Родичі Героїв Небесної сотні вимагають зустрічі з генпрокуроркою через усунення Мамедова

Родичі Героїв Небесної сотні вимагають зустрічі з генпрокуроркою через усунення Мамедова

Родичі Героїв Небесної сотні вимагають зустрічі з генпрокуроркою через усунення Мамедова Суспільне, Влада Призова

Родичі Героїв Небесної сотні передали звернення до Офісу генпрокурора із проханням організувати зустріч з генпрокуроркою Іриною Венедіктовою. Вони побоюються розвалу роботи з розслідування справ розстрілів на Майдані Незалежності у 2014 році.

Про це розповів журналістам адвокат родичів Небесної сотні Віталій Титич, повідомляє кореспондентка Суспільного.

Ризик розвалу справи

"Перший ризик — це розвал роботи. Тому що Мамедов був організатором та мотором цього департаменту. Розвал саме роботи адміністративної організації та комунікації. Дуже важливий момент — це забезпечення комунікації між органами розслідування та прокурорами", — заявив адвокат.

За його словами, часто є випадки, коли слідчі й оперативні підрозділи ігнорують вказівки прокурорів. Він зауважив, що особливо це проявляється з боку СБУ.

"Мамедов особистим авторитетом, харизмою, так сказати, вдавалося все організовувати. Друге — Мамедов дійсно багато чому навчився у цій галузі... Це міжнародне та гуманітарне право, дуже специфічна галузь кримінальної гілки. І він реально є унікальним спеціалістом. Принаймні, у Генпрокуратурі (Офісі генпрокурора — ред.) у нього немає конкурентів", — додав Титич.

Читайте також: Справи Майдану: ще четверо ексберкутівців постануть перед судом

Щодо призначення Якубовського

Водночас він вважає, що важливо те, з якої причина відбувається ситуація з усуненням Мамедова: "Для мене це найбільш сенситивне питання. Тому що те, що відбувається зараз у департаменті Мамедова, у точності повторює те, що відбувалося 5 років тому у департаменті, який розслідував злочини Майдану, яким керував Горбатюк (екскерівник розслідування злочинів під час Революції Гідності Сергій Горбатюк — ред.). Горбатюка ми змогли протримати п'ять років, попри атаки, але це все відбувалось саме в такий манер як ось тут".

За словами адвоката, Максим Якубовський "був назначений менше одного дня": "Венедіктова побачивши реакцію суспільства — це призначення прибрала і вона зараз є цим керівником".

Водночас він назвав Венедіктову "некомпетентним генеральним прокурором": "Це очевидно. Кримінальне провадження це точно не її напрямок".

Читайте також: ОГПУ звинувачує трьох посадовців у махінаціях при закупівлі масок для військових

Що означає рішення Венедіктової

За словами голови Центру прав людини "ZMINA" Тетяни Печончик, рішення Венедіктової усунути Мамедова може означати "смерть" "департаменту війни".

"Тому що в Ірини Венедіктової не буде ні часу, у неї немає ні знань, ні компетенції в міжнародному кримінальному праві. І це означатиме, що, фактично, наш юридичний фронт проти російського агресора буде оголений", — зазначила вона.

Водночас Печончик додала, що потерпілі від злочинів, що скоєні на окупованих територіях, не знайдуть справедливості в національних судах, позаяк "не буде відбуватися ефективного розслідування".

"Найголовніший ризик — це втрата фактичного капіталу, який був напрацьований: людського капіталу, експертності, яка була напрацьована у вигляді цього департаменту і також робота прокуратури Автономної Республіки Крим. Це унікальна річ, яка відбулась у прокуратурі", — зазначила правозахисниця.

За її словами, "департамент війни" був "одним із найкращих департаментів, найбільш ефективних, якому довіряли правозахисні організації".

Читайте також: Катастрофа рейсу МАУ: Іран пообіцяв надати Україні доступ до судових матеріалів

Що це за департамент

Департамент нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту було створено попереднім генеральним прокурором Русланом Рябошапкою у жовтні 2019 року. Тоді ж заступником генерального прокурора став Гюндуз Мамедов.

Департамент координує розслідування таких резонансних справ, як захоплення Криму, збиття MH-17, Іловайська та Дебальцевська трагедії, захоплення моряків у Керченській протоці, збиття українського пасажирського літака в Ірані. Загалом, це 160 масштабних кримінальних проваджень щодо 177 осіб. Обсяг лише окремих справ складає понад 1500 томів, в яких досліджуються події всього періоду ведення РФ агресивної війни проти України. Він також розслідує справу стосовно організації "Український вибір", яку очолює Віктор Медведчук".

Читайте також: Справа Шеремета: суд продовжив Кузьменко та Дугарь запобіжні заходи

26 березня 2021 року Офіс генпрокурора повідомив про підозру трьом керівникам ініціативних груп громадського руху — Олександру Синявському, Івану Комелову й Олександру Слюсаренку. Їх підозрюють в організації та проведенні незаконного "референдуму" в Криму, а також їм інкримінують державну зраду й посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.

У лютому 2021 року Якубовський, який наразі очолить Департамент, в одному з інтервʼю підтвердив, що з 2012 до 2014 рік (коли звільнився із прокуратури), він працював в експертному центрі, який створили при "Українському виборі" Медведчука.

"Я ніколи не був членом "Українського вибору". Вони свого часу писали концепцію нового законопроєкту про боротьбу з корупцією і мене туди запросили допомогти. Мені це було цікаво, але то пересічна юридична робота", — запевняв тоді він.

Що відомо

  • 29 червня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова перерозподілила обов'язки між керівництвом Офісу генерального прокурора. Так, Департамент нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які вчинили в умовах збройного конфлікту, від Гюндуза Мамедова перейшов Максиму Якубовському.
  • 30 червня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова забрала під своє керівництво Департамент нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту.
  • 1 липня стало відомо, що заступника генерального прокурора України Гюндуза Мамедова позбавили доступу до державної таємниці слідом за тим, як у нього забрали керівництво департаментом нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту.
  • У серпні 2014 року під містом Іловайськ розгорнулась одна з найстрашніших битв для української армії у війні на Донбасі. Бої тривали майже місяць з 6 по 29 серпня і увійшли в історію під назвою “Іловайський котел”. Українська армія втратила 366 воїнів, 429 - отримали поранення різного ступеню тяжкості, 300 - потрапили у полон. Це спонукало українську сторону погодитися на умови Мінського перемир’я, підписаного 5 вересня 2014 року в білоруській столиці.
  • 28 серпня в Офісі генпрокурора заявили про складнощі у розслідуванні та притягненні до відповідальності за воєнні злочини в районі міста Іловайськ у серпні 2014 року.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди