Історія караїмської громади у Харкові. СУСПІЛЬНЕ І ВІДЕОНОВИНИ

Історія караїмської громади у Харкові. СУСПІЛЬНЕ І ВІДЕОНОВИНИ

Історія караїмської громади у Харкові. СУСПІЛЬНЕ І ВІДЕОНОВИНИ Суспільне Харків

9 серпня — Міжнародний день корінних народів світу. У 2021 році в Україні законодавчо визнали корінними народами кримських татар, караїмів та кримчаків. Караїми приїхали до Харкова 130 років тому. Суспільне розповідає історію Олександра Дзюби, газзана — караїмського священнослужителя.

У Харкові нині проживає до сотні людей караїмського віросповідання. Один із них — українець, що перейняв караїмізм, Олександр Дзюба. Він відносить себе до караїмів останні 15 років.

"До караїмської громади я прийшов у 2006 році. Я дізнався, що у Харкові є така громада, це величезна рідкість взагалі. А за рік до того я побував у Євпаторії – це центр такий караїмів України", — розповідає Олександр.

Тримали магазин тютюну на місці сучасної міськради: історія караїмської спільноти у ХарковіСуспільне Харків

Перші караїми у Харкові оселилися на вулиці Кузнечній. Назва народу пішла від караїмізму, течії, що поєднує в собі риси юдаїзму, християнства та ісламу. Віряни визнають Тору, у християнській традиції — Старий Завіт. Служіння проводять на івриті в залі на ковдрах без взуття та з фескою на голові.

Тримали магазин тютюну на місці сучасної міськради: історія караїмської спільноти у ХарковіСуспільне Харків

Фото з архіву караїмської громади

Караїми проживають на території Кримського півострова з XIII століття. Перші громади з’явилися у Чуфут-Кале та Феодосії. На вулиці Кузнечній у Харкові, де розташоване приміщення громади, збереглися фасади караїмських будинків, є і кенаса — молитовний дім.

"Будинок 23 по вулиці Кузнечній. Ми бачимо характерні риси для кримської культури взагалі — "розетки", солярні знаки, символізують сонце. Такі ж знаки можна побачити й на найдавнішій зі збережених у Криму караїмських кенас — XIV століття", — показує Олександр.

Тримали магазин тютюну на місці сучасної міськради: історія караїмської спільноти у ХарковіСуспільне Харків

Тримали магазин тютюну на місці сучасної міськради: історія караїмської спільноти у ХарковіСуспільне Харків

Мають караїми й свій прапор, він схожий на український.

"Багато хто помічає, що караїмський прапор схожий на українській. Синій колір — це колір, який пов’язується з небом. Ми бачимо ось синю смугу на караїмському прапорі. Білий — колір чистоти, шляхетності", — каже Олександр.

Тримали магазин тютюну на місці сучасної міськради: історія караїмської спільноти у ХарковіСуспільне Харків

Кримські караїми живуть у Литві, Польщі, мають свою мову, продовжує Олександр. Але нащадків, які досконало знають караїмську мову, майже не лишилося.

"Кримських караїмів, нащадків, які живуть у Східній Європі — близько двох тисяч. Всього ж у світі людей, які сповідують караїмську віру — близько 40 тисяч", — каже Олександр.

Тримали магазин тютюну на місці сучасної міськради: історія караїмів у ХарковіСуспільне Харків

Гроші на розвиток громади караїми спочатку мали від продажу тютюну. На місці крамниці, якою керував караїм у Харкові, нині розташована будівля Харківської міської ради

Чоловік каже, караїми по всій Україні вкладають власні кошти на розвиток своїх громад, також допомагали громади з Криму.

"У греків, у вірмен, угорців, болгар, у багатьох народів, які живуть на теренах України, є материнські держави, які їм допомагають: культурним проєктам, мовним школам. У корінних народів України іншої батьківщини, окрім України, немає", — каже Олександр.

Тримали магазин тютюну на місці сучасної міськради: історія караїмської спільноти у ХарковіСуспільне Харків

Фото з архіву караїмської громади

Від 23 липня в Україні набув чинності Закон про корінні народи України — це має надати їх представникам правовий статус, гарантії та захист на позбавлення етнічної приналежності й цілісності. На законодавчому рівні визнали три корінні народи: це кримські татари, кримські караїми й кримчаки.

"Це рамковий закон, тобто декларація. Але вона відкриває шлях до різних держпрограм підтримки культури, мови, власне, історичної спадщини. В Україні є будівлі, які колись були караїмськими кенасами, але зараз вони не за призначенням використовуються", — каже Олександр Дзюба.

Тримали магазин тютюну на місці сучасної міськради: історія караїмської спільноти у ХарковіСуспільне Харків

Зараз до Криму Олександр не їздить, спілкується з тими, хто залишився там, дистанційно.

Тримали магазин тютюну на місці сучасної міськради: історія караїмської спільноти у ХарковіСуспільне Харків

"Фактично у корінних народів України забрали історичну батьківщину у 2014 році. Це спричиняє таку ненормальну ситуацію, коли лише завдяки засобам зв’язку можна спілкуватися з однодумцями, родичами. Сподіваюся, що така ситуація не затягнеться на довгі роки, що Крим буде звільнено. І Україна буде соборною, як йдеться в Конституції", — каже Олександр.

Читайте також

Виходить на одиночні пікети за визволення Криму. Сєрвєр Абібулаєв

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди