Північно-Кримський канал: аграрії вважають, на Херсонщині треба розвивати зрошення

Північно-Кримський канал: аграрії вважають, на Херсонщині треба розвивати зрошення

Північно-Кримський канал: аграрії вважають, на Херсонщині треба розвивати зрошення Pixabay

Через перекриття Північно-Кримського каналу фермери, які мають землі ближче до адмінмежі з Кримом, залишились без зрошення. Як виправити цю ситуацію, у програмі «Тема дня» Українського радіо. Херсон розповів член постійної комісії з питань сільського господарства, земельних відносин та екології Херсонської обласної ради Сергій Рибалко

«Останніми роками в Україні відбуваються кліматичні зміни, посушливі періоди все частіше трапляються на території нашої країни. За розрахунками українських вчених, до 2030 року зона степу зміститься до Дніпропетровщини і підійматиметься вище, тому без води, без зрошення сільське господарство не розвиватиметься», - каже Рибалко.

За його словами, сільське господарство стоїть на порозі дуже суттєвих змін у системі зрошення та її реформування.

«На сьогодні вона працює таким чином, основні магістральні водопроводи - це канали, річки, підходящі канали - у державній власності, також у власності держави перекачувальні станції. Все, що за перекачувальною станцією, або фермери беруть самі воду з річок – це вже є власністю або фермерських господарств, або власність місцевих територіальних громад, яким були передані внутрішньогосподарські зрошувальні системи», - пояснює Сергій Рибалко.

Північно-Кримський канал: аграрії вважають, на Херсонщині треба розвивати зрошенняPixabay

Великі сподівання аграрії покладають на прийняття Закону про зрошення. Наразі він відправлений на доопрацювання. Основне завдання цього закону - об’єднати водокористувачів.

« Це означає, що внутрішньогосподарські системи, а також насосні станції будуть передані цим об’єднаним водокористувачам, а це - не безприбуткові організації, які самі за свої кошти організовують полив. Це дасть ефективність в управлінні, зокрема у тарифах на послуги (електроенергія і т.ін.), адже часто вони є необґрунтованими економічно. Далі буде реформування систем підводу води», - розповів Рибалко.

Наразі у державному бюджеті передбачена компенсація вартості будівництва нового зрошення – це близько 50 млн грн.

«Кошти невеликі для таких потреб, але це - перший крок, щоб фермери розуміли, що держава готова допомагати у будівництві і компенсувати певні витрати фермерам на зрошення», - каже Сергій Рибалко.

Північно-Кримський канал: аграрії вважають, на Херсонщині треба розвивати зрошенняPixabay

Виправити ситуацію біля адмінмежі можна, говорить депутат, добудувавши дамбу.

«Підземна вода в цій місцевості дуже солона, її вміст - понад 4-5 %, інших порад, окрім як дати дніпровську воду, де мінералізація - менше одиниці немає, а в даній ситуації навіщо радити, просто необхідно діяти, а це - добудувати дамбу. І тут необхідно політична чи економічна воля, щоб це зробити», - говорить Сергій Рибалко.

Тетяна Герман.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди