Під час голосування у сесійній залі за законопроєкт про відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів депутати не усунули суперечності у документі і вже з ними направили його президентові. Тому Володимир Зеленський був зобов'язаний повернути його на доопрацювання.
Про це в ефірі Українського радіо розповіла експертка Центру протидії корупції Галина Чижик.
Чому президент ветував законопроєкт щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів?
Насправді в президента іншого виходу не було, оскільки спікер Верховної ради Дмитро Разумков направив президенту на підпис закон, в якому були суперечливі положення. Хоча ми всі раділи і вітали те, що народні депутати підтримали важливу поправку, яка гарантувала вирішальну роль у відборі членів комісії суддів саме незалежним експертам, у законі також було інше положення, яке паралельного дозволяє суддям, делегованим Радою суддів, блокувати будь-які рішення конкурсної комісії. Тому через таку суперечливість і нерозуміння того, як прийматимуться рішення у конкурсній комісії і на чиєму боці перевага, президент ветував закон з пропозицією вилучити положення, яке дозволяло суддям блокувати роботу конкурсної комісії, щоби залишилися положення про вирішальний голос незалежних експертів.
Чому депутати пропустили ці правки, проголосувавши за них?
За це великою мірою несе відповідальність голова профільного комітету Андрій Костін, який представляє якраз президенту фракцію у парламенті, оскільки саме за рішенням комітету у тексті законопроєкту до другого читання, який проголосували народні депутати, з'явилася норма про повноваження суддів блокувати рішення конкурсної комісії.
Диво сталося під час розгляду в сесійній залі, коли депутати усупереч початковій позиції комітету підтримали важливу поправку депутатки Анастасії Радіної, яка фактично зіграла ключову роль про вирішальний голос незалежних експертів у цьому процесі, але оскільки попередньо комітет рекомендував іншу модель голосування, так сталося, що в прийнятому законі з'явилося два суперечливих положення. Тобто цього можна було уникнути, ще коли рішення приймав комітет. Однак, більшість "Слуг народу" у комітеті на чолі з Андрієм Костіним не підтримали важливу поправку Радіної. Згодом спікер Разумков відмовився розв'язувати цю проблему і виносити це питання на голосування, просто підписав закон із суперечливими положеннями і перекинув відповідальність на президента.
Я гадаю, що Андрій Костін і депутат від "Слуги народу" з комітету свідомо голосували проти поправки про вирішальний голос незалежних експертів, однак завдяки наполяганням і вимогам громадськості, завдяки позиції міжнародних партнерів таки вдалося переконати народних депутатів у пленарній залі проголосувати за важливо норму, тому що без цього реформа знову провалиться. Якщо ми зараз віддамо вирішальний голос в руки самих суддів, то не можна сподіватися ВККС. Саме у незалежних експертів, запропонованих міжнародними партнерами, має бути вирішальний голос. Проблему можна було вирішити ще одним голосуванням. І для цього потрібна була ініціатива Разумкова, однак Разумков свідомо так само це робити не захотів.
Що пропонує президент?
Президент запропонував усунути із тексту закону суперечливе положення, яке дозволяє суддям блокувати. Тобто депутати мають ще раз проголосувати за закон, але вже без цього положення, яке ставить під загрозу результат реформи. Сумно, що в президентських пропозиціях з'явилися інші рекомендації, які не покращують, а погіршують текст закону. Йдеться зокрема про те, щоб гарантувати більшість суддів у майбутній Вищій кваліфікаційній комісії суддів
Чи встигнуть депутати внести зміни до закону до закінчення сесії?
У них немає виправдань і немає пояснень, чому вони не встигнуть. Попереду цілий пленарний тиждень. Голосування і розгляд президентських пропозицій — це питання 10-15 хвилин. Тому депутати зобов’язані це зробити, зважаючи на те, що ВККС не функціонує вже понад півтора року, заморожені процеси оцінювання відбору суддів, тому депутати не можуть відкласти розв'язання цієї проблеми ще на два місяці.
Тут важливішим навіть є геополітичний контекст цієї ситуації, оскільки президент України Володимир Зеленський планує поїхати до Сполучених Штатів, щоб зустрітися із Байденом. І дуже поганий сигнал українська сторона дасть США, якщо не буде проголосовано закон про Вищу кваліфікаційну комісію суддів, а також ще один важливий законопроєкт про реформу Вищої ради правосуддя.
Буквально вчора у Вільнюсі на конференції, присвяченій українським реформам, держсекретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен заявив про те, що є п'ять пріоритетних реформ для України і першою такою формою є прозорі конкурси до ВККС і ВРП. Це чіткий дипломатичний сигнал стосовно того, чого очікують від української влади, і українська влада просто не може продемонструвати зараз нашому ключовому союзнику, що нам не можна довіряти і що на нас не можна покладатися.
Якими будуть наслідки, якщо парламент не ухвалить відповідне рішення
Це так само впливає і на нашу можливість отримати кредитну допомогу від Європейського Союзу, оскільки прийняття закону про ВККС є обов'язковою умовою отримання другого траншу, а там йдеться про шістсот мільйонів євро. Крім того, нам вже зараз бракує понад дві тисячі суддів. Ми їх не можемо відібрати та призначити через те, що не працює кваліфкомісія суддів. Вона не запрацює на наступний день після прийняття закону, оскільки до цього потрібно буде провести конкурс, і це теж орієнтовно ще 6 місяців, тому ми не можемо собі зараз дозволити таку розкіш, щоб ще два місяці не приймати закон.
Що відомо
- Президент Володимир Зеленський наклав вето на проєкт закону, який передбачає перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів, та вніс власні пропозиції щодо документа.
- 6 жовтня 2019 року Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт Зеленського про судову реформу.
- Судова реформа передбачала скорочення кількості суддів Верховного суду з 200 до 100, запроваджувала новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, створювала при Вищій раді правосуддя комісію доброчесності та етики, а також розширювала список посад, на які поширюється люстрація.
- Конституційний суд визнав неконституційними низку положень цієї реформи.
- 22 червня Зеленський вніс до парламенту законопроєкт про судоустрій та статус суддів. Він повинен узгодити законодавство з рішеннями Конституційного суду. У новому законопроєкт скасовується норма про скорочення суддів Верховного суду (за реформою Зеленського склад ВС скоротився з 200 до 100 суддів) і рішення про скорочення їхньої зарплати. Рада прийняла цей законопроєкт 16 жовтня 2020 року.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!