Реформування трудового законодавства: чому протестують профспілки Тернопільщини

Реформування трудового законодавства: чому протестують профспілки Тернопільщини

Реформування трудового законодавства: чому протестують профспілки Тернопільщини Суспільне Тернопіль

Верховна Рада підтримала у першому читанні проєкт закону № 5388 щодо дерегуляції трудових відносин. Документ спрощує процедури укладення строкового трудового договору та проходження випробування при прийнятті на роботу. Він також скорочує кількість категорій, для яких не встановлюється випробувальний термін. Що передбачає проєкт – у програмі "Дебати" розповіли голова Тернопільської обласної ради профспілок Андрій Присяжний та голова ГО "Підприємці Галичини" Ольга Шахін.

"Зараз ідуть нові відносини між працівниками і підприємством. У нас були проблеми, коли до нас приходили працівники і ми їх навчали, а потім вони йшли працювати до інших підприємців, дізнавшись про наш бізнес, як можна краще працювати, а далі вони через місяць йшли. Тепер ми можемо заключати договір, де ми себе можемо застрахувати, як роботодавця і підприємця. Думаю, що такий законопроєкт буде кращим для підприємців. Буде новий зручний графік, якщо працівник домовляється із підприємцем і йому добре в такі години виходити на роботу, то чому підприємець має бути проти. Ми домовляємось про вихідні, у Кодексі про працю йдеться, що це є субота і неділя, але, якщо підприємець і працівник домовились, що це може бути понеділок, то чому це не зазначити у договорі", – каже Шахін.

7 жовтня учасники профспілкових організацій, в тому числі з Тернопільщини, протестували біля Верховної Ради. Вони виступили проти трьох законопроєктів, які стосуються змін у трудовому законодавстві. Серед цих законопроєктів – №5388. Документ передбачає, що від профспілки не потрібно буде дозволу на звільнення працівника з ініціативи роботодавця. Не треба буде і дозволу профспілки, щоб залучити працівників до позанормової роботи або у вихідні. У разі прийняття законопроєкту – профспілку лише інформуватимуть і з нею не узгоджуватимуть перенесення щорічної відпустки.

"Це не перша спроба змінити трудові відносини в Україні. Ми виступаємо за те, щоб був цілісний трудовий Кодекс України про працю. Проєкт № 5388 суттєво обмежує права профспілок на захист людей найманої праці. Сьогодні людина, яка працює, яка продає свій розум, повинна мати і захист. Людина сама наймається на роботу, але вже система трудових відносин, система оплати праці, відпочинку, робочого часу і інші аспекти, вони регулюються чинним трудовим законодавством. Сьогодні є профспілка, яка стоїть на стороні найманого працівника, коли ці норми трудових відносин порушуються", – каже Андрій Присяжний.

Народні депутати у першому читанні за ці зміни проголосували 21 вересня цього року.

"Урядовий законопроект стимулює роботодавця до легального оформлення трудових відносин, створює умови для більш ефективного дотримання законодавства про працю, передбачає встановлення зручного режиму робочого часу та відпочинку, а також ефективного використання періоду відпустки. Комітет на своєму засіданні 28 травня рекомендував підтримати законопроект", – каже депутатка Верховної Ради Галина Третьякова.

За законопроєкт проголосувати 244 народних депутати із 379 присутніх.

"Коли ми дивимось на цей закон – роль профспілок нівелюється. Скасовується процедура надання згоди профспілки на звільнення працівника, чи мінімізується можливість захисту прав працівників профспілками. Цей проект суперечить статті 36 конституції України, відповідно до якої громадяни мають право на участь у професійних спілках, з метою захисту своїх трудових відносин", - розповів депутат Верховної Ради Микола Книжицький.

Профспілки під ударом

Представники профспілок під час пресконференції висловили свою думку, щодо депутатського рішення.

"Вся реформа зводиться до того, щоб зробити людину безправною, лишити права колективного захисту, перевести все в режим індивідуальних відносин. Людина найманої праці не зможе вистояти проти роботодавця, який дає роботу, який може дати більшу чи меншу зарплату, який наближеній до себе особі зможе надати зарплату в три рази вищу, ніж висококваліфікованому спеціалісту, тільки тому, щоб оточити себе певною групою осіб, і подавляти людей найманої праці і профспілок", – каже голова Конфедерації Вільних профспілок України та Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець.

Проєктом скасовують повноваження профспілки у питанні розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця шляхом виключення статті 43 та 43-1 КЗпП України.

"Це викликає занепокоєння, адже первинна профспілкова організація є тією єдиною ланкою, яка здійснює захист найманих працівників. Дані зміни можуть спровокувати необґрунтовані звільнення працівників та позбавляють їх ефективного захисту", – каже юристка ГО "Трудові ініціативи" Надія Йолкіна.

Також проєктом значно звужуються права профспілки, а саме:

  • при залученні працівників до позанормових робіт (стаття 62 КЗпП проєкту) та роботи у вихідні дні (стаття 71 КЗпП проєкту) профспілка лише інформується, одержання на це дозволу від профспілки скасовується;
  • з профспілкою не буде узгоджуватись перенесення щорічної відпустки (стаття 80 КЗпП проєкту).

Юристки ГО "Трудові ініціативи" Надія Йолкіна каже, що це повністю суперечать конвенції МОП № 87 "Про свободу асоціації та захист права на організацію" і статті 36 конституції України, які визначають саме професійні спілки організаціями, що здійснюють представництво та захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів працівників у відносинах з роботодавцями.

"Запровадження даних змін, значно погіршують правовий захист найманих працівників та звужують можливості профспілок захищати трудові й соціально-економічні права працівників", – коментують у ГО "Трудові ініціативи".

Проєкт передбачає, що термін трудового договору не перевищує 5 років

Згідно із законопроєктом, роботодавець зможе внести будь-які положення до трудового договору працівника. Договір між роботодавцем і працівником може бути безстроковим або строковим, але не більше, ніж на 5 років.

"Є така деталь, що укладають з працівником строковий договір, і до двох тижнів – новий строковий договір. Отже, якщо два і більше таких договори роботодавець укладе, то він буде переходити у безстроковий", – каже начальник відділу з питань додержання законодавства про працю управління Держпраці у Тернопільській області Ігор Хаварівський.

Згідно з запропонованими змінами, строковий трудовий договір не може бути укладений на строк понад 5 років.

"Вносяться зміни до норм, щодо умов продовження дії строкового трудового договору. Також, у статті 36 КЗпП запропоновано розширити перелік підстав припинення трудового договору, доповнивши новим пунктом 8", – пояснює юристка ГО "Трудові ініціативи" Катерина Швець .

З її слів, він стосується додаткових підстав, передбачених контрактом або строковим трудовим договором, укладеним у письмовій формі. Окремо передбачається, що у строковому трудовому договорі, укладеному в письмовій формі, можуть встановлюватися додаткові підстави для його припинення.

Про випробувальний термін

Цей законопроєкт скорочує перелік категорій осіб, яким не встановлюватимуть випробовуваний термін. Із 14-ти категорій – залишається 4.

Категорії осіб, яким не встановлювали випробовувальний термін:

  • осіб, які до 18 років;
  • молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
  • молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;
  • осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
  • осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;
  • осіб, обраних на посаду;
  • переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
  • осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;
  • вагітних жінок;
  • одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
  • осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;
  • осіб на тимчасові та сезонні роботи; внутрішньо переміщених осіб;
  • при прийнятті на роботу в іншу місцевість;
  • при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.

Категорії осіб, яким пропонують не встановлювати випробувальний термін:

  • особи, які не досягли 18 років;
  • вагітні;
  • особи, з якими договір укладають терміном до 12 місяців;
  • люди з інвалідністю, яких направили на роботу за рекомендаціями медико-соціальної експертизи;
  • а також в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, зауважує юристка Катерина Швець, було скорочено перелік категорій осіб, яким не встановлюється випробувальний термін при прийнятті на роботу. Вона вказує, що крім передбачених статтею 41 кодексу законів про працю, підстав звільнення працівника з ініціативи власника, пропонується передбачити нову підставу "у зв’язку з припиненням повноважень посадових осіб юридичних осіб, що діють на основі приватної власності".

Кандидатка юридичних наук, доцент, експертка з трудового права Світлана Кожушко зазначає, що професійні спілки вважають скасування випробного терміну обмеженням прав, а вона навпаки – розширенням:

"Якщо особу беруть на роботу, вона проходить співбесіду, розглядають її документи, бачать кваліфікацію, спеціалізацію, наявність відповідних дипломів, то навіщо робити випробний термін? Випробний термін використовують для банальної економії".

Вона пояснює, що заробітна плата під час випробувального терміну менша у приватних підприємствах, а державні підприємства можуть певним чином обмежувати в правах працівників на період випробувального терміну.

Залежність від волі роботодавця

Згідно із законопроєктом графік щорічних планових відпусток пропонують зробити необов’язковим. А ще документ передбачає посилення матеріальної відповідальності працівника.

"На даний час, наприклад, треба укладати додатковий договір про повну матеріальну відповідальність працівником, зараз ці речі будуть прописані в трудовому договорі, і вводиться поняття колективна матеріальна відповідальність. Коли колектив заподіяв шкоду і група осіб буде відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству", - каже начальник відділу з питань додержання законодавства про працю управління Держпраці у Тернопільській області Ігор Хаварівський. Юристки ГО "Трудові ініціативи" вказують, що проєкт також передбачає та залишає багато важливих норм на розсуд роботодавця, зокрема:

  • ведення правил внутрішнього трудового розпорядку або графіків змінності залишається на розсуд роботодавця (стаття 52 КЗпП проєкту);
  • скасовується обов’язковість ведення графіків відпусток та подання повідомлень про початок відпустки, ведення цих графіків залишається також на розсуд роботодавця (стаття 79 КЗпП проєкту).

"У результаті залишається незрозумілим, як взагалі буде визначатися черговість надання відпусток у разі відсутності такого графіка", – каже юристка ГО "Трудові ініціативи" Катерина Швець.

Вони констатують, що запровадження змін призведе до того, що працівник буде повністю залежати від волі роботодавця, а "перенесення регулювання основних та істотних аспектів праці з закону до трудового договору спричинить зловживання з боку роботодавця та поставить працівника ще в більш несправедливе становище".

Що відомо

  • 21 вересня Верховна Рада проголосувала у першому читанні законопроєкт №5388 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин".
  • 6 квітня президент Володимир Зеленський підписав закон про надання допомоги від держави у розмірі 8000 грн ФОПам та найманим працівникам, які постраждали від посиленого карантину. Закон передбачає, що гроші виплачуватимуть з державного бюджету та з місцевих.
  • Перед цим Верховна Рада схвалила законопроєкти президента Володимира Зеленського №4429 про соцпідтримку застрахованих осіб №4430 про внесення змін до Податкового кодексу у зв'язку з карантинними обмеженнями через COVID-19.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди