У Черкасах взялися вирішувати проблеми автошляхів, та закладають усе місто плиткою. Наприклад, на ремонт одніє із черкаських магістралей заклали 156 мільйонів гривень. Загалом за попередні п'ять років у Черкасах відремонтували доріг та тротуарів на понад мільярд гривень.
Скільки такі ремонти коштують та куди витрачаються бюджетні кошти – у розслідуванні команди "Лакмус".
Віктор Миколайович – учасник бойових дій. 15 років тому йому поставили ендопротези обох ніг. Після операції впав духом. Радість повернулася, коли департамент соцполітики пообіцяв і привіз сучасний електровізок. Але піднесення скінчилося на виїзді з провулку.
"Візок у мене без противаги. Маленький горбик – і я перекинувся. Якщо перекинуся – я впав, протези повилітають мої. І все".
Маленьких і великих горбиків у провулку не злічити. За словами черкасця, його не ремонтували останні 60 років. Ще гірша ситуація за рогом. Віктор Миколайович боїться, що перша ж його спроба дістатися до тих самих красиво відремонтованих чиновниками магістралей може закінчитися лікарнею.
"Моє життя починається з двору і закінчується 30 метрів до повороту на вихід на вулицю Лифаря".
Гроші з асфальту
За підрахунками начальника управління вуличної інфраструктури Черкаської міськради Сергія Отрешка, на ремонт всіх провулків і дрібних вулиць Черкас потрібно 400-500 мільйонів гривень. Тоді як щороку на це спрямовують всього 50-60 мільйонів. Теперішніми темпами потрібно щонайменше вісім років, аби відремонтувати всі немагістральні вулиці, якими опікується департамент житлово-комунального комплексу. І це, якщо незважати, що попередній ремонт може за цей час посипатися і додати роботи.
"Потреба і бюджетні запити складають суму втричі більшу, ніж та, що є в бюджеті. Це стосується не тільки доріг, а всіх напрямів", – розповів Сергій Отрешко.
Попри слова посадовця про те, що дороги – не найголовніше, саме на їхній ремонт щорічно міська влада Черкас витрачає найбільше коштів.
Окрім департаменту житлово-комунального комплексу, ці роботи також здійснює департамент архітектури. Саме він розпоряджається найбільшими сумами – у його повноваженні капітальні ремонти.
"Яким чином першочерговість визначається? Визначається вона і фіксується, передовсім, у плані соціально-економічного розвитку, який затверджується сесією Черкаської міської ради. Визначаються вулиці, що знаходяться у дуже критичному стані", – розповів директор департаменту архітектури Черкаської міської ради Артур Савін.
Основною складовою у вартості ремонту доріг є ціна матеріалів, а саме асфальту. Одним з найбільш поширених типів цього матеріалу в Черкасах є тип Б марка 1. Для прикладу, на реконструкцію вулиці Сумгаїтська потрібно понад вісім тисяч тонн цього асфальту, а на поточний ремонт місцевих доріг у 2021 році куплять ще 12 тисяч тонн. Ціна і в першому, і в другому випадку – близько 3 300 з ПДВ за тонну.
Сергій Отрешко назвав її "середньозваженою" і такою, що допомагає якнайшвидше та ефективно проводити тендери:
"Чому закладається 3 200 перед торгами. Це середньозважена ціна, яку публікує Мінрегіонбуд. Ціна асфальту по регіонах.Питання у тому, що воно закладається тоді, коли насправді жоден асфальтний завод не працює. До прикладу, 2 700. Якщо ми закладемо цю ціну в кошторис на початку року, оголосимо міжнародні торги, дійдемо до підписання угоди, яка в нас відбулася фактично 1 червня, то велика ймовірність, що ціна буде вищою", – пояснив Отрешко.
У той же час, інші замовники у Черкасах купують аналогічний асфальт значно дешевше.
Фаворитом Черкаської міської ради серед підрядників є підприємство "Дорстрой". За даними ресурсу texty.org.ua, кожна третя гривня міського бюджету, спрямована на будівельні роботи минулоріч, опинялася на рахунках цієї фірми.
Примітно, що "Дорстрой" продає асфальт комунальному підприємству ЧЕЛУАШ за 3 050 грн, а самостійно вкладає його на вулиці Сумгаїтській, закладаючи ціну в 3 200 гривень. Різниця у ціні навіть у 150 гривень за тонну – загально витікає у різницю вартості у понад 1 мільйон гривень. І це лише на одному об'єкті.
Та отримати відповідь, чому існує така розбіжність у вартості, не вдалося. Директор підприємства Ігор Віблий протягом двох тижнів не знайшов часу, аби відповісти журналістам. Аж доки ми не приїхали на його завод. Тоді директор навіть сам зателефонував, однак на зустріч так і не погодився.
"Ті питання, які ви там задавали, з них 90% не відносяться до моєї компетенції", – зауважив телефоном Ігор Віблий.
Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов зазначає: із його досвіду аналізу публічних закупівель – завищення саме вартості будівельних матеріалів – одна з найбільш поширених схем крадіжок.
Юрій Ніколов, співзасновник розслідувального медіа "Наші Гроші", розповів, що схема проста: "Ти купив асфальт, до цінника прималював 50 відсотків. Кошти заплатив. Все. Вони полетіли. Контролюючі органи тобі дуже мало можуть в цій ситуації закинути, оскільки ти отримав підряд по тій ціні, яка є. І які до тебе питання, якщо це одразу було прописано в очікуваній вартості тендера".
Читайте також: Битва за землю: у Черкасах атовці роками стоять у черзі
Чому такі історії мають право жити? Тому що під час приймання робіт фахівці орієнтуються лише на практичні аспекти, як-то товщина покриття чи ширина дорожного полотна. Тоді аартість асфальту відступає на другий план.
Директор департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради Артур Савін пояснює, на що посадовці звертають увагу, коли приймають роботи.
"До актів виконаних робіт прикладаються всі результати тих аналізів, які зроблені уповноваженими держлабораторіями. Після позитивних висновків, де чітко зазначено, що роботи виконано відповідно до проєктно-кошторисної документації та із дотриманням всіх норм і правил, ми приймаємо всі роботи і оплачуємо підряднику", – пояснив Артур Савін, директор департаменту архітектури та містобудування ЧМР.
"Золота" плитка
Ще один варіант витрачання коштів місцевого бюджету – плитка. Євродвори, бульварна алея, тротуари й центральний сквер вкладаються нею. У центрі Черкас оновлення: плитковий майданчик, десяток дерев озеленення, а в перспективі ще перголи й фонтан, коштуватимуть бюджету понад 14 мільйонів гривень. Із них найкоштовніша, звісно, плитка. Три мільйони. За квадрат матеріалу різних типів підрядник заклав однакову вартість – по 420 гривень. Тоді як у прайсі фірми, яка відпустила плитку, вона коштує від 300 до 390 залежно від виду та кольору. А для потреб звичайного черкащанина телефоном фірма пообіцяла ще й додаткову знижку.
"У нас стандартні знижки діють: до 50 тисяч замовлення – ви отримуєте знижку 5%, від 50 до 100 тисяч – 8%. Від 100 тисяч – у вас буде 10%. 500 квадратів – думаю, у вас у будь-якому випадку буде більше 100 тисяч", – відповіли телефоном.
Тобто економія на реконструкції скверу могла б скласти щонайменше 1 мільйон гривень. А це ще більше 1 тисячі квадратних метрів відремонтованого дорожнього покриття, які дали б змогу тому ж, наприклад, Віктору Миколайовичу все ж дістатися до відремонтованих магістралей.
За словами очільника міста Анатолія Бондаренка, серед основних виробників плитки для міста – місцеві виробники "Круг", "Браво", а також київські компанії "Деметра плюс" та "Золотий мандарин". Але відповідно до даних порталу Spending.gov.ua, фаворитом постачання плитки є інше підприємство – "С-Плитт". За два попередні роки найбільшу суму платежів за плитку підрядники заплатили саме цій фірмі. В офіційних документах, що є у відкритому доступі, ми можемо побачити лише авансові платежі. Їх підприємство отримало понад 3,5 мільйони.
В офіційному прайсі цієї компанії є плитка за 280 гривень квадратний метр. У телефонній розмові директор компанії також пообіцяв нам знижку 10%.
Телефонний дзвінок журналіста "С-Плитт":
– Ну у мене там десь буде 500 – 750 квадратів. Залежно від ціни будемо дивиться й комбінувати.
– Ну, на такій квадратурі можна буде від діючих цін 10% знижки зробить.
Плитка "Старе місто" саме цього виробника добре відома містянам. Зокрема, вона укладена на площі 700-річчя. Там її, відповідно до кошторису від 2019 року, може бути до 13 тисяч квадратів. Ціна – майже 290 гривень за квадрат. У прайсі компанії за той рік плитка коштує 230 гривень. Навіть без знижки. За різниці у 55 гривень на такому обсязі – це вже майже пів мільйона можливої переплати.
Виробник "С-Плитт" з'явився на ринку Черкас у 2016 році. Його бенефіціаром є Олександр Карпенко – давній бізнес-партнер черкаського депутата Романа Дісканта. І, як виявилося, за словами чинного міського голови, його кумом. Саме на його люксовому "Лексусі" Анатолій Бондаренко пересувається містом уже майже пів року. Ми неодноразово фільмували водія мера, який виходив з-за керма цієї автівки.
Міський голова на камеру обіцяє поцікавитися плитковими справами свого кума. Тим часом тема укладання тротуарної плитки загалом у Черкасах цікавить працівників прокуратури. Втім вони говорять, що більше уваги приділяють обсягам виконання робіт, а не ціні матеріалів.
За словами начальника управління Черкаської обласної прокуратури Валерія Барабаша, є низка об’єктів, які досліджуються в Черкасах з приводу можливих розтрат під час укладання тротуарної плитки.
"Слідство у цих провадженнях триває. Більш конкретно можна буде говорити про перспективу і доведеність можливого злочину після проведення відповідних експертиз", повідомив Барабаш.
Чи можуть містяни вплинути на витрачання їхніх податків на цей плитковий та асфальтний посадовицько-бізнесовий клондайк? Для початку столичний експерт Юрій Ніколов радить звернутися до вищого керівництва міста:
"Формально, звісно, треба апелювати до вищого керівництва цього замовника. Сподіваючись, що та персона або структура, яка призначила керівника цього замовника, не в курсі цього низового шахер-махеру і наведе якийсь лад. Наприклад, мер не знає, що робить його замовник в особі якогось управління мерії".
Та з власного досвіду Ніколов говорить, шанс на це мізерний. У разі виявлення порушень – радить апелювати до Держаудитслужби, поліції та прокуратури.
"Якщо з якихось причин і експерти, і проєктники, і замовник все це пропустили, залишається ще контроль громадськості. Якщо навіть на контроль громадськості так реагують «Ну то що, так вийшло, цеглу по 10 гривень, а не по 5 за штучку», це означає, що ми маємо історію з круговою порукою. І жалітися куди залишається? Хіба що у правоохоронні органи. І сподіватися, що місцева політика не знаходиться на прикормі у місцевого мера".
Якщо ж ви побачили чергові махінації в тендерах, телефонуйте: Держаудитслужба: (044) 425-80-30, поліція: 102, прокуратура: (044) 200-79-87).
За матеріалами розслідування "Лакмус", підготовлено на замовлення Черкаської регіональної дирекціі АТ "НСТУ".
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
