Більше 200 мільйонів гривень потрібно, аби збудувати очисний комплекс у Бердичеві. Про це кореспондентам Суспільного розповів Бердичівський міський голова Сергій Орлюк.
За його словами, нині стоки очищує приватна компанія. Проєкт із будівництва комунальних очисних споруд у Бердичеві почали реалізовувати ще до 2012 року. Нині вже дев'ять років поспіль будівництво законсервоване.
"Всі каналізаційні стоки обробляє приватна фірма, але це не вихід, – каже Сергій Орлюк. – Це наша біда, бо вони заходили колись, як тимчасова фірма. Під час будівництва очисних споруд я був ще депутатом. Нові очисні споруди так і не побудували протягом тривалого часу".
За словами Сергія Орлюка, існуючий проєкт потрібно змінювати, бо вартість будівництва за цей час зросла втричі. Для будівництва очисного комплексу громада шукає приватного інвестора.
"Раніше вартість проєкту була близько 70 мільйонів, а зараз, враховуючи досвід інших міст, сума може сягати близько 200 мільйонів гривень, – каже Сергій Орлюк. – Це непідйомна сума, але нам це життєво необхідно. Нам важливо, щоб прийшла чиста вода до осель, нам також важливо, щоб очищена вода повернулася назад у річку. Ми п'ємо воду, діти п'ють, це наша екологія".
Василь Присяжнюк проживає біля річки Гнилоп'ять у селі Скраглівка Бердичівської територіальної громади. Чоловік розповідає, що більше десяти років у річці ніхто не купається, а через сморід на греблі люди проходять повз, затуляючи носа.
"Екологічна ситуація, на превеликий жаль, змінилася не у кращий бік, – каже Василь Присяжнюк. – Влітку запах води дуже неприємний. Ми маємо думати про наших дітей, вони дихають цим смородом і на їхньому здоров'ї це може позначитися дуже негативно. Тут не купаються дуже давно. Якщо людина купатиметься у такій воді, то вона може якусь заразу дістати. Зрозуміло, що потрібно щось з цим робити".
Будівельні роботи на комплексі очисних споруд не ведуться з 2012 року. За словами заступника директора "Бердичівводоканалу" Валентина Гловацького, до 2012 року проєкт реалізували лише на 10%.
"На проєкт потрібно було 70 мільйонів гривень, а так як грошей не було, місто не виділяло, держава не допомагала, то його законсервували, – каже Валентин Гловацький. – Частково є паркан, частково прокладені мережі, є деякі будівлі, але в них нічого немає. Площа десь близько десяти гектарів".
Читайте також
- Річки Житомирщини: хто забруднює та як їх очистити.