За даними Державної служби статистики, за комунальні послуги українці заборгували 63 мільярди гривень. З початком опалювального сезону сума несплати традиційно зростає. Чим це загрожує українцям-боржникам, підприємствам-надавачам послуг, як пройти реструктуризацію боргу і як виникають такі борги, розповіли в ефірі Українського радіо президент Асоціації інноваційного розвитку домогосподарств Станіслав Драганов та голова спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Про виникнення комунальних боргів
Підприємства можуть надавати кілька видів комунальних послуг:
- власне комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення);
- послуги з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій.
Традиційно більше боргів виникає з оплати води, світла, опалення, оскільки мешканці турбуються, щоб їх не вимкнули. Щодо прибирання прибудинкової території та обслуговування будинку, підприємство може вирішити питання з боргами лише через суд, оскільки припинити надавати послуги всьому будинку немає змоги, а припинити надавати послугу лише одному мешканцю не можна законодавчо.
Однією з причин виникнення боргів є те, що не всі громадяни можуть отримати субсидії. Кількість субсидіантів зменшується. На початку 2021 року в Україні було 3 млн субсидіантів, а на кінець року їх близько 2,5 млн. Хоча кількість субсидій мала зростати. Уряд у вересні заявив про виділення 12 млрд гривень на субсидії.
Також чимало громадян, які не отримують субсидії, не завжди можуть сплатити за комунальні послуги. Наприклад, якщо людина отримує 7-8 тис гривень зарплатні, то в норму вона потрапляє, але фізично не може сплатити за послуги. Особливо загострилася ситуація під час пандемії. Відомо, що упродовж року з 1 жовтня 2020 року до 1 липня 2021 року борги за комуналку зросли з 65 млрд до 82,6 млрд грн.
Про програми енергоефективності
На думку Станіслава Драганова, не всі субсидіанти потребують підтримки від держави. Відстежити це проблематично. Глобально це можна вирішити через програми енергоефективності. Тобто щоб не опалювати повітря, потрібно утеплювати будинок, доводити його до ладу і потім користуватися. Ті фонди з енергоефективності, що діють сьогодні, є кредитними і мають складну процедуру отримання коштів.
Процедура починається з технічної оцінки стану будинку. За таку оцінку потрібно заплатити, і, як відзначив експерт, більшість припиняють роботу вже на цій стадії. На його думку, держава могла б надавати допомогу щодо технічної оцінки будинків та мереж, які до них підключені.
Повірка лічильників
За законом, якщо лічильник не повірений, мешканцям нараховуються більші показники у платіжках. Однак це законодавча норма. На законодавчому рівні люди, які проживають у багатоквартирному будинку, мають відповідати за повірку лічильника, але по факту ця послуга закріплена за надавачем послуг.
На думку Олега Попенка, за збереження і повірку лічильника мають відповідати компанії-надавачі послуг, а не мешканці.
"Цим користуються монополісти, які нараховують людям величезні платіжки, і цим формується борг. У газових компаніях вдвічі чи втричі дорожче виставляють рахунок за газ, і люди змушені сплачувати, хоча вони цим газом не користуються. Захистити себе український споживач не в змозі", — розповів він.
За його даними, торік українці подали всього чотири тисячі скарг на діяльність комунальних підприємства. Це дуже низький показник, що свідчить про юридичну необізнаність наших громадян.
Про відповідальність за спільне майно
Власник квартири, який є співвласником багатоквартирного будинку, має відповідати за майно будинку, зокрема про мережі, що там прокладені. Проблема в тому, що ця інформація не була донесена мешканцям. Коли на початку 90-х відбулася приватизація, не всі власники це зрозуміли. Саме мешканці, а не колишні ЖЕКи, мають стежити за майновим комплексом. На ринку вже з’являються керуючі компанії, які надають послуги управління спільним майном співвласників у багатоквартирному будинку.
"Ми як мешканці маємо розуміти, що відбувається з нашим майном. Не тільки з квартирою, але і з будинком загалом. Ті, хто зробили ремонти у будинку, проклали хороші мережі, встановили лічильники, економлять на комунальних послугах. Ті, хто цього не зробив, досі кажуть, що є проблематика", — сказав Драганов.
Про реструктуризацію боргів
Щоб реструктурувати комунальний борг, можна підписати відповідні договори з підприємствами, що надають послуги. Більшість підприємств йдуть на такий крок. Максимально заборгованість можна реструктурувати на 60 місяців. Однак не всі компанії йдуть на таке підписання, часто у східних областях відмовляються від такого договору.
Про списання боргів
На думку Драганова, у списанні боргів, ймовірно, буде велика кількість підприємств олігархів, які через цей механізм намагаються вирішити свої питання.
"Якщо показати статистично, хто саме і де заборгував, ми побачимо, що відбувається на ринку і що більшість цих боргів сформовано безпосередньо підприємствами, які належать олігарху, а не мешканцями, які отримують ці послуги", — наголосив він.,
Що відомо
- 18 жовтня голова НАК "Нафтогаз України” Юрій Вітренко заявив, що компанія накопичила достатньо газу у підземних сховищах для опалювального сезону. Компанія готова забезпечити населення паливом, як напряму, так і через теплокомуненерго.
- 12 жовтня заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко заявив, що запасів природного газу в українських підземних сховищах достатньо для покриття потреб населення та підприємств соціальної сфери у прийдешньому опалювальному сезоні.
- 12 жовтня у Міністерстві розвитку громад та територій заявили, що технічна готовність до опалювального сезону майже 100%.
- 12 жовтня Кабмін затвердив план дій з виконання меморандуму щодо опалювального сезону.
- На засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові був підписаний меморандум, згідно з яким тарифи на гарячу воду та опалення не будуть зростати до кінця опалювального сезону 2021-2022 років.
- У серпні Національна енергетична компанія "Укренерго" повідомила, що на складах теплоелектростанцій України спостерігається критична ситуація, пов’язана із недостатнім рівнем накопичення вугілля.
- Міністерство енергетики планує пройти наступні опалювальні сезони автономно від енергосистеми Росії та Білорусі, аби у 2023 році розпочати синхронізацію української енергосистеми з європейською ENTSO-E.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!