В рамках марафону на Суспільне. Житомир "Очищення річок Житомирщини" говоримо про те, що та хто найбільше забруднює річки області, наскільки якісно очисні споруди справляються з очищенням води та яким чином можна упередити забруднення і відновити водні ресурси Житомирщини.
У наших соцмережах ми запропонували читачам Суспільне. Житомир пройти опитування і дати відповідь на питання, що, на їхню думку, найбільше забруднює річки області. В опитуванні взяли участь 144 людини. Можна було обрати кілька варіантів. Відповіді розділилися таким чином:
КОМУНАЛЬНІ ПІДПРИЄМСТВА
Варіант "Стічні води комунальних підприємств" опинився на другому місці за кількістю відданих за нього голосів (55%), але на Житомирщині упродовж останніх двох місяців на слуху більше було якраз питання скидів нечистот у Тетерів саме комунальними підприємствами. Адже в ніч з 6 на 7 серпня на головній каналізаційній насосній станції КП "Житомирводоканал" сталася аварія, в результаті якої понад 120 годин у головну водну артерію Житомирщини, річку Тетерів, зливалися неочищені стічні води. Упродовж серпня та вересня ситуація зі скидами неочищених стоків "Житомирводоканалом" повторилася ще п'ять разів.
28 вересня на профільній депутатській комісії Житомирської обласної ради очільник екоінспекції Євгеній Медведовський розповів, що загалом до річок у Житомирі потрапило майже 140 тисяч кубометрів нечистот. Стоки забруднили не лише воду, а й землю та стали причиною масового мору риби. Фахівці екоінспекції нарахували збитків на 23 мільйони гривень. У забрудненій воді фіксували відхилення від норми за вмістом аміаку, нітриту, нітрату, заліза, фосфату, хімічного та біохімічного споживання кисню, завислим речовинам. У зразках ґрунту, на який потрапляли нечистоти, виявили перевищення вмісту амонію – в три рази, фосфору – у півтора рази, хлоридів – у два з половиною рази.
Жителів Житомирського району просили обмежити загальне водокористування в місці аварії та нижче за течією.
Шостий за рахунком скид стався 30 вересня – стічні води потрапили до місцевої річки Крошенка. У серпні 2020 року у цю річку вже потрапляли фекальні стоки – тоді їх джерелом був рівчак навпроти житлового масиву на території Оліївської сільради. Провівши лабораторні дослідження, котрі підтвердили наявність стоків, Держекоінспекція направила вимогу до Житомирської міськради про припинення несанкціонованого скиду забруднюючих речовин до річки.
У лютому 2020 року під час позапланової перевірки на коростишівському "Водоканалі" фахівці Держекоінспекції виявили, що очисні споруди каналізації зруйновані. Через неналежну їх роботу у Тетерів потрапляють недостатньо очищені стічні води, котрі за показниками перевищують встановлені нормативи гранично допустимих скидів.
ПРОМИСЛОВІ ПІДПРИЄМСТВА
Річки Житомирщини забруднюють і фермерські господарства та промислові підприємства.
Так, у 2016 році знову заговорили про забруднення річки Хомора, котра тече на території Хмельницької та Житомирської областей і впадає у річку Случ. Жителі Баранівщини почали виловлювати з Хомори шматки мікроцелюлози, вода практично перетворилася на клей, але "Понінківська картонно-паперова фабрика – Україна", котра знаходиться вище за течією, заперечувала свою причетність до ситуації із забрудненням. Втім, у 2017 році Держекоінспекція підтвердила: у Хомору потрапляють неочищені стоки з Понінківської фабрики. У самій Хоморі з 2016 року масово гинула риба, купатися в річці заборонялося. Жителі Баранівщини та Звягельщини упродовж кількох років виходили на протести, вимагаючи вирішити проблему і перестати скидати стоки у річку. За цей час збиралися робочі групи з обох областей – і Житомирщини, і Хмельниччини, – проводилися наради на рівні області та країни, а стоки продовжували потрапляти до Хомори. На повну потужність очисні споруди фабрики, які реконструювали за 30 мільйонів гривень, вийшли тільки восени 2021 року.
КАНАЛІЗАЦІЙНІ СТОКИ ПРИВАТНИХ ДОМОГОСПОДАРСТВ
За словами речниці Держекоінспекції Поліського округу Світлани Березенської, у 2020 році на адресу екологічної інспекції неодноразово надходили звернення від мешканців проїзду Бєльського у Житомирі. Люди писали про несанкціоновані скиди каналізаційних відходів мешканцями проїзду Бєльського та проїзду Осокорового, вулиць Гаражної та Антоновича у дренажний канал, який проходить паралельно вулиці Антоновича.
Обстеживши територію, працівники Інспекції встановили, що поблизу дренажного каналу на відстані 4-5 метрів є каналізаційний колодязь, який знаходиться на території Іванівської сільської ради Житомирського району. З колодязя витікали неочищені стічні води, котрі далі потрапляли у канал. Результати лабораторних досліджень відібраних проб зафіксували високі концентрації вмісту азоту амонійного, фосфатів, хімічного та біологічного споживання кисню, завислих речовин.
Завдають шкоди довкіллю і сміттєзвалища поблизу річок. Окрім того, що вони забруднюють русла і перешкоджають руху течії, хімічні речовини також забруднюють землю та саму воду.
Станом на жовтень 2021 року в Україні визначили 507 підприємств, на яких фахівці Держекоінспекції проведуть масштабні позапланові перевірки в рамках реалізації держпрограми "Питна вода". На Житомирщині екологи перевірятимуть 14 таких підприємств.
В етері програми "Сьогодні. Головне" професорка кафедри екологічної безпеки, економіки природокористування Поліського національного університету Наталія Бордюг розповіла, які ж саме чинники найбільше впливають на забруднення річок Житомирщини.
"Якщо ми говоримо про джерела забруднення відкритих водойм, то тут на першому місці стічні води – як промислових і комунальних підприємств, так і фермерських господарств, – говорить Наталія Бордюг. – Останні найбільше забруднюють добривами, отрутохімікатами, пестицидами. Якщо говорити конкретно про Житомир, то тут у нас небагато великих фермерських господарств. Але якщо ми поглянемо на громади, то там їх уже більше. Тому там, приміром, на забруднення річок більше матиме вплив цей чинник, а у Житомирі – якісь інші. Те саме стосується і різних регіонів нашої держави. В областях, де є великі промислові підприємства, їхні стічні води за вмістом речовин відрізнятимуться від тих вод, які скидають наші підприємства. Забруднення стоками приватних господарств більше характерне для сіл та селищ. Хочу наголосити, що забруднення річок не обов'язково відбувається напряму. Стоки можуть потрапляти в підземні води, які підживлюють річки. У нас в природі все взаємопов'язане – якщо ми нашкодимо одному компоненту довкілля, то далі це впливатиме на інші компоненти".
За словами Наталії Бордюг, всі стічні води мають очищуватися і знезаражуватися. Але на Житомирщині не всі хоча б очищують стічні води, а про знезараження вже і мова не йде, каже науковиця.
Усім очисним спорудам у Житомирській області понад 50 років і всі вони потребують негайної модернізації, розповів начальник відділу Державної екологічної інспекції Поліського округу Володимир Лисюк. У належному стані очисні споруди в Новограді-Волинському та в Баранівці. У інших населених пунктах ситуація кричуща, каже Володимир Лисюк.
- Кореспонденти служби новин Суспільного побували у Бердичеві, де очисні споруди стоять законсервованими упродовж дев'яти років. Пр цьому стоки очищає приватна компанія. Очисний комплекс зразка 70-х років ХХ століття працює за принципом біологічної очистки води. Аби збудувати власний очисний комплекс, місту на ці цілі потрібно знайти 200 мільйонів гривень. Для зведення очисного комплексу громада шукає приватного інвестора.
- Тим часом в Олевській громаді виділили 1 мільйон гривень на реконструкцію існуючої станції води. Рішення про модернізацію комплексу очисних споруд в Олевську ухвалили в 2021 році. Для нього закупили нове обладнання, за допомогою якого очищену на другому етапі воду можна буде споживати не лише, як технічну, але також, як питну.
6 жовтня в рамках марафону "Очищення річок Житомирщини" під час етеру на "UA: Українське радіо "Житомирська Хвиля" доцент кафедри "Технології медичної діагностики. Громадське здоров'я" Житомирського медінституту, кандидат медичних наук Іван Киричук розповів, до яких наслідків може призвести споживання неякісної питної води.
"Місцеву владу цікавить, яка вода подається до осель людей – якої вона якості, як нормується, а от про очищення стічних вод говорять дуже мало, хоча це проблема загальнодержавного масштабу, – сказав під час етеру "Сьогодні. Головне" директор Асоціації водоканалів України Олександр Шкінь. – У Житомирі найбільша проблема в тому, що на річку Тетерів йде дуже велике навантаження – як антропогенне, так і пов'язане зі зміною клімату. У позаминулому році було кілька засідань РНБО з цього приводу. Ми говорили на них, зокрема, і про пошук альтернативних джерел водопостачання. Але для Житомира це складно, бо річка Тетерів доволі маловодна. Розглядалося навіть питання про те, щоб повторно використовувати стічні води для питних потреб. Є такі технології, але вони дуже дорогі".