"Синьо-жовтий спалах волі": як у прикарпатському селі в епоху Брежнєва встановили прапор України

"Синьо-жовтий спалах волі": як у прикарпатському селі в епоху Брежнєва встановили прапор України

"Синьо-жовтий спалах волі": як у прикарпатському селі в епоху Брежнєва встановили прапор України Суспільне Карпати

У Дебеславцях, що на Прикарпатті, люди двічі у радянські часи таємно вивішували синьо-жовтий прапор. Через це у селі спецслужби КДБ розпочинали слідство та допити. Про переслідування, з якими зіткнулися сільські жителі, Суспільному розповів краєзнавець, житель Дебеславців Володимир Покидко.

Вперше прапор у Дебеславцях замайорів у великодню ніч з 30 квітня на 1 травня 1967 року.

Володимир Покидко на місці, де у 1967 році у селі вивісили синьо-жовтий прапорСуспільне Карпати

Володимир Покидко на місці, де у 1967 році у селі вивісили синьо-жовтий прапор

"На Замковій горі, в кущах бузку, на березовому древку замайорів синьо-жовтий стяг. Я, коли почув, що наш прапор вивісили, а я вже тоді знав, що наш стяг — це синє небо і жовті поля (мені батько сказав), штурхнув брата, і ми миттю сюди прибігли", – пригадує Володимир Покидко.

Чоловікові тоді було 9 років.

За цей вчинок у селі розпочалися переслідування та допити, адже українська символіка була під забороною. Підозрювали й батька Володимира. Чоловіка викликали майже 15 разів на допит, бо він був засуджений за участь в УПА. Врешті-решт слідство дійшло до висновку, що стяг встановив місцевий тракторист, бо для його встановлення використали шнур відпускача для трактора.

На горі поставили хрест та пам'ятну табличку у формі тризуба, на якій написали імена жертв комуністичних репресійСуспільне Карпати

На горі поставили хрест та пам'ятну табличку у формі тризуба, на якій написали імена жертв комуністичних репресій

"Арештували сільського тракториста Степана Ткача. Він на той час мав 30 років. Чоловік був такий далекий від політики, далекий від історії. Фізично Степан Ткач цього не міг зробити, були свідки, які бачили, що він вранці повертався з гостин. Але люди розказували, що на допитах слідчі влаштовували йому тортури, одягали гумову сорочку. Степан не витримав цих мук і вже сказав, що то він встановив прапор", – каже Володимир Покидко.

Документ, який засвідчує реабілітацію Степана ТкачаСуспільне Карпати

Документ, який засвідчує реабілітацію Степана Ткача

Степана Ткача засудили на 2,5 роки таборів у Мордовії, де він і загинув. Але слідство продовжувалося далі. Володимир Покидко каже, що слідчі розуміли, що засудили не того. Тому Дебеславці були під цілодобовим спостереженням спецслужб КДБ.

В'їзд у село ДебеславціСуспільне Карпати

В'їзд у село Дебеславці

У 1974 році у селі вдруге замайорів синьо-жовтий прапор.

"На високій грушці біля церкви з 19 на 20 грудня знову сміливці встановили наш синьо-жовтий прапор", – каже Володимир Покидко.

Вдруге прапор встановили у 1974 році біля церквиСуспільне Карпати

Вдруге прапор встановили у 1974 році біля церкви

Цього разу слідчі підозрювали десятикласників місцевої школи, зокрема й Володимира Покидка. У хлопця того вечора було алібі.

У часи незалежної України у Дебеславцях на першому місці підняття прапора встановили хрест жертвам політичних репресій і тим, хто своє життя віддав за Україну. Ідею ініціював Володимир Покидко разом з братом. Згодом на районному рівні затвердили ще одне святкування у селі Дня Прапора.

"У 2008 році Коломийська районна рада ухвалила рішення святкувати День Прапора у Світлий вівторок (великодній — ред.). Із того часу ми тут святкуємо. Пошановуємо тих сміливців, які у 1967, 1974 роках тим синьо-жовтим спалахом наближали нашу державність, нашу волю", – розповідає Володимир Покидко.

Чоловік каже, що щасливий, що дочекав до тих днів, коли українці можуть вільно вшановувати прапор та герб України, за який інші віддавали найцініше, – життя.

Читайте також

Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди