"Це був час великих змін" — Мирослав Маринович про День Незалежності України

"Це був час великих змін" — Мирослав Маринович про День Незалежності України

"Це був час великих змін" — Мирослав Маринович про День Незалежності України Суспільне Львів

До 30-річниці Незалежності України публіцист, політв'язень та член-засновник Української Гельсінської групи Мирослав Маринович поділився із Суспільним спогадами про 24 серпня 1991 року.

У той час, коли проголосили Незалежність, я жив у Дрогобичі і працював журналістом міськрайонної газети "Галицька зоря". Як журналіст я спостерігав за тим всім, що відбувалося. Тоді був час великих змін у житті держави, людина була готова до радикальних змін, бо вони врешті-решт наближалися. Ще коли я був на засланні у Казахстані, до мене приїхав представник КДБ із Алмати для того, щоб дізнатися, як я ставлюся до Перебудови. Тоді я сказав йому такі слова: "Я дуже тішуся, що Перебудова відбувається у державі, тому що вона неминуче закінчиться тим, що ви називаєте сепаратизмом, а я — звільненням усіх упокорених народів". Тому цей стан очікування чогось надзвичайного був увесь час. Проте те, що це станеться саме 24 серпня, я не знав.

День Незалежності я зустрів зі змішаними почуттями. З одного боку, пригадую собі як дивився телевізор і почув цю новину, побачив результати голосування. Тоді я просто аж піднявся зі свого крісла, став струнко. Для мене, політв'язня, це була справді хвилина великої гордості за народ. Це було виправдання наших з побратимами, які боролися за цю Незалежність, життєвих зусиль. В моїй родині завжди були надії на те, що Україна рано чи пізно звільниться.

З іншого боку, я не мав надмірної ейфорії. Несподівано я почував себе Кассандрою, я відчув якусь тривогу за ту Незалежність, яку тільки що проголосили. Я відчував, що народ ще не готовий до цього, що це така ейфорія, за якою ще не стоїть громадянське змужніння. За якою є ще нерозуміння того, що означає бути суб'єктом своєї долі. Я боявся, щоби ми своїм невмінням управляти державою не втратили усе, не побачили загроз, які на той час були дуже великі. Я думав: "Як відреагує Росія на цю Незалежність, чи буде війна, чи ні?". Ця мрія була для мене занадто дорогою, щоби я не боявся її втратити. Втім, у той день про це майже ніхто не говорив. Всі переживали ейфорію, була загальна атмосфера свята.

Що відомо

  • Мирослав Маринович — український правозахисник, публіцист, релігієзнавець, член-засновник Української Гельсінської групи, віцеректор Українського католицького університету в Львові.
  • 9 листопада 1976 року Маринович разом зі своїм другом М. Матусевичем став членом-засновником Української Гельсінської групи. Відтоді Мариновича неодноразово затримувала міліція в Києві, Дрогобичі та Серпухові.
  • У березні 1977 року Маринович та М. Матусевич на вечорі пам'яті Тараса Шевченка в київській філармонії вийшли на сцену і закликали проспівати "Заповіт".
  • 23 квітня 1977 року публіциста заарештували. Його звинуватили у "проведенні антирадянської агітації і пропаганди". Слідство тривало 11 місяців. 22-27 березня 1978 року Київський обласний суд засудив Мариновича до максимального терміну ув'язнення — 7 років таборів суворого режиму і 5 років заслання.
  • Правозахисник відбував покарання у Пермському таборі ВС-389/36. З 1984 року — в селі Саралжин у Казахстані. Повернувся в Україну в березні 1987 року.
  • Мирослав Маринович — почесний президент Українського ПЕН. Один із учасників ініціативної групи "Першого грудня".

Читайте нас у Telegram: головні новини регіону

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди