Працівники та пацієнти Кременецького протитуберкульозного диспансеру - проти його закриття

Працівники та пацієнти Кременецького протитуберкульозного диспансеру - проти його закриття

Працівники та пацієнти Кременецького протитуберкульозного диспансеру - проти його закриття оригінальне

Працівники та пацієнти Кременецького обласного протитуберкульозного диспансеру - проти закриття їхнього медзакладу. За словами головного лікаря Григорія Вальчука, зараз там працюють близько 70 людей, лікуються – шестеро.

Григорій Вальчук каже: інші пацієнти лікуються амбулаторно, оскільки через відсутність коштів утримувати їх в диспансері не можуть.

Генеральний директор Тернопільського регіонального фтизіопульмонологічного медичного центру Вадим Рудик повідомив, що Кременецький диспансер не закриватимуть, а реорганізують у хоспіс. Пацієнтів, які там лікувалися, переведуть до Тернополя. Близько 20 працівників – скоротять, решту матимуть можливість й надалі там працювати.

Кременецький обласний протитуберкульозний диспансер знаходиться в селі Білокриниця Кременецького району. Медзакладу – більше 70 років, каже головний лікар Григорій Вальчук. За його словами, до 2000-го року в диспансері було близько 80 ліжок для хворих, зараз їх – 25. Раніше тут працювали понад 150 людей, сьогодні їх – близько 70. Оскільки заклад на реорганізації, на нього коштів з обласного бюджету зараз не виділяють:

"Протягом перших місяців цього року в нас хворих було 15-16-17 до 20 хворих на 25 ліжкоднів. Але справа в тому, що з 1 січня 2020 року ми не отримали ні одної копійки на харчування, на медикаменти, на деззасоби, ні на що. В зв’язку з тим, ми вже не можемо тримати тих хворих, бо ми їх не маємо чим харчувати. Наразі в нас заборгованість є 3 мільйони 700 тисяч гривень – це мала би бути зарплата за тих три місяці".

Працівники тубдиспансеру зібралися в актовому залі. Кажуть – проти того, щоб їхній медзаклад закрили.

Валентина Мацюк - дільнична медсестра Кременецького обласного протитуберкульозного диспансеру:

"Наші хворі, які не закінчили лікування, залишаються наодинці, без ліків, без обслуговування і без обстежень. Третій місяць іде, ми сидимо без виплат. Як терпіти? Ми плануємо все таки перекривати трасу. Я думаю, що всі, ніхто не відмовиться".

Тетяна Козерик – чергова медсестра Кременецького обласного протитуберкульозного диспансеру:

"Ніхто не спитався тернополян, жителів Тернополя, чи хочуть вони, щоб зі всіх районів до них в автостанцію з’їжджалися туберкульозні хворі. Ніхто не спитався тих хворих, чи вони мають куди їхати і за що вони мають їхати".

Світлана Горбаченко - молодша медсестра лабораторії:

"Це як комплекс. В нас і лабораторія, і диспансер, і лікарня, все вкупці. В нас пральня, в нас котельня – в нас все своє, ми за містом. Розвалити – це зараз раз і розвалиться за рік".

На території диспансеру працює лабораторія та рентгенкабінет. У реєстратурі зберігають картки пацієнтів. Валентина Мацюк каже - тут є дані не лише про пацієнтів з Кременецького району, а й з сусідніх:

"Збаразький, Лановецький і Шумський. Тих, що на обліку, то в нас по всіх дільницях більше сотні, двісті десь чи триста. Оце все – це є наші хворі, триста хворих. Так їх нема куди передати".

У палатах недавно зробили ремонт, каже медсестра Галина Савилюк:

"Хлопці побілили, ми покрасили своїми силами з дівчатами, не заносили матраци, нічого, бо немає для кого. Ще є одна палата. Перший поверх, другий поверх робився в нас ремонт. Це теж зроблено. Сигналізація зроблена, проведена в нас, на яку пішли дуже великі кошти. Не знати для кого ці кошти пішли".

Генеральний директор Тернопільського регіонального фтизіопульмонологічного медичного центру Вадим Рудик розповів про реорганізацію:

"10 мільйонів 200 тисяч держава витрачала на утримання цього закладу. Якщо говорити про те, що заборгованість зараз є, вона буде повністю покрита, 13 березня буде проходити практично закриття закладу і повинно по закону проведена виплата повністю всіх розрахункових. Чому, зрозуміло, людям не подобається, тому що якась певна кількість людей, звичайно, що, ми вимушені будемо їх звільнити. Основна маса людей, напевно ¾ ми всеодно повинні їх залишити, вони будуть працювати в хоспісі".

Вадим Рудик розповідає - Тернопільський медцентр може забезпечити лікування хворих з усієї області:

"Наш заклад - фтизіопульмонологічний центр, працює на 125-ти ліжках. На сьогоднішній день в нас 111 хворих зі всієї області. Тобто кількість тих хворих, вперше виявлених, ми цілком можемо зараз на нашій базі пролікувати, надати повноцінне лікування, тим більше, що в нас кошти, які виділяються на централізовану закупівлю протитуберкульозних препаратів, наші пацієнти отримують безкоштовно всі ліки. І те, що стосується і харчування сьогодні, і забезпечення дезінфікуючими засобами, і повністю нормальними умовами, як для пацієнтів, так і для наших працівників – все це в нас на сьогоднішній день є. Це нормальна схема, яка запропонована і проводиться в цілому світі. Раніше ми таких пацієнтів тримали до року, а мультирезистентних до двох років, це досить дороговартісне для держави лікування. Виділялося порядка двох мільярдів саме на лікування туберкульозу".

Начальник обласного управління охорони здоров’я Володимир Богайчук каже - реорганізація диспансерів відбувається по всій країні через неефективне використання коштів держбюджету цими медзакладами:

"Це обґрунтовано і правильно, тому що на протязі останніх років ці заклади не виконували функцію надання саме медичних послуг. Ми ці заклади перепрофільовуємо на надання хворим хоспісної допомоги. Ми сьогодні працюємо над тим, щоб максимально використати кошти платників податків".

За словами Вадима Рудика, за 2019 рік в області було 342 хворих на туберкульоз. Це – 34% на 100 тисяч населення. У Тернопільській області - найнижчий показник цієї захворюваності в Україні.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди