"Нам його дійсно не вистачає": як журналісти згадують Павла Шеремета і що сьогодні відомо про справу

"Нам його дійсно не вистачає": як журналісти згадують Павла Шеремета і що сьогодні відомо про справу

"Нам його дійсно не вистачає": як журналісти згадують Павла Шеремета і що сьогодні відомо про справу Журналіст Павло Шеремет в Києві, 2015 рік, фото: УНІАН

У центрі Києва на перехресті вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка відбулась акція вшанування пам’яті журналіста Павла Шеремета. 20 липня 2016 року о 7:45 ранку саме на цьому перехресті авто, на якому Шеремет їхав на ефір своєї ранкової програми, вибухнуло. Машина належала керівниці "Української правди" Олені Притулі, її в момент вибуху в авто не було. Вибуховий пристрій знаходився дуже близько до журналіста, знизу автомобіля. Від отриманих травм Павло Шеремет помер в авто "швидкої".

З того дня минуло 5 років. Кожного року журналісти, друзі і колеги Павла Шеремета збираються на перехресті, аби вшанувати пам'ять журналіста та нагадати владі про необхідність встановлення виконавців, замовників вбивства і притягнення їх до відповідальності. Суспільне стрімило з акції та поспілкувалось із колегами та близькими про те, яким був Шеремет і які є перспективи розслідування його справи.

Як повідомляє кореспондентка Суспільного Каріна Бугайченко, на акцію прийшли кілька десятків людей, серед яких є друзі, близькі та колеги Павла Шеремета, зокрема, головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва, співзасновниця "Української правди" Олена Притула, журналісти не тільки "Української правди", а й інших українських ЗМІ і не тільки медійники.

"Я не могла повірити, тому що це було настільки несподівано, настільки страшно. І я пам’ятаю, що дуже швидко приїхала на місце трагедії, тут був затор, тому я бігла від Національної опери до цього перехрестя просто для того, щоб пересвідчитись, що це не так. Але потім я побачила автомобіль, швидку. І зрозуміла те, що відбулося, вже наступного дня", – розповіла Севгіль Суспільному про день трагедії.

Севгіль Мусаєва сподівається, що новий міністр внутрішніх справ Денис Монастирський приділить увагу розслідуванню справи.

"Я дуже сподіваюся, що найближчим часом ми зустрінемося і зможемо йому розповісти про стан справи, про те, що відбувається. В цілому позиція МВС полягає в тому, що вони не хочуть давати коментарів, оскільки думають, що це вплине на рішення суду. Тим не менш, мені здається, що було б чесно розповісти, що зроблено, як зроблено, і що відбувається", – зазначила вона.

За словами адвоката Масі Найєма, нині справа фахтично похована.

"Мені здається, що для поліції не стало метою знайти тих, хто замовив і виконав це вбивство. Оскільки вся нова інформація, які з’являлась пізніше у ЗМІ, в тому числі і пов’язана з білоруськими спецслужбами, була так скептично ними сприйнята, що мені зрозуміло, знову ж таки, при бажанні знайти замовників так себе не поводять. Я розумію, що справа похована", – розповів він Суспільному.

У 2020 році на місці вбивства Павла Шеремета колеги та друзі встановили пам'ятник на його честьФото: УНІАН

У 2020 році на місці вбивства Павла Шеремета колеги та друзі встановили пам'ятник на його честь

Колега загиблого журналіста Роман Кравець розповів, що колеги жартома називали його "Пал Героїч": "Павло Героїч – його так називали у нас у редакції. Він Григорович, але "Павло Григорович", було незручно, якось офіційно, а йому так не личить".

Журналістка Наталія Гуменюк зазначила, що нині голоса Павла Шеремета дуже не вистачає Білорусі.

"Коли рік тому були події в Мінську, я постійно думала "Якби тут зараз був Павло". Мені здається, це було б надзвичайно важливо для того, що відбувається у цій країні зараз. І коли ми наближаємось до річниці початку протестів у Білорусі, з усіма репресіями, які відбуваються в Мінську, з арештами, захопленнями головних редакторів – розумієш, що голоса Павла Білорусі зараз не вистачає надзвичайно. Тому, звісно, це ще одна трагедія не тільки для нас, а для цілого його народу", – зазначила вона.

Президент Торгово-промислової палати Геннадій Чижиков, який товаришував із Шереметом, розповів, що журналіст був перекоанний, що майбутнє України залежить від молоді.

"Я йому завжди говорив – "Що ти хочеш робити"? Він відповідав: "Я хочу, щоби молодь України нічого не боялася, а йшла вперед. Їхні батьки вже багато чого зробили, і вони повинні робити. Нам його дійсно не вистачає", – додав Чижиков.

Зазначимо, що видання "Українська правда" також організовує забіг пам'яті Павла Шеремета. Він відбудеться у суботу о 07:30 ранку від пам'ятника (вулиця Богдана Хмельницького, 42).

Ким був Павло Шеремет

Павло Шеремет – білоруський, російський та український журналіст. Він народився в Мінську. Перейшов журналістику з банківської справи і починав журналістську кар'єру у Мінську як економічний консультант на Білоруському телебаченні.

Шеремет був противником режиму Олександра Лукашенка: зняв фільм "Дике полювання" про політичні вбивства, був співавтором книги "Випадковий президент" і створив опозиційне видання "Білоруський партизан". У 2010-му Шеремета позбавили білоруського громадянства.

Улітку 1997-го року після сюжету про білорусько-литовський кордон, який зовсім не охоронявся, Павла помістили до СІЗО. Там Шеремет провів 3 місяці. Лише після того, як президент Росії Борис Єльцин не пустив літак Лукашенка на територію Росії і публічно , на вимогу російських журналістів, закликає до звільнення журналіста, його звільнили.

Після цієї ситуації Шеремет переїхав до РФ та працював на провідних російських телеканалах. Того ж року Шеремет отримав премію Комітету захисту журналістів за внесок у розвиток свободи слова.

У 2012-му Шеремет приїхав в України і вирішив тут залишитись. Шеремет брав участь в аналітичних програмах, працював на телеканалі ТВі, в "Українській правді" та вів програми на "Радіо Вєсті". В ефірах програм він казав, що хотів би вільно розмовляти українською.

Павло Шеремет під час пресконференції в Києві, 14 січня 2016 рікФото: УНІАН

Павло Шеремет під час пресконференції в Києві, 14 січня 2016 рік

На момент вбивства Шеремету було 44 роки.

Розслідування вбивства Шеремета

У ніч з 19-го на 20-те липня 2016-го року невідомі підклали вибухівку під автомобіль цивільної дружини Павла Олени Притули. 20 липня зранку Шеремет поспішав на роботу на "Ранок з Павлом Шереметом" в ефірі "Радіо Вєсті". Звернувши зі своєї вулиці – менш як за кілометр від будинку автомобіль підірвався.

Авто, в якому Шеремет їхав на ефір своєї програми підірвалось о 7:45, 20 липня 2016 рокуФото: УНІАН

Авто, в якому Шеремет їхав на ефір своєї програми підірвалось о 7:45, 20 липня 2016 року

Розслідування вбивства Шеремета високопосадовці публічно називали "справою честі", але протягом понад 3 років у слідства не було жодного офіційного підозрюваного.

12 грудня 2019 року тодішній глава МВС України Арсен Аваков заявив про затримання фігурантів у справі Шеремета – слідство припускало, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко (волонтерка на прізвисько "Лиса", працює дитячим хірургом в Охматдиті), разом з нею був Андрій Антоненко (ветеран ООС, музикант "Ріффмастер"), а Яна Дугарь (контрактниця Збройних Сил України) фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Шеремета.

На екстрений брифінг з цього приводу прийшов не лише Аваков, а й тодішній генпрокурор Руслан Рябошапка і навіть президент Зеленський, який вже заявляв, що Аваков має піти у відставку в разі відсутності результатів розслідування у справі Шеремета.

Фото: УНІАНФото: УНІАН

Президент України Володимир Зеленський, брифінг з розслідування вбивства Павла Шеремета, Київ, 12 грудня 2019

Офіційна версія мотиву злочину була така: невстановлені слідством особи, "діючи з особистих мотивів, вирішили створити в суспільстві резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту".

Наступного дня, 13 грудня 2019 року, Дугарь відправили під домашній арешт, Кузьменко і Антоненко – під варту.

Дугарь, Кузьменко й Антоненко відкидали звинувачення і наголошували на розбіжностях у матеріалах слідства. Зокрема, захист підкреслював, що люди на відео з камер спостереження іншого зросту.

Кузьменко проведе в СІЗО 9 місяців. Антоненко – півтора року. За цей час слідчі змінять мотив на "розхитування ситуації в державі", також зміниться звинувачення.

Суспільне/Дарина Коломієць
Досудове розслідування справи Шеремета тривало 1402 дні. Матеріали провадження налічують понад дві сотні томів: 38 томів – стосовно трьох підозрюваних, більше 200 – щодо встановлення інших фігурантів, організаторів та замовників злочину

Вирок у справі, яка сьогодні в Шевченківському суді, очікують не раніше кінця 2022-го року.

Інші версії

4 січня опозиційна організація "Білоруський народний трибунал" і європейське видання EUobserver оприлюднили аудіозаписи, на яких начебто посадовці КДБ Білорусі обговорюють усунення політичних опонентів, зокрема Шеремета. За даними журналістів, запис датований 11 квітня 2012 року, а розповсюдив його та надіслав для розслідування в Україну і Брюссель колишній співробітник білоруського спецназу Ігор Макар.

У березні 2021 року МВС заявило, що отримало дані про можливих замовників вбивства Шеремета. Тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков розповів, що свідчення Макара стосувалися ролі можливих замовників вбивства Шеремета, але зазначив, що розсекречувати їх може лише генеральна прокурорка.

Напис "Хто вбив Павла?". Акція пам'яті журналістів, убитих під час виконання обов'язків, Київ, вересень 2017 рокуФото: УНІАН

Напис "Хто вбив Павла?". Акція пам'яті журналістів, убитих під час виконання обов'язків, Київ, вересень 2017 року

Видання "Заборона" повідомило, що існувала ще одна версія вбивства Павла Шеремета, яку не розслідували. Журналісти отримали доступ до матеріалів справи – у них містяться свідчення, які вказують на ймовірну причетність до вбивства журналіста чоловіка, на ім'я Максим Зотов. Він був бізнес-партнером Олександра Клименка, ексміністра доходів і зборів та власника холдингу "Вести", в якому працював Шеремет.

За даними "Заборони", через три тижні після загибелі журналіста в поліцію звернулася Марина Мацюк, яка переїхала з Донецька до Маріуполя, а потім до Києва. Вона дала свідчення, з яких випливало, що до вбивства журналіста причетний Зотов, також колишній мешканець Донецька, який згодом опинився в Росії. Згідно зі свідченнями Мацюк, Зотов сам зізнався їй в організації вбивства Шеремета. Однак поліцію з невідомих причин не зацікавили показання Мацюк.

У 2017-му редакція "Слідство.Інфо" спільно з OCCRP презентували фільм-розслідування про вбивство Шеремета. Команда виявила щонайменше 6 свідків, які були присутні на місці злочину. Згідно з даними розслідування, співробітник СБУ (принаймні до 2014 року) Ігор Устименко був помічений на відео з камер спостережень в ніч перед вбивством Шеремета. Сам Устименко відмовився коментувати свої зв'язки зі службою. СБУ відмовилася надавати коментарі для фільму.

У 2019-му році на зустрічі президента Володимира Зеленського з правоохоронцями щодо вбивства Шеремета очільник Нацполіції Сергій Князєв заявив, що слідство не підтвердило причетність колишнього співробітника СБУ до загибелі Шеремета: "Ретельно перевірені факти, викладені у журналістському розслідуванні "Вбивство Павла" з особою, яку журналісти ідентифікували як колишнього працівника Служби безпеки України. Проведено комплекс слідчих дій, які на даний час не дали можливості вважати його причетним до цього злочину", – заявив він.

У лютому 2020-го колишня прессекретарка полку поліції "Дніпро-1" та батальйону "Донбас" Василіса Мазурчук опублікувала листування з речником МВС Артемом Шевченком, де Шевченко зазначав, що до вбивства Шеремета могло бути причетне СБУ:

"Ваші друзі опера-контрики накосячили, втягнули людей у мокре і нам кинули розслідувати – якого біса? Самі б своє чорне і розслідували б – перекваліфікували на 258 теракт і вперед. Так ні ж, нехай мєнти мучаться і отримують від журналістів п***в за нерозкриту справу Шеремета, а ми Бучі й ПуміІнна і Владислав Грщенки, із позивними "Буча" і "Пума". Також фігурували у розслідуванні справи про вбивство Павла Шеремета. На брифінгу 2019 року поліція продемонструвала дані прослушки телефонних розмов Владислава та Інни Грищенків, з їхніми друзями й адвокатом. На аудіо вони нібито обговорюють зникнення їхнього спільного знайомого Івана Вакуленка, якого викликали на допит як свідка у справі Шеремета, і кажуть про те, що його "треба берегти". Наступного дня Вакуленко застрелився. "Думаю, що він це сам. Він не "вивіз" ще й Шеремета", — сказала Грищенко у розмові з чоловіком будемо розповідати, як треба мовчати по-партизанськи".

Також у листуванні Шевченко назвав Шеремета "російським агентом":"Нехай Юля і Андрій чесно все розкажуть, хто їх спонукав і під яким соусом мочканути цього російського агента Шеремета, будь він неладний і все. Хоча вони й не знали, кого і за що насправді йдуть працювати", – ідеться в листуванні.

Шевченко прокоментував опубліковану переписку так: "Це якийсь слайд із якимись літерами – я не знаю, що це за зображення", додавши, що в інтернеті поширюють багато недостовірної інформації. "Українська правда" також нагадала, що між Шевченком і Шереметом була особиста неприязнь, пов'язана зі зміною власника телеканалу ТВі у 2013 році.

Що кажуть Аваков, Зеленський, Баканов і новий глава МВС Монастирський

Справу Шеремета була у підпорядкуванні МВС під голосуванням Арсена Авакова. 15 липня 2021-го Авакова відправили у відставку після понад 7 років на посаді. Главою МВС став депутат від "Слуги народу" Денис Монастирський.

"Зараз справа перебуває в суді. Давайте дочекаємося цих результатів, і після цього вже будуть зроблені необхідні висновки щодо роботи і якості правоохоронної системи", – сказав Монастирський після призначення з трибуни парламенту.

Аваков же у березні 2021-го заявив, що його думка про справу не змінилася від часу вручення обвинувачення: "Що тут такого, якщо їх (обвинувачених – ред.) звільнять. Національна поліція разом із прокуратурою підготувала обвинувачення. На це обвинувачення треба відповісти. Далі буде рішення суду. Суд має винести вердикт винні чи ні. Невинні – значить помилилося обвинувачення. Є процедура відповідних санкцій. Якщо винні – вони мають понести покарання. Але я менше всього хочу, щоб це було рішення (суду – ред.), що ігнорує факти, доцільність політична чи ще якась...Міністр не має це коментувати поки йде процес. Моя думка мало змінювалась з того часу (коли було вручено обвинувачення – ред.)".сказав він. І додав, що обвинувачуваних у справі вбивства Шеремета Андрія Антоненка, Юлію Кузьменко та Яну Дугарь можуть як ув’язнити, так і виправдати.

Президент Володимир Зеленський під час своєї пресконференції 2021-го року заявив, що не знає, хто вбив журналіста Павла Шеремета, але допускає причетність осіб, пов’язаних із контррозвідкою: "Ймовірність причетності під час тієї каденції тих чи інших осіб, які могли би бути пов’язаними з контррозвідкою, напевно, є… Багато людей працюють у правоохоронних органах, особливо на самому початку і зараз, не наших, ще від когось, і працюють не на нас, не на людей, а на когось".

Зеленський також говорив про відставку Авакова у разі несправедливого вироку. Окрім того, глава держави розповів про те, що він листувався з фігуранткою справи про вбивство Павла Шеремета Яною Дугарь і не впевнений, що вона причетна до цієї справи.

"Не знаю, хто вбивця. Якби я знав, то я б все зробив, для встановлення істини …Якби я був на 100% впевнений, що ця дівчина (Яна Дугар – ред.) причетна до злочину, я б не листувався з нею", – сказав Зеленський.

Глава СБУ Іван Баканов у лютому 2020-го заявив, що не відкидає версію про те, що фігуранти справи, зокрема Владислав Грищенко за прізвиськом "Буча", могли бути агентами СБУ. Також Баканов наголосив, що його відомство не блокує розслідування і дає слідчим допитати співробітників СБУ.

Суспільне транслювало судові засідання справи Павла Шеремета. Їх можна знайти тут.

Дивіться також: «Вбивство Гонгадзе. 20 років у пошуках правди»

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди