Назад у Драгасимів. Історія депортації одного прикарпатського села

Назад у Драгасимів. Історія депортації одного прикарпатського села

Назад у Драгасимів. Історія депортації одного прикарпатського села Суспільне Карпати

12 липня жителі села Драгасимів Снятинської територіальної громади відзначили сімдесяту річницю депортації. З цієї нагоди відбулася панахида, відкриття анотаційної дошки, перегляд документального фільму та святковий концерт, пише Суспільне Карпати.

"Назад у Драгасимів". Історія депортації одного прикарпатського селаСуспільне Карпати

"Назад у Драгасимів". Історія депортації одного прикарпатського села

Найстаршій репресованій жительці села Катерині Чічул було 20 років, коли її сім’ю депортували на Миколаївщину. Жінка розповідає, що у 1951 році довелося залишити дім, продати господарку і поїхати за сотні кілометрів.

Катерина ЧічулСуспільне Карпати

Катерина Чічул

"Мій батько дав мені у придане вівці. Та й ми зібралися зі свекром, пішли продавати, бо куди ті вівці брати? Поїхали в Заболотів. То був, я знаю, вівторок. Дуже я те пам’ятаю, що був віторок. Пішли вівці продати. Ми звідти приходимо – верху (даху — ред.) вже нема, нема верху на хаті. І так як тепер — людей, машин так зі всього району сюди зігнали", — розповідає Катерина Чічул.

Наймолодшій репресованій жительці села Драгасимів Олені Мощук у 1951 році було три місяці. Про важкі часи згадує зі слів батьків: "Прийняли нас нелюб’язно, тому що вони знали, що ми — бандерівці, переселенці. Вважали, що ми погані люди, тюремщики, розбійники. Але з часом звикли, бо побачили, що люди працьовиті. Як могли, так будували свої помешкання. Навіть вулиця така була — Переселенська, що так називалася і до цього часу. Усі будівлі так і залишилися в тому селі, хоч люди всі повернулися назад — у село Драгасимів".

Читайте також: "Не було що їсти, голодні ми були!" — очевидиця голоду на Прикарпатті у 1946-1947 роках

За словами керівника комунального підприємства "Пам'ять" Василя Тимківа, впродовж 1950-1951 років з території області зникло понад 20 населених пунктів.

"Назад у Драгасимів". Історія депортації одного прикарпатського селаСуспільне Карпати

"Назад у Драгасимів". Історія депортації одного прикарпатського села

"Воно відбувалося під маркою нібито добровільного переселення, нібито для людей роблять щось краще. Що там — на сході України — буде більше земель, що життя там буде краще, родючіші землі. Звісно, ніхто добровільно переселятися не хотів. Все це робилося під примусом. Писалися фіктивні так звані заяви про добровільне переселення. І під дулом автомата, під конвоєм відбувалися ці всі виселення", — каже Василь Тимків.

"Назад у Драгасимів". Історія депортації одного прикарпатського селаСуспільне Карпати

"Назад у Драгасимів". Історія депортації одного прикарпатського села

Голова обласного товариства політв’язнів і репресованих Марія Вацеба каже, що держава не піклується про таких людей. Доплата до їхньої пенсії становить приблизно 50 гривень: "Ми не є прирівняні, наприклад, до афганців, яким держава дає якісь пільги, до всіх працівників колишнього Радянського Союзу, НКВС тощо. Вони мають всі свої пільги. Ми того не маємо. І тому вже стільки років, починаючи від 1991, ми звертаємося, щоби нам заплатили те, що є в законі: 50 % тим, які були у в’язницях, до пенсії доплата, і 25 % тим, які були на спецпоселеннях".

Також під час урочистостей йшлося й про те, що 90 % репресованих повернулися на свою батьківщину.

Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди