У Червоній Слободі запрацювали два дитячі будинки сімейного типу. Про це Суспільному розповів голова громади Олександр Литвиненко.
Ці будинки-близнюки силами німецьких доброчинців звели менше, ніж за пів року. Кілька тижнів в один із них переїхала родина Віталія та Оксани Решетняк.
За словами Віталія Решетняка, під час будівництва врахували потреби кожного – і дорослих, і малих.
"Для кожної дитинки зробили комфортне місце. А якщо порівнювати з тим, що вони бачили у своєму житті, то й поготів. Для нас цей будинок – благословіння".
Віталій і Оксана – батьки-вихователі десятьох дітей: Аліни, Володимира, Станіслава, Ярослава, Іллі, Сніжани, Владислава, Ростислава та Максима. Три роки тому вони почали опікуватися дітьми-сиротами, а згодом створили дитячий будинок сімейного типу.
"Треба було перейти через цей страх. Ми боялися, чи впораємося, чи послухають дітки. Завжди треба час, щоб адаптуватися, краще один одного пізнати".
Найменшому з дітей два роки, а найстаршому – 16. Зі слів Оксани Решетник, усі домашні обов’язки ділять порівно – щодня є чергові.
"Я усіх діток навчаю хатіх обов'язків, бо важливо вміти допомагати одне одному, не тільки словом, а й ділом", — розповіла Оксана.
Спальні молодших – на другому поверсі. У кімнатах живуть по двоє.
"Першу ніч спати було трохи страшно на новому ліжку, а на другий день я почав звикати", – розповів син Ярослав.
Зі слів доньки Сніжани, робоча зона – улюблене місце у новенькому будинку. Саме тут можна сконцентруватися й отримати натхнення творити та навчатися:
"Мені подобається робоче місце. Тут є книжки, тут я роблю домашні завдання і зберігаю портфель".
Із вікна будинку відкривається краєвид на церкву і газон, який родина сіяла власноруч.
"Не вистачає лиш одного – хотілося б, щоб тут був дитмайданчик, щоб не ходити кудись, а мати свій у дворі", – зазначив Віталій.
Зі слів голови Червонослобідської громади Олександра Литвиненка, облаштувати прилеглу територію допоможе громада:
"Залишитися осторонь такої потрібної ініціативи ми не могли, тому на сесії спрямували 15 тисяч гривень на благоустрій прилеглої території – облаштування тротуарною плиткою та під’їзду до будинків".
Зі слів Віталія, кожна дитина повинна мати сім’ю і світле майбутнє, тому вони з дружиною й наважилися стати багатодітними батьками:
"75 тисяч дітей по Україні – діти-сироти, 25 – це повністю сироти, а 50 – ті, батьки яких позбавлені батьківських прав. Ми хочемо побороти таку невтішну статистику".
Віталій Решетняк найбільше мріє бути прикладом своїм дітям та й іншим родинам, які вагаються: брати під опіку чи ні:
"Для мене буде великою нагородою, якщо хтось із них виросте і скаже: мене взяли у родину, то і ми з дружиною/чоловіком візьмемо дитинку".
У сусідньому будинку сімейного типу також оселилася багатодітна родина.
Авторка Ольга Котляр