Першу серію програми "Втрачений Ужгород" презентувала журналістка та дослідниця історії міста Тетяна Літераті. За понад шість років вона написала близько 300 статей про Ужгород кінця ХІХ, початку XX століття. Цьогоріч авторка разом із командою Закарпатського інформаційного центру отримала ґрант від Українського культурного фонду на екранізацію десятьох історій та створення документального фільму.
У першій серії програми "Втрачений Ужгород" авторка Тетяна Літераті розповідає про Ужгородську синагогу та міську єврейську громаду початку XX століття. Нині ж цю будівлю знають, як обласну філармонію. Авторка каже, в програмі хотіла не тільки розказати її історію, а й привернути увагу до стану пам’ятки архітектури.
"Ми свідомо показали її поганий стан. Показали, в якому стані зараз дах, який терміново потребує реконструкції. Він затікає. Він у дуже поганому стані. А от далі пішло якось випадково. Ми самі цього не хотіли. Але ми ж говоримо про втрачений Ужгород. Тому не дивно, що такі об’єкти з’являються", — розповіла Тетяна Літераті.
Авторка додає, схожа ситуація виникла і на зйомках другої серії, яку презентують наступного тижня. У ній Тетяна Літераті розкаже історію ужгородської ромської родини музикантів Лані. Їхня могила розташована на кладовищі на вулиці Капушанській.
"Коли ми прийшли на кладовище і побачили метрову траву, ми зрозуміли, що просто її тут не знайдемо. Кілька років тому це кладовище чистили і тоді була ця плита знайдена. Тепер це просто нереально було зробити. Тому ми її не змогли для фільму показати. Залишилося тільки через фотографії показати. І принагідно теж розповісти, що в Ужгороді є така місцина, таке старе кладовище, яке теж потребує догляду", — сказала Тетяна Літераті.
Оператор програми Роберт Боднар розповів: "Попадаємо на місце де будемо знімати, приходимо, а там просто руїни. А нам треба це зняти красиво. І ти часом стоїш, думаєш що зробити. Але ми разом знаходимо вихід. І робимо це класно".
Історична програма матиме 10 серій. Над зйомками працює команда з трьох людей. Це сама авторка та ведуча Тетяна Літераті, оператор Роберт Боднар та режисерка Галина Ярцева. Ідея екранізувати історії "Втраченого Ужгорода" виникла саме у Галини Ярцевої після того, як вона пройшла курси екскурсоводів. Режисерка розповіла: "Ті екскурсоводи, які приїжджають до нас з групами, вони не люблять це місто так, як люблять його місцеві. Мені хочеться чути справжні історії. А якщо їх можна показати, то чому б це не зробити? Чому, коли люди їдуть до нас, вони мають їхати непідготовлені? Вони мають їхати з розумінням в які закапелки Ужгорода їм треба потрапити, щоб наповнитися атмосферою цього міста. І справді перейнятися цією атмосферою".
Проєкт "Втрачений Ужгород" Тетяна Літераті розпочинала майже 7 років тому як серію статей, яких наразі вже близько трьох сотень і які видала у чотирьох книгах. Та каже, на зйомках відеоверсії побачила та дізналася нові деталі старих історій.
Мені хотілося щось новеньке привнести, якусь нову інформацію подати. І це роблять наші експерти. В кожному фільму вони будуть задіяні. Це відомі культорологи, дослідники архітектури, історики, які безперечно розкажуть щось те, чого я не знала. І чого не було в моїх статтях.
Переглянути першу серію програми можна на YouTube. Зйомки та монтаж наступних ще тривають. Їх публікуватимуть щотижня. А восени команда презентує півгодинний фільм, у якому будуть зібрані всі історії.
Читайте також: Скейт-майданчик в Ужгороді відкриють 24 серпня. Чому затримали роботи
