Передвиборчий подарунок: мовне питання у Харкові та спекуляції

Передвиборчий подарунок: мовне питання у Харкові та спекуляції

Передвиборчий подарунок: мовне питання у Харкові та спекуляції Суспільне Харків

Судова тяганина у справі регіональної російської мови у Харкові тривала понад три роки, і 18 травня окружний адмінсуд виніс вердикт: рішення міськради 2012 року є протиправним і базується на неконституційному законі. Мовну тему почали коментувати політики — невдоволення судовим рішенням висловлюють місцеві представники ОПЗЖ та деякі претенденти у мери.

Добкін, Терехов і хайп

Скасування регіональної мови, про існування якої харків'яни вже й забули, було питанням часу, говорить політолог Денис Под'ячев. Рішення суду вдало для окремих кандидатів співпало з мерською кампанією, що офіційно не почалася, але в реальності триває не перший місяць.

Захисником російськомовних в одному з ефірів виступив політик Михайло Добкін. Він дорікнув міській владі, що та, на його думку, "сдала позиції" в суді. Наступного дня за регіональну мову вступився секретар міськради Ігор Терехов. Він пообіцяв подати апеляційну скаргу.

"Те, що скасування відбулося саме зараз, напередодні виборів Харківського міського голови — це для виконуючого обов’язки міського голови стало певним подарунком. Оскільки втретє чи вчетверте запускати ітерацію з поверненням проспекту Петра Григоренка імені Жукова, щоб це не втрачати вплив на прорадянські налаштованих мешканців Харкова, він не може безкінечно", — вважає Под’ячев.

Поруч із Жуковим історія з регіональною мовою виглядає "свіжіше".

"Пошуміти, хайп здійняти, показати символічним жестом для тієї категорії потенційних виборців, які вірогідно зараз підтримують його основного опонента Михайла Добкіна — це для нього важливо. І саме цим спровоковано таке рішення", — коментує політолог.

Передвиборчий подарунок: мовне питання у Харкові та спекуляціїcity.kharkov.ua | Суспільне Харків

У повідомленні на сайті міськради Терехов посилається на права харків'ян.

"Ми визнаємо українську мову державною, проводимо засідання виконкомів і сесії українською мовою. Але майже 80% харків'ян говорять російською, і їхнє право спілкуватися тією мовою, якою їм зручно", — цитує секретаря міськради пресслужба.

У мерії начебто визнають неконституційність закону, але наводять досвід інших міст: "Незважаючи на це, регіональні мови ще діють у деяких громадах. Наприклад, 20 травня цього року депутати Миколаївської міської ради не набрали потрібної кількості голосів за скасування регіональної мови".

Читайте також: Не вистачало голосів. Миколаївські депутати не позбавили російську мову статусу регіональної

"Для центральної влади, для Києва, дуже важливо — це така, знаєте, вилка варіантів: з одного боку, по-хорошому, треба було б виконувачу обов’язків надавати по шапці за ці ігрища. А з іншого ставки дуже високі, потрібно перемагати, тому що Києву лячно віддавати місто Добкіну", — розмірковує Под’ячев.

Передвиборчий подарунок: мовне питання у Харкові та спекуляціїФото Павла Пахоменка

Політолог вважає спекулятивними посилання в. о. мера на думку харків'ян.

"Виборці не розберуться, не зрозуміють, що шансів виграти таку апеляцію немає. На це ставка і робиться... Доки це матиме ефективність, вони будуть продовжувати висмоктувати такі інформаційні приводи", — додає політолог.

Реакції від партій та Харківської ОДА

На підтримку оскарження рішення виступили в рядах "Опозиційної платформи — За життя".

"Право на рідну мову — природне і невід'ємне право людини. А згідно заяв місцевої влади, російську рідною мовою називають понад 80% харків'ян... Харківська міськрада оскаржить рішення суду про скасування регіональної мови у місті. Я підтримую це рішення!" — написав депутат міськради від ОПЗЖ Андрій Спаський.

В "Європейській солідарності" назвали позицію секретаря міськради антиукраїнською.

"Анексія Криму розпочалась з мови. Позиція міської влади Харкова виглядає як кволе потурання агресору. Ми зробимо все, щоб зупинити ці зухвалі та відверто антиукраїнські ініціативи чиновників", — заявили в місцевому осередку "ЄС".

Передвиборчий подарунок: мовне питання у Харкові та спекуляціїСуспільне Харків

Конфлікт на сесії міськради між представниками ОПЗЖ та ЄС і націоналістичними громадськими організаціями. Лютий 2021

В обласній фракції "ЄС" мали мовний прецедент — у березні депутата Олександра Дорошенка виключили з фракції за виступ російською. Депутатка облради від "ЄС" Галина Куц вважає дії міської влади заграванням з виборцями, а визнаний неконституційним закон "закладеною міною уповільненої дії".

"Закон "Ківалова-Колесниченка" був прийнятий у 2012 році у часи Януковича для того, щоб посилити вплив російської мови при кордоні України з Росією. Фактично вже тоді у культурному плані просувалася ідея "руського міра". Має бути одна державна мова, яку мають знати всі. У приватній сфері ніхто нікому не забороняє розмовляти тією мовою, якою кожен хоче розмовляти. В нас немає таких заборон, але це постійні передвиборчі технології. Тому що мовне питання в нас постійно підіймається під час виборів. Треба електорат постійно тримати в напрузі", — каже Куц.

"Це загравання з колишнім електоратом Кернеса, який ніяк не можуть між собою поділити ці два кандидати, які зараз вважаються домінуючими на виборах. Вони ділять спадщину Кернеса і думають, що ті, хто зараз більше наобіцяє в мовному питанні, в питанні Жукова — вони думають, що електорат прибіжить до них", — вважає депутатка.

Не спекулювати на мовному питанні закликав заступник голови Харківської ОДА Роман Семенуха.

"Як заступник Харківської ОДА, що відповідає за забезпечення на території області державної мовної політики, сприяння всебічному розвитку та функціонуванню української мови як державної й як просто громадянин України прошу не використовувати чутливі теми, які жодним чином не сприяють консолідації суспільства. Більше цього: вони носять явно антиукраїнський характер", — висловився Семенуха.

"Мою українську слухають і "терплять"

Доцент кафедри української мови Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Роман Трифонов вітає судове рішення про протиправність регіонального статусу російської мови.

"Ми маємо спробу з’ясувати, чи той статус російської мови, який їй був наданий рішеннями місцевої влади, відповідає законам України. На мою думку, не відповідає, тому судове рішення цілком логічне, підозрюю, що воно буде підтверджене і в наступних інстанціях", — говорить Трифонов.

Він упевнений, що боротьба за статус російської мови — спроба ухилитися від вивчення української.

"Для того і були ухвалені ті рішення, щоб не ускладнювати собі життя вивченням української мови саме тим, хто працює в міській раді та інших органах влади. Саме тому їх стурбувало те, що це скасовано, тепер у них немає підстав ігнорувати українську мову у своїй роботі", — говорить філолог.

На його думку, в суспільстві є потреба, щоб чиновники володіли мовами, в тому числі й тими, які поширені в регіоні, але, на думку науковця, особливого статусу російська в Харкові не потребує: "Першою пріоритетною мовою чиновника, оскільки він працює на українську державу, має бути українська".

Передвиборчий подарунок: мовне питання у Харкові та спекуляціїСуспільне Харків

Української в Харкові останніми роками більшає, зазначає Роман Трифонов, і цей процес, на його думку, природній.

"Мені здається, що опція української мови в багатьох торговельних центрах зараз активно використовується. Мені як україномовному це відчутно, до мене вже звертаються українською, мою українську слухають і "терплять" (сміється). Зміни відбуваються. Думаю, що й надалі буде нарощення ролі української мови”, — говорить філолог.

Серед заходів, які б допомогти харків'янам краще знати українську, Роман називає курси української.

"Витрачати кількасот тисяч гривень на білборди на кшталт "Розмовляй українською, будеш красивий", я б не став, це не популяризація. Якісь організаційні кроки мають бути: хочеш вивчити українську, ось тут допоможуть. Таку форму популяризації я вважаю зараз найважливішою", — каже Роман Трифонов.

Дивіться також: "Мова визначає нашу територію" — ініціатор позову про свої мотиви

Що відомо

  • Рішення про набуття російської мови статусу регіональної Харківська міськрада затвердила у 2012 році. Тоді посадовці мотивували це переважною більшістю російськомовного населення у місті: у 2001 році 65,9% населення визнало рідною російську мову. За рішенням ради, місцева влада може користуватися російською у документації та діловодстві, розміщувати переклад російською на бюлетенях для голосування на всеукраїнському або місцевому референдумі.
  • За Законом "Про забезпечення функціонування української мови як державної", усі посадовців, працівники медичної, освітньої та обслуговуючої сфер зобов'язані розмовляти українською.
  • За життя колишній міський голова Харкова Геннадій Кернес брав уроки української та намагався нею вести сесії міськради після прийняття закону. Нинішній секретар міськради Ігор Терехов теж заявляв, що бере уроки, але чинну норму законодавства переважно ігнорує.
  • Через порушення законодавства харківськими посадовцями активісти скаржилися до мовного омбудсмена Тараса Кременя. У відповідь Уповноважений з захисту української мови попросив більш детальних пояснень, "що насправді малося на увазі під застосуванням недержавної мови" та зазначив, що не може карати посадовців — може лише надіслати попередження або звернутися до Кабміну чи Офісу президента. За порушення мовного законодавства передбачені штрафи — від 5100 до 6800 грн.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди