Дискусію «Чи варто вживати фемінітиви?» провели в Ужгороді

Дискусію «Чи варто вживати фемінітиви?» провели в Ужгороді

Дискусію «Чи варто вживати фемінітиви?» провели в Ужгороді Оригінальне

Дискусію «Чи варто вживати фемінітиви?» провели в Ужгородському прес-клубі. Говорили про їх використання у засобах масової інформації, університетах, бібліотеках, а також в повсякденному житті

Ольга Беца — журналістка. Фемінітиви у мовленні вживає три роки.

ОЛЬГА БЕЦА, журналістка

«Я вважаю, що фемінітиви в ЗМІ – це важливо, тому що ми можемо говорити в своїх колах, що є фемінітиви в феміністичних колах, чи там в якихось професійних мовознавчих колах, але якщо цього не буде на загалі, якщо це не будуть вживати в практичних цілях, тобто якщо ми не будемо називати жінку юристкою, історикинею, філологинею, фотографкою, то люди не знатимуть, не із мовознавчого кола, люди не з феміністичного кола, не знатимуть, що так взагалі можна».

Головна редакторка закарпатського інтернет-видання Ірина Бреза каже: у матеріалах вона та її колеги намагаються використовувати фемінітиви.

ІРИНА БРЕЗА, редакторка інтернет-видання

«Якщо не журналісти цим упритул займуться і будуть правильно писати й подавати фемінітиви, то хто ж тоді вивчить, як правильно розмовляти. Може, воно спочатку так «ріже» слух і деякі слова не сприймаються, мені теж, наприклад, деякі слова, які зараз не згадаю, слова не звучать милозвучно. Можливо, через те, що я звикла писати їх по-іншому, але треба. Усе ж не журналіст Ірина, а журналістка Ірина, щоб було видно, що це жінка, а не чоловік».

Кореспондентка Наталія Толочко каже: важливий перехідний період, аби люди звикли вживати такі слова.

НАТАЛІЯ ТОЛОЧКО, кореспондентка журналу

«Вони дійсно відображають стан і розвиток мови, яка не є чимось сталим, вона постійно розвивається, тобто це важливі процеси. Я твердо переконана в тому, аби не насаджувати фемінітиви. Тобто, якщо людям природніше, органічніше здається вживати, їм хочеться, аби їх називали істориком чи філософом, чи мовознавцем, то будь ласка. Мені здається, що нехай воно пики так і буде, принаймні в цей період, доки дозволяється оця варіативність».

За словами деканеси Філологічного факультету Ужгородського національного університету Галини Шумицької, студенти-філологи під час навчання послуговуються фемінітивами.

ГАЛИНА ШУМИЦЬКА, деканеса філологічного факультету УжНУ

«Коли ми говоримо про нову редакцію правопису, то треба не лише вихоплювати із контексту якісь такі явища, які найбільше привертають до себе увагу і дають на цьому ґрунті робити якісь такі ледь не сенсаційні повідомлення, а треба ці речі вивчати в системі. Фемінітиви – це лише один пункт із розділу про правопис суфіксів».

Бібліотекарка Євгенія Напуда використовує фемінітиви не лише на роботі, а й під час спілкування з друзями та рідними.

ЄВГЕНІЯ НАПУДА, бібліотекарка

«Навіть слово «бібліотекарка» для мене милозвучніше звучить, ніж просто «бібліотекар». Фемінітиви в своїй лексиці вживає Андрій Любка. Це прослідковується у його книжках і це не тільки тепер, а й в ще кількох попередніх книгах я зустрічала. Мушу звернути увагу на те, що сучасні письменники дедалі більше використовують фемінітиви в своїй творчості, і це радує».

Обговорення в Ужгородському прес клубі тривало понад годину.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди