За 7 років кількість перекладених за кордоном українських книжок зросла втричі. Хто і чому нас читає

За 7 років кількість перекладених за кордоном українських книжок зросла втричі. Хто і чому нас читає

За 7 років кількість перекладених за кордоном українських книжок зросла втричі. Хто і чому нас читає

З 2013 до 2020 року кількість перекладених за кордоном назв українських книжок зросла від приблизно 48 до 153. Про це розповідає Читомо з посиланням на короткий огляд продажів прав на українські книжки за кордон Українського інституту книги.

За даними УІК, у 2013 році кількість закордонних перекладів українських книжок не досягала й 50-ти назв. У 2014 році відбулося незначне зменшення, але починаючи з наступного, 2015 року, обсяг проданих за кордон прав стабільно зростав до 2018 року.

Серед найактивніших покупців українських книжок за останні 7 років:

  • Болгарія (143 назви)
  • Китай (98 назв)
  • В’єтнам (61 назва)
  • Польща (47 назв
  • Словаччина (41 назва)
  • США та Чехія (по 30 назв).

За цей час у світі було видано понад 830 перекладів з української.

За 7 років кількість перекладених за кордоном українських книжок зросла втричі. Хто нас читає
  • Серед перекладів — твори як уже відомих українських письменників (Сергій Жадан, Андрій Кокотюха, Юрій Андрухович, Юрій Іздрик), так і молодих авторів — Мирослава Лаюка, Олесі Яремчук, Тамари Горіха Зерня.
  • Найпопулярнішими авторами стали Романа Романишин та Андрій Лесів (творча майстерня "Аґрафка") з 12 перекладами художніх творів, за ними йдуть Оксана Була та Марія Жученко з творами для молодшої аудиторії (по 11 публікацій в кожної авторки), потім Катерина Міхаліцина із серією "Хто росте" (8 публікацій).
  • Серед авторів художньої літератури та нон фікшн лідером став Сергій Жадан з 5 закордонними виданнями, після нього йдуть Олег Сенцов з 4 проданими ліцензіями та Оксана Забужко з 3 творами виданими в США. Окрім того, серед перекладів фігурують і видання класиків (Марко Вовчок, Микола Бажан).

Зростанню попиту на український продукт можуть бути різні, зокрема:

  • зростання видимості України в інформаційному просторі якому сприяли революція, анексія АР Крим, війна на Сході України, серіал HBO "Чорнобиль";
  • формування українського книжкового ринку як самостійного насамперед через часткове припинення торгових відносин з Росією, а також завдяки формуванню мовного ринку, захищеного законодавством;
  • зростання попиту на український, (в т. ч. культурний) продукт на внутрішньому ринку і тренд підтримки власного виробника на тлі політичних подій 2014 року;
  • разом із національною, зросла і міжнародна активність видавців, зокрема щодо представлення української літератури і книги на престижних міжнародних ярмарках.

У висновках дослідники зазначають, що критично важливою для просування української літератури за кордон є посилення державної підтримки. Окрім того, існує потреба у визначенні ключових країн / мовних ринків для перекладів вітчизняних авторів.

Підготували огляд Ірина Бєлкіна, Ірина Батуревич.

Читайте також

Історія Drahoman Prize. Як з'явилася перша премія для перекладачів української літератури

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше