На Далекосхідному кладовищі у Кропивницькому відслужили літіюрізновид короткого богослужіння за загиблими спецпризначенцями полку імені Святослава Хороброго Олексієм Волоховим і Олександром Кондаковим. Вони загинули у збитому вертольоті біля Слов'янська Донецької області. Їм було по 22 роки.
Сім років тому у збитому вертольоті біля Слов'янська Донецької області загинули дев’ятеро військових. Серед них – четверо з Києва, троє з Львівської області і двоє кропивничан.
Літію відслужив священник Православної церкви України отець Йосип біля могил загиблих спецпрезначенців. Там зібралися їх рідні, друзі та бойові побратими. Вони поклали квіти до могил та вшанували пам'ять хвилиною мовчання.
Світлана і Олег Волохови, батьки Олексія Волохова
“Він служив в 25 десантній бригаді. Дуже любив це і казав: "Це моє покликання". Саме про це і мріяв. У нього є фото, ще зі школи, коли дітям давали можливість вибрати собі професію, і сфотографуватися. І саме так сталося, що він сфотографувався у бронежилеті з каскою, у формі спецназу, можна так сказати. Він збирався далі йти вчитись на офіцера. Та не сталося".
Алла Кондакова, мама Олександра Кондакова
“Приїхала в пологовий будинок, мене питають: "Знаєте, хто буде?" – кажу, хлопчик. "Так, хлопчик". А тоді ще телефонів не було мобільних. Вова пішов – там був автомат – телефонує в пологовий будинок: "Кондакова народила?", "Народила". Він прибіг додому, а мама питає: "Алла народила?", – "Народила!", – "А кого?", – "Не знаю!" Побіг знову. Перехвилювався. І потім сказали – хлопчик. Він був дуже добрим. Незвично для цього світу. І здавалося, що все життя буде тільки щасливим, веселим. А вийшло так, як вийшло”.
Спецпризначенці Юрій та Олександр
"В 2014-му році ми були розкидані по частинам Донецької області, виконували завдання у складі своєї штатної групи. Окремо від хлопців. Ми дізналися про їхню загибель від друзів. Коли зателефонували, сказали розбився гелікоптер під Словянськом. Ми знали, що там можуть бути наші хлопці, до останнього не вірили".
"Особисто довелося пройти службу і з Олександром Кондаковим в радіогрупі. Потім я перевівся в другу роту, в ній служив з Олексієм Волоховим. Що можу сказати – хоробрі хлопці, з добрим почуттям гумору, Слава Героям".
Заступник командира частини Тарас Москаленко
"Свій короткий, але яскравий життєвий шлях, який вони пройшли завдяки незламності і силі духа свого, нескореності і вірності присязі, відданості батьківщині, завдяки цьому багато хто з нас стоїть тут, і ми живемо мирним життям".
