4 жовтня компанія Facebook зіткнулася з масштабним збоєм. Того ж дня в ЗМІ з'явилося повідомлення, що персональні дані 1,5 млрд користувачів цієї соцмережі виставлені на продаж на хакерському форумі в даркнеті. Інформація, ймовірно, не відповідає дійсності, але тема даркнету знову опинилася на слуху.
Новини про витік персональних даних, які потім спливають в даркнеті, з'являються все частіше. Повністю анонімна мережа інтернету існує вже не перший рік, і відтоді вона оповита чутками. Частина з яких, варто визнати, правдиві. Але чи так страшний темний інтернет, як його описують? Як влаштований даркнет, що в ньому можна знайти та чим він може бути корисний для людства – читайте в матеріалі Суспільного.
Що таке даркнет
За даними Tor Metrics, Україна перебуває на 5 місці (4,9%) у світі за кількістю щоденних користувачів даркнету. До першої трійки входять США (19,3%), Росія (11,5%) і Німеччина (10%). Тож не будемо відставати від тренду і розберемо, чим даркнет відрізняється від інших мереж.
Щоб зрозуміти це, потрібно розібратися в структурі інтернету. Всесвітню павутину умовно можна розділити на три шари:
- Поверхневий, або видимий інтернет (з англ. Surface Web): та частина глобальної мережі, яка індексується пошуковими системами на кшталт Google або Bing.
Як це працює: пошукові сайти використовують спеціальні програми, які переходять за посиланнями (які ведуть на інші сторінки або сайти) та індексують (сканують і обробляють) вміст цих веб-сторінок. І роблять це до нескінченності, поки не дійдуть до "глухих веб-сторінок" (на яких немає посилань, що вели б куди-небудь ще).
- Глибокий інтернет, або "невидима мережа" (з англ. Deep Web): повна протилежність "поверхневому інтернету". У глибокій павутині знаходяться веб-сторінки, не пов'язані з іншими гіперпосиланнями, а також сайти, доступ до яких відкритий тільки для зареєстрованих користувачів, та інтернет-сторінки, доступні тільки за паролем.
Серед поширених застосувань глибинної мережі є такі, як онлайн-листування, інтернет-банкінг, а також платні послуги на кшталт “відео на вимогу”, доступ до яких здійснюється через так звану “платну стіну” (Paywall), та багато іншого.
- Даркнет, "темний інтернет" (з англ. Darknet): повністю анонімна, нерегульована і нікому не підконтрольна частина інтернету. Він не доступний для звичайних користувачів. Доступ в нього можна отримати тільки за допомогою спеціальних програм (найвідоміший – Tor Browser. Менш відомі – I2P та Freenet).
Даркнетом активно користуються захисники свободи слова, різного роду борці з тоталітаризмом, кіберанархісти, хакери. А ще – злочинці, продавці заборонених товарів (насамперед персональних даних та наркотиків), дитячої порнографії, всіляких кримінальних послуг тощо.
Що таке ТОР і як він працює
TOR (скорочено від англ. The Onion Router) – найвідоміша і популярна анонімна мережа даркнета. Це система проксі-серверів, що підтримують "цибулеву маршрутизацію" – технологію анонімного обміну інформацією через комп'ютерну мережу. Tor дає можливість зберігати анонімність в інтернеті та захищає трафік користувача від аналізу.
На відміну від звичайного браузера, який одразу відправляє введені користувачем дані на сервер, дозволяючи третім особам дізнаватися його місце розташування; в браузері Tor дані передаються через ланцюжок нод – проміжних вузлів, розкиданих по всьому світу. Така модель значно ускладнює відстеження.
Повідомлення обертають в декілька шарів шифрування, через що напрошується аналогія з цибулею. Потім його передають через безліч мережевих вузлів – так званих цибулевих маршрутизаторів. Кожен з них знімає захисний шар, щоб дізнатися, який наступний вузол в ланцюжку. Таким чином жоден посередник не бачить ні вміст, ні маршрут повідомлення загалом. Повна розшифровка проходить на стороні отримувача.
Система Tor бере свій початок в Дослідницькій лабораторії військово-морських сил США. Вона знадобилася, щоб дозволити агентам розвідки використовувати Інтернет без відстеження шляхом шифрування і маршрутизації повідомлень через безліч різних Інтернет-серверів. Пізніше система була розсекречена та передана незалежним розробникам, щоб технологія послужила для захисту прав і свобод звичайних людей.
На початку 2000-х років проєкт отримав назву The Onion Routing (TOR). У жовтні 2002 року була розгорнута мережа маршрутизаторів, яка до кінця 2003 року містила понад десяти мережевих вузлів в США та один в Німеччині.
У 2006 році для розвитку мережі Tor в США була створена некомерційна організація Tor Project, яка займається розвитком анонімної мережі. Проєкт закликає використовувати Tor для захисту цінної інформації, відстоює право на недоторканність приватного життя, а також виступає проти кіберзлочинів і розвитку нелегального сегмента даркнета.
Навіщо потрібен даркнет і чим він корисний
Приставка "дарк" (англ. "темний") не означає обов'язкову приналежність до чогось незаконного, вона говорить лише про те, що це – сегмент інтернету, де все працює трохи інакше. Середньостатистична людина не відчуває особливої потреби в анонімності під час звичайного користування інтернетом. Втім є у цього і зворотна сторона: люди в повсякденному житті взагалі рідко замислюються про приватність в мережі.
Персональні дані легко конвертуються в грошові одиниці. Всі популярні соціальні мережі безплатні тому, що взамін користувачі надають інформацію про себе. Нескінченний спам з пропозицією купити товар, який ви тільки що гуглили в інтернеті. Рекламні смс-ки на телефон від невідомих магазинів. Агітація проголосувати за конкретну партію та підтасовування публікацій у вашій стрічці соцмереж, щоб вплинути на вибір – це мала частка того, що можна зробити з вашими персональними даними.
Даркнетом користуються ті, хто відмовляється добровільно ділитися цією інформацією (наприклад, з Facebook або Google) або ж просто не хочуть "залишати сліди" в інтернеті. Да й власне Facebook, The New York Times і BBC використовують даркнет, щоб всупереч блокуванню залишатися доступними в тоталітарних країнах.
Анонімний спосіб передачі даних використовують деякі журналісти з різних країн. Для цього на просторах анонімної мережі створюються цілі сайти, на яких інформатори можуть розмістити інформацію, яку вони вважають за необхідне оприлюднити, але бояться за власну безпеку.
Частина документів, що стосуються зокрема проєкту американського уряду Prism про стеження за більш ніж мільярдом людей з різних країн, була опублікована на сайті WikiLeaks. Найбільший ресурс для інформаторів також пропонує анонімно надсилати наявну інформацію без остраху того, що джерело може бути розкрите.
Також в даркнеті можна зустріти бібліотеки найрізноманітнішого контенту без державної цензури, аналоги соціальних мереж, портали для спілкування і багато іншого (цілком легального).
Чим небезпечний даркнет
Багато держав активно борються з поширенням Tor через величезну кількість майданчиків, де пропонується купити наркотичні речовини, зброю, порнографію та інші заборонені матеріали. Наведено для прикладу найгучніші історії, пов'язані з даркнетом.
Одна з перших таких історій – магазин Silk Road ("Шовковий шлях"). Бажаючі могли замовити на сайті героїн, кокаїн, ЛСД, а також підроблені документи. Оплата здійснювалася за допомогою онлайн-валюти – біткойнів. Творець сайту Росс Ульбріхт отримував щодня мільйони доларів прибутку, мав славу кіберанархіста і запевняв, що створив сайт у вигляді експерименту, і незабаром нібито передав його іншим людям. Однак у 2015 році його засудили до 2 довічних термінів, а також 20, 15 і 5 років ув'язнення за окремими епізодами. У 2020 році історія Ульбріхта була екранізована у фільмі "Шовковий шлях".
У січні 2021 року в Німеччині закрили найбільшу у світі торгову площадку даркнета – DarkMarket. На майданчику були зареєстровані понад 500 тис. осіб, які продавали та купували заборонені речовини, фальшиві гроші, вкрадені кредитні та сім-карти. Всього вони здійснили понад 320 тис. угод на суму €140 млн. Власник DarkMarket, 34-річний житель Австралії, затриманий, а понад 20 тис. серверів в Молдавії та Україні конфісковано.
Темна сторона "даркнета" готова запропонувати весь спектр протизаконних послуг: кібершахрайство, виробництво шок-контенту, вимагання, послуги хакерів, продаж наркотиків або зброї, схеми афер і багато іншого. Тож якщо ви самі маєте намір порушити закон і вважаєте, що даркнет забезпечить вам безкарність, подумайте ще раз. Хоч приховані мережі приватні, по необережності або в силу технічної неграмотності ви можете розкрити свою особистість.
Читайте також
Цифрова залежність: що відомо про вплив соцмереж на психічне здоров'я
Перевірки поведінки та штучний інтелект. Як технологічні гіганти борються з фейками
