Держекоінспекція зафіксувала у Рівненському природному заповіднику 71,2 гектара розораних земель внаслідок видобутку бурштину. В інспекції повідомили, що це завдало державі понад 40 мільйонів гривень збитків, матеріали передали у поліцію. Там повідомили, що факт перевіряє управління стратегічних розслідувань.
Суспільне спробувало з'ясувати, як впливають на заповідну землю багаторічні втручання старателів і які наслідки це може мати з роками.
Перевірка та її результати
Видобувачі бурштину пошкодили 71,2 гектара Рівненського природного заповідника, заявили у Держекоінспекції Поліського округу. Усього площа заповідника – понад 42 тисячі гектарів на території Сарненського і Вараського районів. Планову перевірку там екоінспектори проводили з 17 по 31 серпня, повідомив Суспільному старший держінспектор з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Вячеслав Коростель.
"Цю площу фіксують у заповіднику. На сьогодні вони нам подали інформацію, що на 71,2 гектара є матеріали у поліції. Тобто, що вони повідомляли, що на їхніх землях проводиться незаконний видобуток бурштину. Ми за спеціальною методикою розрахували шкоду, вона сягає 40 427 738 гривень – це шкода по загальній площі, нанесена невстановленими особами. Ми подали матеріали до Нацполіції в області для встановлення винних осіб", – коментує Вячеслав Коростель.
Він уточнив, що заповідник – суб'єкт господарювання високого ступеня ризику і перевіряти його мають право раз у два роки. Але, через дію мораторію на перевірки, востаннє екоінспектори перевіряли заповідник у 2017 році. Тоді зафіксували близько 20 гектарів земель, розораних видобувачами бурштину. Старший держінспектор наголосив, що на заповідних територіях заборонена будь-яка господарська діяльність.
Очільник Рівненського природного заповідника Олександр Янцевич розповів Суспільному, що зараз, окрім зафіксованих 71,2 гектара, більше пошкоджених старателями земель немає.
"Більшість з цих понад 70 гектарів земель оновилися природним шляхом, площа позаростала болотною, чагарниковою і деревною рослинністю. Можливо, ще якісь площі невеликі є, але відсотків 70-80% відновилося. Більше пошкодженої землі у заповіднику немає", — повідомив т.в.о. директора природного заповідника Олександр Янцевич.
У пресслужбі Нацполіції області Суспільному повідомили, що за результатами моніторингу інтернету на сторінці начальника екоінспекції виявили повідомлення про пошкодження земель заповідника.
"Цю інформацію зареєстрували у журнал єдиного обліку рапортом, вказані матеріали скерували в управління стратегічних розслідувань для більш детальної перевірки. Якщо за результатами цієї перевірки будуть вбачатися ознаки кримінального правопорушення, то відкриватимуть кримінальне провадження", — повідомила речниця Нацполіції області Марія Юстицька.
Про нематеріальну шкоду заповіднику
Більше детально про вплив видобутку бурштину на флору й фауну Рівненського заповідника розповів Суспільному кандидат біологічних наук, заступник директора з наукової роботи заповідника Михайло Франчук.
"Перша проблема – ці землі перемиваються, поверхневий шар руйнується. Якщо у лісі, він може швидко відновитися, то болотисті процеси дуже тяжкі, довготривалі й порушується типове болото. Якщо це осокове болото, то воно, можна сказати, знищене повністю", — пояснює Михайло Франчук.
Іншою проблемою називає руйнування рослинного покриву — рідкісних рослинних угруповань, рідкісних видів болотних. Пояснює, що середовище руйнується через зміну гідрологічного режиму, коли деякі території підсушуються, а інші — заливаються.
Про радіацію
Михайло Франчук також зауважує: Полісся — це територія, яка постраждала внаслідок аварії ЧАЕС. І хоч достеменно не доведено, що через розмиви на поверхню підіймаються радіонукліди, точково все ж фіксують підвищення радіаційного фону.
"У нас немає суцільної смуги, де було радіаційно заражено. Вимірювали дозиметром, то на деяких територіях воно є, а на деяких нічого немає. Свого часу ми по програмі радіоактивного забруднення здавали в лабораторію різні рослинні залишки на вміст радіонуклідів: листя, воду, траву. То є нюанси по тих територіях, особливо — коли спалюється. Бо бурштинщики, щоб територію мити, спалювали її, щоб було чистіше. То були радіонукліди, різні метали", — розповідає кандидат біологічних наук.
Про рідкісні й чужорідні види
У заповіднику спостерігають ще один прояв наслідків від бурштинокопачів — заселення рідкісними видами. У класичне болото, яке вважається непродуктивною бідною системою, після його руйнування починають проникати різні види жуків, комах.
"І ті каскади лунок, каналів, які бурштинщики після себе залишають — це наче створення нових водойм. І це є середовищем для існування різних видів гідрофільних комах. Наприклад — бабки, є серед них рідкісні види. Якщо їм раніше на болоті не було як розмножуватись, то тут для цього з'являється каскад водойм. Так само водоплавні птахи: одразу починають гуси, качки гніздитися", — каже він.
На відкриті території починають заселятися піонерські види рослин: лишайники, водорослі, мікроорганізми. Серед них — береза, верба.
"Також є цікаві два види, які до речі, є в Червоній книзі України: ситник бульбистий. Він масово заселяє ці порушені ділянки. А другий — смілка литовська. Є вже четверте видання Червоної книги, то вона звідти виключена, але довий час була туди внесена. Ці два види пов'язані з антропогенною дільністю, тобто вони ростуть на ділянках, де є вимивання, витоптування. Де людини немає — там вони не ростуть", — пояснює Михайло Франчук.
Заступник з наукової роботи акцентує, що почали поширюватися чужорідні для української флори види, які є у карантинному списку. Порушені біотопи заселяє золотарник канадський, череда, сосна Бенкса.
"Порушувались й умови розмноження тварин. Якщо за кілометр до місця видобутку бурштину гніздяться рідкісні види, а вони дуже чутливі до шуму, техніки, то вони просто покидають цю територію. У нас такі випадки були", — каже він.
Про незворотні зміни
Він акцентує, що на ділянках, які були пошкодженні ще у 2000-х, вони закладали ботанічні стаціонари — наукові пробні площі, аби моніторити їхнє заростання.
"І так, вони заростають, кратерів немає. Але, якщо це було класичне болото, то ми просто втрачаємо рідкісний біотоп, середовище, види. Якщо на болоті живуть рідкісні види — кулики, їм треба відкритий простір. А коли розмили територію, все це загнало березою — там жити, гніздитися вони не будуть", — каже науковець.
Внаслідок цього у заповіднику зменшилась площа продуктивних боліт, придатних болотних біотопів, втратили також певну частину лісових біотопів. Адже розмивання території в одному місці змінює гідрологічний режим і через пів кілометра всихав ліс. Зміни внаслідок видобутку бурштину триватимуть ще довго, вважає пан Михайло.
"Це, можна сказати, сторічний процес, ми просто зміни фіксуємо. А ще може бути нам сюрприз далі. Якби це питання було з одним типом... а тут і гідрологія, і гідрохімія, й деякі питання ще не вивчені. Це ж і погіршення стану середовища — поліщуки цю воду п'ють, повітрям дихають. Бо якщо воно було локально погане, наприклад, через радіацію, то завдяки тому, що почали видобувати, скидати у річки, відбувається міграція, а ще — вивітрювання", — роз'яснює він.
Що далі
"Задача природних заповідників — зберегти природні процеси. Якщо якась рослина буде зникати під впливом природних процесів — нічого страшного, моніторимо. А ці процеси, пов'язані з антропогенною діяльністю, можуть привести до незворотних змін. Ми уже нічим не допоможемо: запуститься — і заходи ніякі не допоможуть", — констатує Михайло Франчук.
Разом з тим заповідник бере участь у міжнародному проєкті, мета якого — відновити гідрологічний режим на порушених ділянках. На першому етапі робитимуть наукове обґрунтування, менеджмент-план управління територій, на основі якого будуть втілювати практичні заходи. Наприклад, можуть закопати певну територію, поставити дамбу чи викосити ділянку.
До 2023 року триває п'ятирічний проєкт "Дике Полісся без кордонів", у рамках якого відновлюють болотний масив. Також заповідник подав заявки ще на два проєкти, один з яких стосується масиву Сомине, поруйнованого старателями.
Фотоі надані Михайлом Франчуком. Автори: Михайло Франчук, Лідія Бачук, Віта Куліш, Марія Юсковець.
Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки
Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber
Долучайтесь до нас в Instagram