Тупицькому на заміну: хто і як обиратиме нових суддів Конституційного суду. Пояснюють експерти

Тупицькому на заміну: хто і як обиратиме нових суддів Конституційного суду. Пояснюють експерти

Тупицькому на заміну: хто і як обиратиме нових суддів Конституційного суду. Пояснюють експерти Facebook КСУ

Громадські організації закликають Верховну раду не підтримувати законопроєкт №4533 "Про конституційну процедуру", оскільки в ньому не передбачена конкурсна процедура відбору суддів. Попередньо, 2 вересня, комітет з правової політики відмовився підтримати поправки, що стосуються конкурсного відбору суддів Конституційного суду, і вилучив раніше враховані, які передбачали конкурс.

Більше про це в ефірі Українського радіо розповіли народна депутатка фракції "Слуга народу", голова підкомітету з питань конституційного права Комітету Верховної ради України з питань правової політики Ольга Совгиря та менеджер з адвокації Фундації DEJURE Степан Берко.

Чому в червні депутати підтримали конкурсні процедури, а у вересні передумали

"У нас є два закони. Перший — це закон про Конституційний суд, прийнятий у 2017 році в чинній редакції. Зараз ми пропонуємо прийняти закон про конституційне провадження. Це такий собі кодекс конституційного судочинства, який нараховує близько 70 сторінок. Ми розвели в два окремі документи: матеріальний закон, тобто як Конституційний суд організований, як добираються його судді, і процесуальний закон", — пояснила Совгиря.

Вона відзначила, що, попри те, що Конституційний суд в Україні працює 25 років, до сьогоднінемає закону, який визначає процедуру його діяльності.

"За законом про конституційне провадження за регламентом Верховної ради була відкрита можливість подавати правки до тих статей, які не приймалися в першому читанні. Скориставшись цією нормою було подано дві поправки, які стосувалися конкурсного відбору, хоча початково ідею конкурсного відбору робоча група взагалі не ставила собі за ціль. Була ціль розробити процедуру діяльності Конституційного Суду, — зазначила депутатка.

За її словами, раніше Рада підтримала поправки, тому що хотіла, щоб законопроєкт мав загальний консенсусний варіант.

"Коли почали думати, яким же чином можна скорегувати те, що було внесено, ми зрозуміли, що правки від народного депутата від "Голосу" Ярослава Юрчишина, на жаль, не працюватимуть і містять високі ризики блокування конкурсу. Пропонувалося, щоб збори суддів Конституційного суду у відставці, які були суддями з 1996 по 2006 роки, обирали зараз кандидатів на посаду судді Конституційного суду", — відзначила Совгиря.

Однак, на її думку, проблема у визначення того, що таке збори суддів Конституційного суду 1996-2006 років.

"Ми навіть не знаємо, хто ці люди. Тобто це не постійно діючий орган. Окрім таких суддів, як Віктор Шишкін, Володимир Шаповал, Микола Козюбра, я не знаю, хто ще з суддів КСУ 1996-2006 років готовий зголоситися на цю роботу. Кожен з цих трьох суддів може ініціювати збори суддів, і уявіть, яке ми будемо обирати суддів, якщо кожен подасть свій список. Крім того, це складна та кропітка робота, а це люди, які вже мають досить поважний вік, більшості суддів Конституційного суду цих років майже 80+ років", — пояснила Совгиря.

Окрім того, є проблема із пропозицією визначати список осіб, які будуть пропонувати кандидатів постановою парламенту, оскільки у ній є великі ризики неконституційності, оскільки загрожує принципу поділу гілок влади.

"Крім того, у цих правках немає жодного критерію доброчесності, немає інформації про те, на підставі чого ця комісія має визначати критерії цієї доброчесності. В цих правилах немає ні процедури, ні засад відбору, ні порядку діяльності цієї комісії, ні порядку прийняття рішень, тобто регламенту діяльності цієї комісії", — наголосила Совгиря.

На думку депутатки, запропоновані попраки заблокують конкурс.

"З моєї точки зору, зараз відбувається маніпуляція. Правки технічно не реалізовані, тобто їх на практиці реалізувати неможливо. Конкурс вони заблокують. Але проблема полягає в тому, що закон про конституційне провадження потрібно приймати. Прозорих правил діяльності Конституційного суду немає. Я особисто ініціюю створення робочої групи, куди ввійдуть представники Верховної ради, президента, з'їзду суддів, громадських організацій, щоб ми напрацювали модель конкурсної комісії, яка влаштує всіх. Щоб не було такого, що ми приймемо зараз закон, а Рада суддів скаже, що це неконституційно і буде за цією процедурою призначати кандидатів. Або ж президент скаже, чому Верховна Рада надає йому кандидатів. Ще один цікавий момент це те, що в правці пропонується, щоб оця конкурсна комісія рекомендувала тільки сім кандидатів. Але якщо зі ста кандидатів достойних буде десять, то чому конкурсна комісія може вибрати тільки сім. Для мене сумнівним навіть є рейтингування цих кандидатів", — пояснила вона.

Як виникла ідея створення комісії для добору суддів Конституційного суду та чому поправки все ж мають переваги

"Збори суддів першого складу Конституційного суду будуть уповноважені лише номінувати чотири кандидатури до складу комісії і відповідно далі комісія вже буде обирати майбутніх суддів КСУ. Тобто не йдеться про те, що старші поважні юристи та судді у відставці будуть роками сидіти і добирати майбутніх суддів КСУ", — зазначив менеджер з адвокації Фундації DEJURE Степан Берко.

За словами Берка, ідея створення комісіх для добору суддів КСУ не нова. Але коли з’явилося скандальне рішення Конституційного суду щодо системи електронного декларування, то кілька громадських організацій, де запропонували, щоб перший склад конкурсної комісії, яка буде в майбутньому добирати кандидатів на всі посади судді КССУ затверджували збори суддів Конституційного суду.

"Щодо того, що таке збори суддів КСУ з 1996 по 2006 рік, то поправки чітко говорили, що збори скликаються найстарший за віком, тому не може бути ситуації, коли один суддя буде скликати і подавати список, а інший суддя буде подавати інший список. Складається враження, що зараз ця дискусія і це поспішне рішення комітету, яке з'явилося буквально минулого тижня, викликане виключно одним: бажанням швиденько ухвалити закон і водночас заповнити ті вакансії, які зараз є в Конституційному Суді тими особами, які будуть лояльним до влади. Тому що не можна розглядати цей законопроєкт, відокремлено від того процесу, який ініціював президент — створення конкурсної комісії, яка нібито має відібрати кандидатів на дві вакантні посади, які з'явилися у зв'язку з указом президента про відкликання призначення суддів Олександра Тупицького й Олександра Касмініна у Конституційному Суді", — сказав Берко.

На його думку, "ті зауваження, які висловило Головне юридичне, можна виправити у процесі дискусії".

"Я не бачу приводу, чому поспіхом потрібно було скасовувати ці поправки і терміново ухвалювати законопроєкт, який вже стоїть на розгляді поправок. Крім того, немає списку оновлених поправок і зрозуміти, яку редакцію законопроєкту минулого тижня ухвалив комітет абсолютно неможливо. Все це говорить про те, то процес, який відбувається, не є відкритим і довіри до того рішення, яке пропонує комітет, абсолютно немає", — сказав він.

При цьому, за словами експерта, законопроєкт про конституційне провадження не вирішить нічого.

"Якщо є проблеми з доброчесністю суддів Конституційного Суду, то які би ми зміни до конституційного провадження не вносили, це не вирішить проблеми. Навіть Венеційська комісія, коли вона ухвалювала свої висновки, рекомендуючи вихід з кризи навколо Конституційного Суду і даючи рекомендації стосовно цього законопроєкту, наголошувала, що головне питання — це доброчесність суддів КСУ і нова процедура добору. Оскільки цей законопроєкт не вирішує це питання, і з огляду на позицію комітету не збирається це робити, ми взагалі не бачимо сенсу в ухвалені цього законопроєкту, тому що відповідь на основну проблему, яка існує стосовно Конституційного Суду, він не дає", — поянсив Берко.

Як забезпечити прозорий добір суддів відповідно до Конституції

"Ми можемо чекати 5-7 років, поки закінчаться повноваження цих суддів тільки, щоб були ці дві правки, на яких наполягають громадські активісти, або ми можемо прийняти закон, який змусить або працювати за правилами, або якщо ці правила не виконуються, це буде підстава для дисциплінарного провадження і звільнення. В цьому і цінність цього закону. Згідно чинної Конституції суддів КСУ можуть звільнити самі ж судді Конституційного Суду. Ми бачимо, що все-таки діяльність Конституційного Суду потихеньку викристалізовується. Судді Конституційного Суду розуміють, що є якась реакція суспільства на те, чим вони займаються в плані прийняття рішень. І цей процедурний закон ще більше вганяє їх в рамки", — зазначила Совгиря.

На думку Берка, "у наших реаліях робочі групи є прекрасним інструментом для затягування процесу або для того, щоб його фактично поховати.

"Якщо ми хочемо мати зважений і відкритий процес, до якого буде суспільна довіра, то Комітет правової політики має взяти на себе відповідальність, провести обговорення на своєму засіданні і вже в рамках цього законопроєкту щодо конституційного провадження запропонувати нову модель добору суддів Конституційного Суду. Якщо попередній досвід і життєвий шлях особи свідчить, що на людину неможливо тиснути, вона не прогинається під тиском, незалежно від того, яким чином на неї тиснуть, то це особа, яка має бути в Конституційному Суді. Тільки тоді ми будемо знати, що вона керується виключно Конституцією в ухваленні рішень", — наголосив експерт.

Що відомо

  • Ексрадник президента-втікача Віктора Януковича Андрій Портнов, колишній керівник Офісу президента Андрій Богдан, а також голова столичного Окружного адміністративного суду Павло Вовк могли сприяти звільненню голови Конституційного суду Станіслава Шевчука у 2019 році.
  • 17 липня 2020 року НАБУ провело обшуки в Окружному адміністративному суді Києва та заявило про вручення підозри голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику Євгенію Аблову та ще п’ятьом суддям. Їх підозрюють у створенні в суді "злочинної організації з метою захоплення державної влади". Натомість в суді спростували вручення підозри своєму очільнику.
  • Водночас Національне антикорупційне бюро України розсекретило частину матеріалів провадження, відкритого щодо голови Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка, голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка та ще шістьох суддів, зокрема, записів телефонних розмов із голосами, схожими на голоси Холоднюка, Вовка та інших суддів ОАСК.
  • 20 липня того ж року до канцелярії ОАСК з Національного антикорупційного бюро надійшли повістки про виклик до бюро суддів Окружного адмінсуду Євгенія Аблова, Павла Вовка, Ігоря Качура, Олексія Огурцова, Ігоря Погрібніченка, Богдана Саніна, Віктора Шулежка та Володимира Келеберди.
  • 23 липня в Окружному адміністративному суді Києва заявили, що не можуть передати вісьмом своїм суддям повістки на допити у Національному антикорупційному бюро, оскільки всі вони перебувають у відпустках.
  • У березні 2021-го Національне антикорупційне бюро завершило досудове розслідування щодо участі суддів Окружного адміністративного суду у злочинній організації та зловживанні впливом. У квітні Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід судді Окружного адміністративного суду Києва Богдану Саніну у вигляді застави.
  • У 2019 році НАБУ вже розслідувало можливе втручання суддів ОАСК в роботу членів Вищої кваліфікаційної комісії. Тоді теж НАБУ спільно з ГПУ обшукували приміщення ОАСК, та заявляли про підготовку підозр суддям ОАСК Євгенію Аблову й Ігорю Погрібніченку, а також судді Суворовського райсуду Одеси Івану Шепітку.
  • У листопаді 2019 року Шевченківський райсуд Києва відмовився продовжити строки досудового розслідування у провадженні, як того вимагала Генпрокуратура. ГПУ клопотала про продовження досудового розслідування через виконання міжнародного доручення, яке, начебто, стосувалося пошуку одного з можливих фігурантів справи за кордоном. Справа була призупинена через завершення строків досудового слідства.

Читайте також

"Паша, помагай". НАБУ оприлюднило записи розмов судді Вовка та очільника ДСА Холоднюка

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди