Музейники просять частину Будинку вчених під виставки і фондосховище

Музейники просять частину Будинку вчених під виставки і фондосховище

Музейники просять частину Будинку вчених під виставки і фондосховище

Під виставкову залу і фондосховище музейники попросили частину історичної будівлі на вулиці Симона Петлюри. Своє прохання до обласної ради аргументували тим, що мистецьку колекцію доводиться зберігати у тісному й вологому приміщенні.

Журналісти Суспільного побували у музейному фондосховищі, де знаходяться роботи місцевих і українських митців, та розпитали у заступника обласної ради Сергія Свисталюка, що нині відбувається із Будинком вчених, та кому його планують передати після реорганізації.

Музейники просять частину Будинку вчених під виставки і фондосховище

– В цьому сховищі у нас зберігається сакральна спадщина, яка є в нашому музеї. Це ікони, дерев'яне різьблення, фрагменти іконостасів, дерев'яна скульптура, розп'яття, хрести, – розповідає завідувачка сектору мистецтв обласного краєзнавчого музею Тетяна Міненко. Додає:

Музейники просять частину Будинку вчених під виставки і фондосховище

– Часто до нас потрапляють ікони з дзвіниць храмів, те, що не використовується, але цінний матеріал для нас. Готуємо на реставрацію. І коли вони набувають експозиційного вигляду, намагаємося виставляти в експозицію. Тому що там вони зберігаються краще. І от така одна з ікон.

Музейники просять частину Будинку вчених під виставки і фондосховище

У сусідній кімнаті музейного фондосховища – живопис місцевих і українських художників.

– Це і Олександр Григлевський, Іван Труш, Ерно Ерб, пізніші – автори місцеві... 30-х-40-х років, 50-60-х років збірки, радянський час, пострадянський час, – додає Тетяна Міненко. Розповідає:

– Сам стан стелажа – будь-якої миті він може просто рухнути. Але на даний час ми просто не маємо можливості й іншого виходу і зберігаємо поки так. Зберігається от для прикладу робота Георгія Косміаді, монотипія, якими він займався. Це була його коронка, фірмовий такий почерк.

Зберігачка фондів обласного краєзнавчого музею Оксана Ходакова:

– Те, що виставляють у музеї – тільки маленька, 10-та частина того, що зберігається у музеї самому. В цьому сховищі конкретно зберігається приблизно 1,5 тисячі робіт. Це ті, які не виставлені на огляд, а періодично їх дістають на виставки. Картини хотілося б, щоб зберігалися окремо від металу. І до кожної картини був вільний доступ до неї. Цього в нас немає. Бо вони всі в нас як спресовані.

Заступниця директора обласного краєзнавчого музею із обліку і збереження музейних цінностей Тетяна Самсонюк:

– В нас достойна колекція і потребує гарного обрамлення і гарного представлення для аудиторії. Тим паче, в Україні Рівне чи не єдине місто, яке немає художнього музею.

Уперше за появу в Рівному художнього музею місцеві художники, архітектори і музейники виступили у 2014-му році. І просили під це вивільнене приміщення жіночої консультації на вулиці Драгоманова. Але його передали під потреби Рівненського апеляційного суду. Торік, каже Тетяна Самсонюк, вони зверталися до міського голови Володимира Хомка, щоб під художній музей виділили частину будівлі колишнього Національного банку. Але там нині – Рівненський районний суд.

– Вже в цьому році ми зверталися до обласної ради і обласної адміністрації з тим, аби під музей мистецтв нам виділили приміщення Будинку вчених, який наразі розформовується, чи переформатовується. Але отримали відповідь з тим, що це приміщення відійде до Малої академії наук, – додає Тетяна Самсонюк.

Музейники просять частину Будинку вчених під виставки і фондосховище

Ідеться про історичну будівлю на вулиці Симона Петлюри, яка є комунальною власністю обласної ради. Реорганізувати розташований тут Будинок вчених і передати приміщення Малій академії наук депутати вирішили на сесії, яка відбулася торік у листопаді, – інформує перший заступник голови обласної ради Сергій Свисталюк. Додає:

– Тобто управляти даною і спорудою, і даним закладом мала Академія наук. Станом на сьогодні працює комісія щодо передавальних актів. Коли їх підготують, то передамо на наступне засідання сесії Рівненської обласної ради. Чи це відбудеться під час березневої сесії, чи пізніше, не готовий сказати.

Музейники просять частину Будинку вчених під виставки і фондосховище

Наразі у цьому приміщенні діють музей бурштину, літературний музей Уласа Самчука, який є відділом обласного краєзнавчого музею. Під фондосховище і виставкові площі музейники попросили частину першого поверху і підвали. Але там нині лабораторії та кабінети Рівненської малої академії наук учнівської молоді, у яких займається понад три сотні дітей, – пояснює керівник позашкільного закладу Олександр Андрєєв. Додає:

– Ми орендуємо більше 200 квадратних метрів приміщень. Це приміщення в підвалі – фізико-технологічна, хіміко-біологічна лабораторія, на першому поверсі лабораторія селекції і генетики, комп'ютерний клас, на другому поверсі у нас методичний кабінет, лабораторія гуманітарних досліджень і лабораторія космічних досліджень.

– Вільних площ в даному приміщенні немає. Якщо би їх віддавати під художній музей, то потрібно шукати інше приміщення для Малої академії наук. Хоча про цю проблему знаю. І як тільки буде можливість, звичайно, що підемо назустріч. Але вільних площ, для функціонування художнього музею і фондосховищ ми не маємо, – каже Сергій Свисталюк.

– Це означає те, що ми залишаємося в тому стані, який маємо сьогодні. У вологих приміщеннях, з грибком, холодних, неадаптованих, – коментує Тетяна Самсонюк.

Авторка: Валентина Гордич

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди