У світі завершився Pride Month — місяць, коли ЛГБТ-спільнота відзначає свою свободу і можливість бути тими, ким вони є. Однак в Україні будь-які заходи відповідних організацій досі супроводжуються сутичками з праворадикалами, представники спільноти подекуди бояться зізнаватися найближчим людям у своїй орієнтації через можливе засудження, а камінг-аути перед знайомими можуть завершитися як підтримкою, так і, у найкращому разі, погрозами. Суспільне поспілкувалося з українцями, які відкрилися перед суспільством, і дізналося, наскільки безпечно робити камінг-аут в Україні у 2021 році.
Валерія
26-річна гендерна активістка Валерія спеціалізується на правозахисній діяльності, зокрема — захисті прав представників ЛГБТ. Дівчина також поділилася зі знайомими тим, що є бісексуалкою. Каже: її камінг-аут став "досить нетиповим".
"Довгий час я не робила жодних гучних публічних заяв, проте я ніколи не приховувала те, ким я є", — розповіла Валерія.
За її словами, перший її камінг-аут трапився у 17 років, коли вона уперше дуже сильно закохалася в дівчину. Валерія не збиралася розповідати цього своїй мамі, але в якийсь момент, під час сварки через те, що та дуже сильно хотіла познайомити доньку із різними чоловіками, вона зізналася, що є бісексуалкою і зараз взаємно закохана в дівчину.
"Для матері це було повним шоком і вона казала типові фрази на кшталт: "Я тебе такою не виховувала"/"Звідки ти це взяла"/"Я просто не розумію"/"Як це могло трапитися". Я почала їй пояснювати, що цьому не можна навчити, або не навчити. Це просто є я і я така. Якщо ти мене приймеш — я буду щаслива", — поділилася Валерія.
Дівчина пригадала, що матір все одно намагалася знайомити її з чоловіками, їй було складно прийняти ситуацію. Вона вважала, що це певна "фаза", але чим більше вона дізнавалася про життя Валерії, тим легше могла сприйняти зізнання. Згодом матір Валерії познайомилася із її дівчиною, яка навіть деякий час жила разом з ними.
"Вона зрозуміла, що моя дівчина — жива людина, що вона класна і може бути частиною нашої родини, що і відбулося тоді. Вона почалася більше замислюватися і її оптика змінилася", — каже правозахисниця.
Вже за кілька років її мати відвідувала концерт американської ЛГБТ-співачки Лори Перґоліцці й нормально ставилася до вибору доньки. Валерія тоді вже розійшлася зі своєю дівчиною, а її мати "навіть через це плакала", тому що дуже її полюбила. Тепер вона також є правозахисницею — відстоює права ЛГБТ перед родичами й замислюється про те, щоб піти на Pride.
Друга частина камінг-ауту Валерії відбулася на сторінці проєкту, де вона працювала. Своїм прикладом вона вирішила надихнути інших і на цей допис було багато позивних відгуків. Були й негативні, але це "буденна частина роботи", зазначає активістка, яка сприймає такі коментарі як мотивацію працювати далі.
Однак Валерія додає, що ця історія є нетиповою, на жаль, не всі камінг-аути завершуються добре. У своїй роботі у Мережі параюристів вона неодноразово стикалася з тим, що батьки часто застосовують фізичне та емоційне насильство у таких ситуаціях. Активістка додала, що якщо ваш камінг-аут вийшов з-під контролю і вам погрожують, ви можете звернутися за допомогою до цієї мережі.
Читайте також: Військові злочини, олігархи та права ЛГБТ. Яких змін хоче Європарламент від України
Тимур
27-річний Тимур працює членом Дорадчої ради програми в організації "Open For Business — Global LGBT Inclusion", де, за його словами, "легко бути відкритим серед колег". Однак найперший камінг-аут Тимура стався у 14 років у 7-му класі в одній із київських шкіл на Троєщині.
"Це, по суті, був аутингА́утинг — оприлюднення, публічне розголошення інформації про сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність людини без її на те згоди., коли я сказав певним людям, а вони — всім іншим. Але якихось особливостей не виникло: я був достатньо видимим у школі, вів шкільні концерти, мене знали вчителі, завуч та директори. Ця потрібність школі була певною "протекцією" для мене", — розповів хлопець.
За його словами, коли він зробив камінг-аут, йому також відкрилися троє інших школярів. Таким чином, представників ЛГБТ у школі виявилося четверо — куди більше, ніж думав Тимур. З вчителями ж виникали дискусії.
"Хтось мені розповідав, що я це "переросту" і що це "пройде". Одна викладачка з незрозумілих причин вирішила обговорити на уроці, що ЛГБТ-шлюби "руйнують українську сім'ю". У мене були з неї гарні стосунки, я так розумію, вона дочекалась, коли мене на уроці не буде, і розповіла дітям про одностатеві шлюби й свою думку про них", — пригадав Тимур.
Водночас були кілька учнів, які булили хлопця, однак не дуже активно. Він був з ними у раді самоврядування і відмовлявся брати участь у заходах разом із ними, ізолювався. На випускному ці учні вибачилися перед Тимуром.
"Коли ти робиш камінг-аут, у більшості людей виникають тисячі запитань. У вчителів, учнів, навіть у батьків учнів. Якщо на всі ці запитання давати відповіді, вести відкритий діалог, і якщо ти ще й приносиш якусь користь, то цей процес значно спрощується", — вважає Тимур.
На його думку, камінг-аут — це вічний процес. Його доводиться робити на вечірках, у лікарів, коли треба лікуватися разом з партнером, в інших ситуаціях.
"Наприклад, друзі тебе покликали на вечірку, ти приходиш зі своїм партнером. Друзі знають, що це твій партнер, але решка вечірки — не знає. І погляди: "Хто це зайшов?"; "Вони пара чи ні"? Ти начебто не прийшов з ЛГБТ-прапором, але пояснити ти все одно маєш у більшості випадків", — розповів Тимур.
Читайте також: 80% підлітків-ЛГБТ не почуваються в безпеці у школі — дослідження
З негативних прикладів хлопець розповідає про появу у будинку нового сусіда, який на Великдень прийшов до нього з ножем і казав фрази у стилі "таких як ви, потрібно вбивати". За словами Тимура, поліція "нічого не зробила", за заявою "нічого не робиться" і Тимур був вимушений виїхати з квартири, яку винаймав 8 років.
Водночас у 2015-му Тимур гуляв із партнером Хрещатиком, перевіряючи реакцію людей на гей-пару, і в цілому люди "реагували нормально".
"І здається, що повсюдно реагують нормально. Люди можуть не розуміти, сприймати тебе як прибульця, бо вони таке бачать вперше. І проблеми можуть виникати не з ними, а з радикальними групами, в яких ціль знаходити ЛГБТ-людей і бити їх. Проблеми виникають з такими людьми", — зазначив хлопець.
Тимур додав, що його мама завжди ставилася добре до його вибору і з нею не виникало проблем.
"Решта родини теж ставиться добре, ми їздимо у спільні відпустки без жодних проблем", — підсумував він.
Читайте також: 25 держав та ЄС висловили занепокоєння дискримінацією ЛГБТ-спільноти в Україні
Сергій
23-річний Сергій Афанасьєв з Одещини служить в ООС. Чоловік розповів, що його камінг-аут товариші по службі сприйняли добре, на відміну від батьків.
"Я відкрився одному товаришу, потім потрохи іншому й іншому. Я дивився, кому можна щось розповісти, а кому краще не казати. Ті, кому я розповідав, сприймали нормально, потроху я відкрився майже всім", — розповів Сергій.
Згодом військовий запитав дозволу у командира про публічний камінг-аут і отримав його відповідь: "Це твоє особисте життя, служиш ти нормально".
Після цього хлопець відкрився публічно і не вважає, що після цього у його житті щось змінилося, як і ставлення до нього людей. Реакція була здебільшого нейтральною, подекуди — позитивною. Водночас ситуацію з батьками Сергій називає "дуже складною".
"Уперше я розповів батькам, що я гомосексуал десь у 19 років. Я тоді зустрічався з одним хлопчиком і розповів випадково: говорив дуже довго з ним телефоном уночі, це почула мама. Подумала, що я говорю з дівчиною, запитала, кого я приховую. Я випадково їй випалив, що я не з дівчиною зустрічаюся, а з хлопцем", — пригадав Сергій.
Наступного дня у нього з батьками була "дуже складна розмова". Згодом, за його словами, ця тема забулася і не обговорювалася кілька років, однак нещодавно Сергій сам її підняв. За його словами, сильного негативу вже не було, батьки "наче звиклися". Але після того, як він зробив публічний камінг-аут (розповідь у Facebook в одній з відритих груп), це побачила тітка й у хлопця виникли проблеми вже з її реакцією.
Що кажуть психологи
Явище камінг-ауту для українського суспільства ще зовсім нове, зазначив голова київської філії Української спілки психотерапевтів (УСП) Володимир Миколенко.
"Коли ми зустрічаємось з чимось новим, це нас лякає, напружує, викликає тривогу. Коли це стає більш зрозумілим і знайомим, напруження спадає. Це перший момент. Другий момент — це стигматизація, пов’язана знов-таки з тим, що нам незрозуміло, з тим що незвично для нас. Ця стигматизація присутня в будь-якій сфері нашого життя і, на жаль, вона присутня в темі, пов’язаною з сексуальною орієнтацію, гендерами", — пояснив Миколенко.
На думку психолога, щоб українці почали спокійніше реагувати на камінг-аут, треба усвідомити: люди з іншою сексуально орієнтацією — це звичайні громадяни, які відрізняються від умовної більшості. Миколенко додав, що у цьому питанні допоможе, перш за все, психологічна освіта населення.
"Дуже часто гомосексуали не розповідають родичам чи знайомим про свою сексуальну орієнтацію, роблять частковий камінг-аут, коли батьки знають, а тітки та дядьки не знають", — каже психолог.
Миколенко додав, що знизити тиск на представників ЛГБТ допоможуть комплексна дія і якісно виписані, законодавчі ініціативи, щоб це не викликало ще більшого напруження в суспільстві: "Це мають бути медійні заходи, підібрані таким чином, щоб це викликало розуміння, прийняття. Тобто якщо робити якісь медійні заходи, то вони мають добре підготовлені, в тому числі за участю представників ЛГБТ-спільноти, фахівців, активістів, соціальних працівників і психологів, які працюють з представниками ЛГБТ".
"Необхідна можливість для близьких і родичів, діти або члени сімей яких зробили камінг-аут, познайомитися з цим явищем і спільнотою, щоб всі розуміли, що ми не відрізняємося один від одного", — наголосив експерт.
Читайте також
У Великій Британії звільненим ЛГБТ-військовим дозволили повернути нагороди
Українська акція на підтримку ЛГБТ здобула срібло на "Каннських левах"
"Гендерна сліпота". Які існують міфи про пансексуальність
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!