імені не називає.
"То був найскладніший період мого життя, ми з сином приїхали до Черкас. Мені допомогли з документами на оформлення, разом з ними ми ж вступали в коледж, де я і навчаюся, оформитися із садочком допомагали, були ситуації, коли зверталася до психолога".
Нині Інна відвідує її час від часу. Найсильнішим інструментам у своїй професії вважає слово і на практиці знає, що воно може змінювати життя.
"Усе починається з поваги одне до одного, без цього налагодити контакт із клієнтами практично неможливо. Ми допомагаємо клієнту, щоб він сам знайшов вихід із своїх життєвих обставин. Людина повинна обміркувати свою ситуацію, зрозуміти в чому є прогалина. З часом приходить розуміння, що будь-яку ситуацію можна вирішити".
Таких, як пані Інна ще треба пошукати, переконана її клієнтка:
"Безкорислива підтримка – у наш час рідкість. Є дійсно соцпедагоги, які не виконують свою роботу, а отримують зарплатню ні за що і з такими мені доводилося працювати, а Інна Юріївна – соцпедагог від Бога".
Зі слів директорки соцслужб Людмили Савранської, обирають соціальну сферу за покликом серця, а не через посадові оклад, тому й залишаються працювати лиш ті, хто на 100 відсотків віддані своїй справі.
"Фахівці мають бути професійними, повинні бути людяними, щирими, добрими і мати бажання допомогти цим сім’ям. Навантаження щодня дуже велике, і психологічне, і моральне, часто працюємо з випадками домашнього насильства в родинах".
Нині Інна разом із колегами готує курс тренінгів, оскільки вірить, що він допоможе іншим.
