Без шампанського, фети та горгонзоли. Які назви продуктів не можна використовувати в Україні та чому

Без шампанського, фети та горгонзоли. Які назви продуктів не можна використовувати в Україні та чому

Ексклюзивно
Без шампанського, фети та горгонзоли. Які назви продуктів не можна використовувати в Україні та чому Ілюстративне фото: pixabay

Усім знайомі шампанське і коньяк, пармезан, фета чи горгонзола, проте мало кому відомо, що перелічені назви захищені за географічним походженням, тому можуть вироблятися лише у певній країні або ж регіоні з дотриманням встановлених вимог. Нині існує багато продуктів, назви яких не дозволяється використовувати незареєстрованим виробникам. Голова Асоціації франчайзингу України Андрій Кривонос в ефірі Українського радіо розповів про ситуацію з географічними брендами на європейському та українському ринках.

Про російський закон щодо шампанського

Як розповів експерт, нещодавно ухвалений російський закон, за яким "шампанським" можна називати тільки продукцію, виготовлену на території РФ, з економічної точки зору є порушенням усталеної практики найменування товарів.

"Уже виник такий жарт про те, що стрічки, зняті в Росії, будуть називатися фільмами, а те, що створюють за її межами, матиме назву "художня самодіяльність", – зазначив Кривонос.

За його словами, такий російський підхід стосовно торговельних марок і є "художньою самодіяльністю".

"Україна ж знаходиться на боці Європейського Союзу, тим паче в нашій угоді про співробітництво є окремий підрозділ, який чітко визначає процедуру ідентифікації походження товарів за географічним принципом", – наголосив експерт.

Він зазначив, що у разі, якщо товар набуває поширення саме через географічну прив’язку, то його найменування захищатимуть й інші країни ЄС.

"У нашій угоді є фрагмент, який дуже рідко можна побачити в інших угодах, про те, наприклад, якщо Шампань визнає, що шампанське може вироблятися не лише на тій території, то Україна матиме право захищати це найменування", – пояснив фахівець.

Читайте також: "Борщ — ще один гравець на світовому ринку". Експерт розповів про українську культурну спадщину

При цьому у 2021 році Міністерство розвитку економіки України планує зареєструвати 10 нових географічних брендів, серед яких – херсонські кавуни й карпатський мед. На сьогодні вже запатентовані “Мелітопольські черешні” та “Гуцульська овеча бриндзя”. При цьому вітчизняні виробники з 2020 року не пишуть на етикетках “коньяк”, а зазначають, що виробляють бренді, адже таку вимогу містить угода про асоціацію з ЄС.

Андрій Кривинос додав, що Комітет виробників вина Шампані рекомендував своїм компаніям-учасникам призупинити постачання своєї продукції до РФ із маркуванням "ігристе вино".

"Але є ще один важливий нюанс на міжнародному ринку торгівлі ― це довгострокові угоди. Досить часто компанії пов’язані з партнерами не лише з угодами про поставки, але й угодами про використання торгових марок", – зазначив експерт.

Він зауважив, що не всі компанії можуть одразу зупинити постачання, адже це може накласти відбиток на функціонування всього бізнесу.

Про необхідність географічних зазначень

За словами Андрія Кривиноса, застосування географічних зазначень важливе для іміджу країни та її виробників, а також максимального поширення інформації про неї за кордоном.

"Важливо не лише, як і де виготовляють товар, але й те, що його мають сприймати як національний ідентифікатор. Товари ж мають поширюватися не лише на національному рівні, їх треба вивозити в інші країни", – переконаний він.

Експерт наголосив, що при реєстрації торгових марок чи забезпечення захисту географічних найменувань слід говорити й про активну торговельну діяльність за межами України.

"На жаль, національні виробники не настільки представлені на європейському та світовому ринках, тому говорити про потужну систему захисту іміджу України поки що зарано. Наші ніжинські огірки ще не є такими поширеними, як шампанське з Шампані", – зазначив Кривонос.

Фахівець додав, що Шампань ― це яскравий приклад того як винороби захищають свої технології виробництва.

"Треба вчитися тому як вони проідентифікували товар, виписали його, висунули вимоги до його виробництва. Тепер ті, хто хоче створювати цей продукт, має виконувати всі вимоги", – підкреслив він.

Читайте також: Чи отримає херсонський кавун статус географічного зазначення

Кривонос зауважив, в Україні досі відчуваються проблеми як у просуванні товарів, так і в ідентифікації способів виробництва.

"Шампанське виготовляють на території провінції Шампань підприємствами, які є членами Комітету вина у тому регіоні. Акцент на тому, що це відбувається не просто на території Шампані, а підприємствами, які дотримуються правил, створених учасниками організації", – пояснив експерт.

Відтак має значення не лише регіон походження, але й участь виробника у певному об’єднанні, яке встановило вимоги до процедури виробництва.

"Наші виробники часто не дотримуються цього пункту. У нас є херсонські кавуни, але немає організації їх виробників, які б запровадили правила виробництва цих кавунів і процедуру їх транспортування", – підсумував Кривонос.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди