У тернопільському парку Шевченка третій день триває міжнародний фестиваль гончарів "Не святі горшки ліплять". Про це розповіла співорганізаторка фестивалю Уляна Джигринюк.
Майстриня Леся Михайлова з Хмельницького розкладає свої вироби. Серед них – тарілки у вигляді листя:
"Це справжній відбиток плюща. Це наноситься на сиру глину, відбиваються його прожилки, потім обрізається і трошечки загинається, щоб надати йому форму листочка. І це можна використовувати як приємне доповнення до інтер’єру".
Стріляти з лука вчить тернополянка Анастасія Сохацька:
"Навчитися стріляти з лука насправді не так важко, як всі уявляють. Просто потрібно мати силу в руках і бути хоч б старшим 9 років. Треба тримати рівну поставу і мати сильні руки. Дівчата теж це зможуть зробити в будь-який момент".
Алла Івашків – дружина гончара з Червонограда Львівської області. На ярмарок, каже, привезли чорнодимлену кераміку:
"Ця технологія випалювання дуже давня. Їй близько 4 000 років. Ми її не малюємо нічим. Ми ці всі орнаменти наносимо камінчиком і потім випалюємо в дров’яному п’єцу. Тут іде 2 глини: пісна і жирна. В одній з них – дуже великий вміст заліза. І коли ми її палимо, а випал триває десь 12 годин при температурі 360-1000 градусів, то кераміка нагрівається і вона така як сонце. Ми це бачимо в п’єцу, що там вона вже палає, тоді закидаються дрова соснові, здається. Великі. Тоді закривається піч і засипається землею. Без доступу повітря, температура шалена, дрова не горять, а тліють. І вона задимлюється наскрізь".
На фестиваль з Косова привезли мобільну гончарську піч, щоб майстри могли випалювати тут свої вироби, каже Сергій Дутка. Розповідає, це її перший виїзд, вона подолала 300 кілометрів. Сергій робив її з друзями кілька тижнів. Він розповів, як працює ця піч:
"Вона випалює на максимальних для кераміки температурах – 1300 градусів. Тут вщент вчора згоріли дрова, майже немає попелу. Це завдяки великій топці, яка дозволяє максимально використовувати енергію дров. Потім ці дрова переносять вогонь в камеру і якщо подивитися згори, тут є камера, в якій знаходяться самі вироби і тоді виходить вогонь через цей комин".
Сергій Івашків гончарством займається 30 років. Сьогодні вчить тернополянку Олесю Білик робити з глини вазу:
"Зараз це в нас циліндр. А ми зараз зробимо, щоб був животик гарний, потім зробимо шийку і така ваза буде. Для цього ми беремо наш гончарний ніж, ним забираємо зайве. Зайва глина сама збирається. А пізніше беремо ніж гончарський і потім всередину запихаємо руку і плавно, не спішимо, піднімаючи глину, притискаємо до ножа".
За програмою сьогодні також працює глиняний басейн, діє виставка, а також мають випалити ще глиняну скульптуру, розповіла Уляна Джигринюк.
Що відомо
- У Тернополі проводять міжнародний фестиваль гончарів
