"Ми вдячні за онука". Історія Людмили та Павла Жаруків, які втратили сина у війні на Сході України

"Ми вдячні за онука". Історія Людмили та Павла Жаруків, які втратили сина у війні на Сході України

"Ми вдячні за онука". Історія Людмили та Павла Жаруків, які втратили сина у війні на Сході України Суспільне Херсон

Людмила та Павло Жаруки з Асканії-Нової Херсонської області – батьки загиблого у російсько-українській війні Дмитра Жарука, старшого лейтенанта податкової міліції, учасника спецпідрозділу «Фантом». Шість років тому у вересні родина втратила сина. Вони приїхали до Скадовська на зустріч з родинами загиблих військових.

Людмила та Павло приїхали побачитися з друзями з Чернігівщини та родинами з інших українських міст у Скадовську. Такі зустрічі перетворюються на традицією і лікують те, що не може вилікувати час, говорить Людмила.

"Ось це об’єднання наше покликане для того, щоб ми підтримували і виживали в цьому світі, щоб заявляли про себе, що ми є, що у нас є проблеми. Нам потрібна допомога – не завжди матеріальна. Тому що сьогодні ми відчуваємо дискомфорт по відношенню до таких родин, як ми. Не знаю, чому це так. Можливо не всі пропустили через душу цю війну", - розповіла Людмила Жарук.

Війна іде восьмий рік, говорить Людмила, багато хто забуває про це.

"Життя продовжується і повинні бути заходи і веселі, і життєрадісні. Але я вважаю, на кожному заході, якщо в країні іде війна, повинен починатися захід із вшанування пам’яті. Якщо йде в країні війна, треба акцентувати. Треба радіти, життя є життя, але вшановувати пам'ять потрібно", - каже Людмила Жарук.

Павло Жарук згадує, як бачив сина востаннє у травні 15-го року.

"Ми це сприймаємо так, ніби його десь нема. Чекаємо на нього. Останнього разу він приїздив на свято 9 травня. Якраз були вихідні. Із сім’єю, сином, із дружиною. Втрьох вони приїжджали. Ходили ми в парк в Асканію-Нову, ще й по дорозі взяв мене до Херсона, бо я їхав до Києва у відрядження. На автобусному вокзалі з ним попрощалися і все", - говорить батько.

Про те, що їде на війну, Дмитро батькам не сказав, говорить Людмила. Збирався ще 14-го року, та у той час народилася дитина, 15-го вступив до зведеної мобільної групи із протидії незаконному переміщенню товарів через лінію розмежування спецпідрозділу податкової міліції «Фантом».

"Вже другий раз нам не сказав, бо знав нашу реакцію. Зателефонував, що він в Києві на підготовці. Ми, звичайно, зрозуміли, що це таке. 15 рік у нас був насичений, дочка захищала дисертацію, Діма пішов в АТО, Павлу Григоровичу – 60 років, а 2 вересня ще трапилася така трагедія, до речі, на день народження нашої дочки. Їй було 35 – цього дня загинув Дмитро", - говорить Людмила Жарук.

"Ми вдячні за онука". Історія Людмили та Павла Жаруків, які втратили сина у війні на Сході УкраїниСуспільне Херсон

Згадуючи сина, Павло Григорович говорить, що Дмитро поспішав жити. Він кругом хотів побувати. Каже, син був на Говерлі, побував у Кримських горах, з парашутом спускався з літака. Мотоцикл був, позивний Байкер у нього.

Батьки Дмитра говорять, що вдячні синові за онука.

"Наш онук оточений увагою, мама піклується про нього. Він знає, що у нього батько - герой. Він відвідує могилу, в нас багато фото, де він знає, що це його батько, та він ще маленький . Пояснювати поки тяжко. Він ставить питання. У сім років ще важко щось пояснити, але він знає, що його батько - герой", - каже Людмила Жарук.

"Ми вдячні за онука". Історія Людмили та Павла Жаруків, які втратили сина у війні на Сході УкраїниСуспільне Херсон

Життя триває, не завжди помітно, але воно змінюється, говорять Людмила та Павло. На півдні ще багато людей, які мають проросійські погляди, та українців і українського стає більше, продовжує жінка.

"Спілкуєшся з людиною і перше питання - одразу розумієш, як людина ставиться до України, до подій? Ой, чого ж він туди? І за що він загинув? Заради чого? Тільки це людина сказала – все, я розумію, що це людина - не проукраїнська. Не за Україну. З одного слова можна людину зрозуміти, яка в нього позиція", - говорить Людмила Жарук.

Що відомо

Дмитро Жарук - старший лейтенант податкової міліції, член мобільної групи із протидії незаконному переміщенню товарів через лінію розмежування в зоні проведення антитерористичної операції спецпідрозділу «Фантом». Загинув у 26 років 2 вересня 2015 року, коли між селами Лопаскине та Лобачеве Новоайдарського району Луганщини невідомі напали на зведену мобільну групу: автомобіль підірвали на закладеній міні, нападники кинули 2 гранати й обстріляли авто. Мобільна група тримала оборону до прибуття підкріплення. Під час зіткнення загинули керівник групи Андрій Галущенко та старший лейтенант податкової міліції Дмитро Жарук. Дмитро нагороджений орденом за мужність посмертно.

Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон

Читайте також

  • "Допомагатиму родинам військових, поки вистачить сил", - історія матері, яка втратила сина на сході
  • "Я вдячна Богу, що змогла його поховати". Дружина загиблого в Іловайську бійця згадує події 2014-го
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди