"Коли в машині пацієнт, найбільше думаю про нього", — єдина водійка швидкої у Харкові

"Коли в машині пацієнт, найбільше думаю про нього", — єдина водійка швидкої у Харкові

"Коли в машині пацієнт, найбільше думаю про нього", — єдина водійка швидкої у Харкові Суспільне Харків

Харків'янка Світлана Андрющенко єдина жінка з шестисот водіїв Центру екстреної допомоги Харківщини та перша водійка швидкої за 30 років роботи служби в регіоні. Як приєдналася до команди Центру та чи поступаються швидкій дорогою, Світлана розказала "Ранку на Суспільному".

"Дорога — це життя"

Водійкою швидкої Світлана Андрющенко працює понад місяць. За кермом жінка — з 20 років. До того, як вирішила працювати у швидкій, займалася підприємництвом та працювала далекобійницею.

"У мене була кур'єрська служба, потім була далекобійницею. Їздила у рейси до тисячі кілометрів, в основному — у напрямі Харків-Дніпро-Кривий Ріг. Водіння авто — це моє покликання, дорога — життя. Чесно кажучи, завжди із захватом дивилася на машини швидкої, як працюють бригади", — розповідає водійка.

За словами Світлани, кілька років тому, коли її чоловік хворів, вона викликала бригади швидкої чи не щотижня.

"Чому саме швидка? Думаю, вплинуло те, що у мене чоловік довго хворів. Три роки. Й дуже часто приїжджали до нас на виклики бригади. Буквально щотижня приїжджали. Я дуже вдячна цим людям. Вони не раз його рятували, допомагали, перевозили", — згадує Світлана Андрющенко.

"Найбільша складність — відповідальність"

Про роботу в команді екстреної допомоги Світлана Андрющенко дізналася з історій доньки — фельдшерки: "Донька вже рік працює фельдшеркою, розповідає багато історій, мене почало затягувати, і я зрозуміла, що хочу сюди".

Світлана каже, що переживала, як до неї ставитимуться колеги, та на новому місці знайшла підтримку. Каже, страшно буле під час першої зміни, екстремальних випадків за перший місяць роботи не було.

"На другий день страху вже не було. Найбільша складність — відповідальність за бригаду, людей, яких везеш, усвідомлення цієї відповідальності. Якщо у машині пацієнт, найбільше думаю про нього. Зараз багато COVID-хворих, складні випадки, думаю, ще попереду", — розповідає Світлана.

Комплектацією автівки водійка задоволена: порівнює її зі своїм мікроавтобусом Ford.

"В авто є бортовий комп'ютер, яким можна легко керувати, автономне опалення є, щоб бригада та хворі не мерзли. В авто є ноші, які використовуємо, щоб перенести пацієнта", — показує автівку водійка.

"Дуже багато водіїв у Харкові пропускають швидку. Приємно, що коли вмикаєш сирену, й водії пропускають, хоч і бувають такі, що намагаються проскочити", — каже Андрющенко.

"Скепсис був, але вона довела вправність"

Окрім водіння, серед обов'язків Світлани Андрющенко й допомога бригаді.

"Бригада може бути на виклику, їм може не вистачити кисню, тож можуть попросити принести їм балон", — говорить Світлана.

Перша водійка швидкої у Харкові за часи незалежності. Історія Світлани АндрющенкоСуспільне Харків

Директор Центру екстреної меддопомоги Віктор Забашта каже, до водія швидкої — високі вимоги.

"Це не лише вправне водіння автівки, але й допомога бригаді у безлічі нестандартних ситуацій — це і сортування постраждалих, і надання допомоги при реанімаційних заходах, і знання обладнання. Водію потрібна і фізична сила. Тож коли дівчина прийшла влаштовуватися на роботу, звичайно, скепсис був, але вона швидко довела, що на рівні з чоловіками вміє вправлятися з автівкою, бути справжнім членом бригади", — каже Забашта.

"Кадрові проблеми є"

За словами Віктора Забашти, востаннє жінка керувала швидкою у Харкові ще за радянських часів.

"Років 30 тому на станції швидкої допомоги працювала жінка-водій, але з того часу якось не траплялося", — говорить директор Центру екстреної меддопомоги.

Перша водійка швидкої у Харкові за часи незалежності. Історія Світлани АндрющенкоСуспільне Харків

"Ця праця тяжка та складна", — каже Віктор Забашта

"Певні кадрові проблеми є, готові приймати на роботу і медсестер, і фельдшерів, і лікарів, і водіїв", — розповідає Віктор Забашта.

Читайте також

"Не витримав конкуренції з Китаєм". Історія Будянського фаянсового заводу, будівлю якого підірвали

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди