Політичні вподобання та економічний розвиток: як змінилася Миколаївщина за часів незалежності

Політичні вподобання та економічний розвиток: як змінилася Миколаївщина за часів незалежності

Політичні вподобання та економічний розвиток: як змінилася Миколаївщина за часів незалежності Фото: Суспільне Миколаїв

Ключовими в соціально-політичному житті Миколаївщини за часів незалежності стали два процеси: національне відродження та розвиток політичної свідомості громадян. З 1991 року економіка регіону, як і всієї України, зазнала наслідків лібералізації ринку та економічних перетворень. Це було пов’язано з розривом традиційних економічних зв’язків, які напрацьовувалися десятиріччями, і високою конкуренцією на світових ринках.

Про особливості соціально-політичного та економічного розвитку Миколаївщини кореспондентам Суспільного розповіла докторка політичних наук, професорка Наталія Ніколаєнко.

Соціально-політичне життя Миколаївщини за часів незалежності

Наприкінці 80-х та протягом 90-х років в Україні та Миколаївщині, зі слів Наталії Ніколаєнко, жодна політична подія не відбувалася без участі Народного Руху. Рухівці відіграли значну роль в державному будівництві та розвитку місцевого самоврядування на Миколаївщині. Так, миколаївські рухівці протистояли утискам з боку місцевої влади: організовували мітинги, демонстрації, розповсюджували неформальну пресу. Крайова організація продовжувала розширювати свою структуру, засновуючи районні, міські та селищні відділення.

Зі слів політологині, неурядові організації створили соціальну базу для виникнення потужного національно-демократичного руху. Разом національно-демократичні сили Миколаївщини проводили боротьбу за політичні права українського народу. За словами Ніколаєнко, попри  жорстку протидію партійних органів, активна діяльність місцевих прихильників Народного Руху спростувала твердження про Миколаїв як комуністичне місто, розвіяла тезу, що національне відродження штучно занесене із Західної України.

Вибори Президента, Верховної Ради, депутатів, органів місцевого самоврядування стали потужним фактором демократизації та цивілізованості політичного життя Миколаївщини. За роки незалежності жителі Миколаївської області набули досвіду політичних змагань, участі в пікетах, демонстраціях.

До подій 2004 року на Миколаївщині відбулися парламентські вибори 1994, 1998, 2002 років. На виборах 1994 року балотувалося 236 кандидатів, в 1998 році їхня кількість збільшилась у 3,6 рази, а у 2002 році досягла 991 людину на 90 місць у Миколаївській міській раді. Найактивнішими учасниками передвиборчих перегонів у Миколаєві стали політичні блоки і партії "За єдину Україну", Соціал-демократична партія України (об'єднана), Комуністична партія України, Партія Регіонів, політична партія "Батьківщина", обласний осередок Фронту Змін.

Особливу увагу громадськість Миколаєва приділяла людині, яка виконувала обов’язки міського голови. Розбудова міста, покращення інфраструктури — завжди ототожнювалися із діяльністю міського голови. За роки незалежності України Миколаєвом керували: Юрій Сандюк (1991-1994), Олександр Бердніков (1994-1998 роки), Анатолій Олійник (1998-2000 роки), Микола Балакірєв (2000 рік), Володимир Чайка (2000-2013 роки), Володимир Коренюгін (2013 рік), Юрій Гранатуров (2013-2015 роки), Олександр Сєнкевич (2015-...)

Зі слів політологині, від 2004 до 2013 року на Миколаївщині найбільш популярною політсилою була Партія регіонів, яка за результатами виборів 2006, 2007, 2010 років здобула більшість мандатів у міській та обласній радах, формувала виконавчу владу в Миколаєві та області із своїх членів або лояльних до партії діячів. Своє незначне, але стабільне представництво в місцевих органах влади тоді отримувала Комуністична партія України, електоратом якої були здебільшого громадяни літнього віку. Політичні партії національного спрямування протягом 2002-2007 років не дістали значної підтримки в місті та області, проте в декількох районах партії "Наша Україна", "БЮТ" та більш радикальні партії мали підтримку виборців.

Економічний розвиток Миколаївської області

В "Основних напрямах економічної політики України в умовах незалежності", схвалених Постановою Верховної Ради України 25 жовтня 1991 р. №1698-ХІІ, зазначалося: "Докорінна структурна перебудова народного господарства, кардинальні зміни в інвестиційній діяльності розглядаються як найважливіші пріоритети розвитку економіки для надання їй більшої динамічності і соціальної спрямованості".

“Миколаївщина володіє низкою стратегічних переваг, які за умови проведення ефективної економічної політики, зробили б її однією з найбільш конкурентоспроможних областей: стратегічно вигідне географічне розташування, наявність готових незадіяних виробничих потужностей, недооціненість активів, кваліфіковані і дешеві трудові ресурси, потужний внутрішній ринок, успішна інтеграція у світову економіку”, — говорить Наталія Ніколаєнко.

За словами політологині, машинобудування є провідною галуззю регіону, до складу якої входять суднобудівні підприємства, підприємства з виробництва суднового, електротехнічного, вентиляційного обладнання та іншої продукції машинобудування. Найбільше підприємство цієї галузі ‒ державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект", яке виготовляє багатопрофільні газотурбінні двигуни як для кораблів та суден, так і для транспортування природного газу та виробництва електроенергії.

Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" спеціалізується на капітальному і середньому ремонті 14-ти різних літаків, всіх їхніх модифікацій і двигунів, а також корабельних газотурбінних установок і комплектуючих виробів.

Також, за словами Наталії Ніколаєнко, "Южно-Українська АЕС" є одним з провідних енергогенеруючих підприємств України. Щорічно станція виробляє до 20 мільярдів кіловат-годин електроенергії, що в 3,5 рази перевищує потреби області.

Також у Миколаївській області за часів незалежності почала реалізуватися низка проєктів із запровадження альтернативної енергетики. На приклад, "Вітряний парк "Очаківський", що об’єднує два вітрових поля сіл Дмитрівка та Тузли. Станом на 24 серпня 2021 року, там змонтовано 15 вітроустановок потужністю 2,5 мВт кожна. Загалом вони виробили майже 100 млн кіловат-годин електроенергії, яка надійшла в енергосистему України. Після завершення будівництва в складі Очаківської вітроелектростанції буде працювати 150 вітроагрегатів. Інвестиційна вартість проєкту складає 400 млн євро.

Однією з провідних галузей економіки області є харчова промисловість, до складу якої входить близько 700 підприємств.

Легка промисловість області представляють підприємства швейної, трикотажної, шкіряної, меблевої промисловості. В області виробляють чоловічий, жіночий та дитячий одяг, трикотажні вироби, текстиль, меблі, взуття тощо.

Сільське господарство ‒ друга за обсягами та перша за показником зайнятості працівників галузь Миколаївської області. Сільське господарство області включає в себе рослинництво, основними культурами якого є зернові (озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза), рапс, соняшник, цукрові буряки, овочі, баштанні культури, розвинені садівництво і виноградарство.

На території області розташовані більш 30 сертифікованих хлібоприймальних підприємства та елеватори загальною місткістю 1,9 млн тонн.

Окрім цього, область має розгалужену транспортну систему, до складу якої входять всі види транспорту (залізничний, морський, річковий, автомобільний, авіаційний). Чотири морських, один річковий порти і термінали складають єдиний Бузько-Дніпровський морський транспортний вузол на північному узбережжі Чорного моря. Навігація в акваторіях портів триває цілий рік.

Читайте також

"На Миколаївщині чоловік 30 років працює керманичем пожежного авто"

Читайте нас у Telegram, Viber та Instagram.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди