За пів року після об'єднання Чернівців та двох сіл у громаду, там не обрали старост. Місцеві жителі кажуть, що через це не мають до кого звернутися щодо проблем у селі й почуваються "відірваними від світу". Міський голова Роман Клічук пояснює, що старост не призначають через неприйнятий парламентом закон. Натомість експерт називає це особистим небажанням голови долучати двох людей до складу виконавчого комітету. Суспільне дізналося, коли очікувати призначень.
"Нам треба, щоб хтось був у селі. Наш, сільський"
Село Чорнівка розташоване за 20 кілометрів від центру Чернівців. Частина дороги тут гравійна. Місцеві жителі ходять не тротуарами, а стежками. Після приєднання села тут відкрили ЦНАП, де можна отримати довідки та виплати.
Місцева жителька Марія Боднар розповідає, що в селі немає до кого звернутися через проблеми, з якими зіштовхується.
"Затримують субсидії, а чого — нема в кого спитати. Ми ніби відірвані від світу. Треба довідки, то приїжджають двічі на тиждень з Чернівців, але цього мало. Пенсіонери збираються перед ЦНАПом і там черги завжди", — говорить Марія.
Інша жителька Домка Щавінська каже, що потребує старости родом з села. "Нам треба людини, яка знає про проблеми Чорнівки. От приїдуть раз на місяць розрівняти дорогу з Чернівців, але ж ще треба розширювати траншеї. Цим раніше голова займався", — розповідає вона.
Село Коровія розташоване до міста ближче. Колишній голова Юрій Продан розповідає, що зараз хочуть, аби ініціативи в їхньому населеному пункті продовжували розвивати. Наприклад, після того, як ліквідували сільраду, не вдалося добудувати багатофункціональний майданчик. Зараз місцеві самостійно косять там траву та доглядають, аби його ніхто не зруйнував.
"Колись це були самостійні села з власними грошима"
Зараз Коровія, Чорнівка та Чернівці мають спільний бюджет, а усі комунальні установи перейшли на баланс громади.
Раніше річний бюджет Чорнівки складав приблизно два з половиною мільйони гривень, а Коровії — десять мільйонів. Більшу частину коштів села витрачали на утримання установ, а решту — на розвиток інфраструктури.
На що спрямувати гроші вирішували у сільських радах. Зараз просувати потреби місцевих жителів міг би староста, який є додатковою допомогою для очільника громади у прийнятті рішень, каже керівниця Чернівецького офісу програми U-LEAD з Європою Тетяна Татарчук.
За її словами, староста міг би згуртувати людей, наприклад, для того, щоб створити заявку для "Бюджету участі". Таким чином, з міського бюджету могли б профінансувати проєкт у селі.
Читайте також: “Одразу тягне блювати”. Як живуть поруч з найбільшим сміттєвим полігоном на Буковині
"Саме староста — людина, яка найкраще має знати проблеми місцевих жителів. Міським мешканцям легше спілкуватися з владою — вони знають депутатів, натомість сільські лише нещодавно приєдналися", — каже Татарчук.
"Очікували на новий закон"
Голова громади Роман Клічук каже, що старост досі не призначили через неприйнятий законЙде мова про законопроєкт про розвиток інституту старост. Він має на меті врегулювати функціонал старост та утворення старостинських округів. Внесений до парламенту під номером 4535. про інститут старост. Нещодавно його заветував президент. За словами Клічука, проєкт рішення про створення старостинських округів планували підготувати на червневу сесію, а про обрання старост — на липневу.
Натомість експерт з виборчого права Ігор Баб'юк розповідає, що причин не призначати старост одразу не було. "Неприйнятий закон не суперечить чинним статтям про місцеве самоврядування. Мер має подати кандидатури старост на сесію, а депутати — проголосувати за них та визначити повноваження", — каже він.
За словами Баб'юка, те, що у селах пів року немає старост — це небажання міського голови їх призначити. Старости автоматично стають членами виконавчого комітету й ці два голоси можуть бути не на користь голові.
Зараз невідомо, хто зможе очолити села. Клічук обіцяє проведення громадських обговорень з місцевими.
Одні страйкували, аби їх приєднали, інші — щоб не приєднували
Жителі Коровії хотіли утворити громаду лише зі свого села й розвиватись самостійно. Згодом на зборах проголосували, аби доєднатися до Волоківської громади, втім це зробити не вдалось. Натомість їх приєднали до громади Чернівців за новим районуванням.
"Більшість людей обурені, що нас "приліпили" проти волі до міста", — каже колишній голова Продан.
Наразі Коровія судиться щодо перспективного плану, за яким село увійшло в міську громаду.
Натомість у Чорнівці два роки тому люди перекривали дорогу до сміттєзвалища. У такий спосіб протестували через те, що депутати десять разів провалювали голосування щодо добровільного приєднання їхнього села.
Що відомо
- 17 липня в Україні утворились нові райони. Відповідно до адмінподілу в області з'явились нові громади, а уже створені змінили свій склад.
- Згідно з новим адмінподілом, частиною Чернівецької громади стали села Чорнівка і Коровія. У селах ліквідували сільради, а торік на місцевих виборах вони голосували за депутатів міськради та голову громади.
- До Чернівецької міськради пройшли сім партій, які подолали п'ятивідсотковий бар'єр. Міським головою Чернівців обрали підприємця Романа Клічука.