Іноземні делегації на адмінмежі Херсонщини із окупованим Кримом - підтримка суверенітету України

Іноземні делегації на адмінмежі Херсонщини із окупованим Кримом - підтримка суверенітету України

Іноземні делегації на адмінмежі Херсонщини із окупованим Кримом - підтримка суверенітету України Суспільне Херсон

Які іноземні делегації відвідали останнім часом контрольно-пропускні пункти на адмінмежі Херсонщини з тимчасово окупованим Кримом і чого очікувати від саміту "Кримська платформа"? Про це та про міжнародний форум "Південна стратегія розвитку", який відбудеться на Херсонщині розказав у програмі "Сьогодні. Головне" постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич.

"Коли ми почали працювати у представництві Президента в Автономній Республіці Крим, ми проаналізували, яку увагу приділяють наші міжнародні партнери питанню адміністративної межі між Херсонською областю і тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим, і тоді ми побачили, що, починаючи з 2014 року, з початку окупації, тут майже нікого не було. Можливо, одна делегація у 15 - 16 роках заїжджала і на цьому все. При цьому ми бачимо постійні регулярні візити іноземних партнерів, дипломатів на Донбас. І ми, безумовно, це підтримуємо, це - значний прояв суверенітету і цілісності України. Але ми зрозуміли, що ми маємо зробити це тут на Херсонщині для того, щоб іноземні партнери і дипломати приїжджали на межу і це - дуже серйозний символ і прояв підтримки суверенітету і цілісності України. Десь з вересня 2020 року ми почали активно впроваджувати цей «проєкт», як ми його називаємо, в життя. І з вересня на наше запрошення адмінмежу з тимчасово окупованим Кримом відвідали Канада, Велика Британія, Литва, Латвія, Малайзія, Індонезія, В’єтнам, Чеська Республіка, Словаччина, Румунія, Польща, Естонія", - говорить Кориневич.

11 травня КПВВ на Херсонщині відвідали посли Польщі та Румунії, наступного дня (12 травня) – естонська делегація, 13 травня КПВВ "Каланчак" та "Чонгар" відвідали голова Верховної Ради України Дмитро Разумков та спікерка Сеймаса Литовської Республіки Вікторія Чміліте-Нільсен, де ознайомилися з порядком здійснення митного та прикордонного контролю, з роботою сервісної зони на КПВВ. Цього тижня ( з 17 по 23 травня – ред.) планується візит представників ще трьох держав, говорить Антон Кориневич.

"Для нас це важливо, тому що міжнародні партнери знайомляться з тим, яким чином наші громадяни перетинають тимчасову адмінмежу і це дуже важливий прояв підтримки суверенітету і цілісності України. І під час цих візитів і після них вони всі офіційно заявляють про підтримку України і про те, що Крим - це є Україна, це - тимчасово окупована територія. І, безумовно, це дуже важливо напередодні саміту "Кримська платформа", який пройде у Києві 23 серпня. Я хотів би тут відзначити певну, цікаву особливість – у середу була делегація Естонії, президент Естонії має приїхати на "Кримську платформу", у вівторок - делегація Польщі і Румунії, вони теж приїдуть. Президенти Польщі і Румунії вчора спілкувалися телефоном і президент України запросив президента Румунії. Чехія, Словаччина так само мають бути на "Кримській платформі". І багато інших країн - Литва, Латвія. Це - наш такий локальний підхід до того, щоб підвищити увагу до тимчасово окупованої території і такими кроками наші іноземні партнери підтримують суверенітет і цілісність України".

Наскільки важливі такі візити до України, зокрема на кордон з Кримом, і які враження представників іноземних делегацій під час відвідування КПВВ, Антон Кориневич сказав наступне:

"Цей польовий візит він завжди кращий, ніж просто з Києва читати, що тут відбувається. Від багатьох дипломатів ми чуємо, що, приїхавши сюди і побувавши на адмінмежі, поспілкувавшись з кримчанами, з кримськими татарами, які проживають на Херсонщині, вони для себе під іншим кутом починають розуміти питання, які виникли з тимчасовою окупацією півострова. Тому це - і такий прояв поваги і підтримки, і це - додаткове джерело інформації у позитивному сенсі для наших міжнародних партнерів.

Вражень у гостей багато і вони різні. З одного боку, перше враження – всього цього не має тут бути. Ми повинні мати змогу просто спокійно заїхати в наш український Крим, друге враження – це те, що побудова контрольних пунктів в’їзду-виїзду «Каланчак» і «Чонгар» і їх, по суті, відбудова з нічого і те, як вони почали працювати в листопаді – грудні 2019 року оновлені. А це - дуже значний крок вперед, бо це - і повага до потреб наших громадян, які перетинають адмінмежу, і, безумовно, до тих людей, які працюють і служать на цих пунктах. Там багато вражень – і професійних, і людських. Коли іноземні представники бачать КПВВ на окупованій території на власні очі, тому що з Каланчака його дуже добре видно, то, безумовно, це теж багато про що говорить. Або коли вони бачать КПВВ «Чаплинка», який існує у тому вигляді, в якому всі три КПВВ існували до 2019 року і бачать різницю, і бачать, які за дорученням Президента Володимира Зеленського там створені умови для наших громадян. Коли вони бачать, що зараз там є умови здати експрес - тест безкоштовно. Дуже багато нових вражень, думок. Всі іноземні партнери схвально відгукуються про візити на адмінмежу і кажуть, що будуть радити своїм колегам - іноземним партнерам такі візити. А ми зі свого боку готові їх влаштовувати і організовувати".

Чому виникла ініціатива "Кримська платформа" і які питання розглядатимуться на саміті, який запланований на 23 серпня? Постійний представник Президента України в АР Крим розказав, чого очікує Україна від саміту "Кримська платформа".

"Ми очікуємо, що це буде саміт на рівні глав держав. Це - ініціатива Президента України. І вона пов’язана з тим, що ми маємо тимчасово окуповані території – на Донбасі і Автономну Республіку Крим. Якщо для Донбасу у нас є міжнародні переговорні майданчики, то по Криму нічого немає і не було запропоновано Україною. Оце ключове напевно питання – чому держава, яка має тимчасово окуповану територію більше 7 років, не виходить з ініціативами до своїх міжнародних партнерів. Так, ми дуже активні і ми дуже дякуємо нашим дипломатам на рівні міжнародних організацій, зокрема Генеральній асамблеї ООН у прийняті резолюцій, інших рішень і актів міжнародних організацій по Криму, але це трошки інше. Нам потрібен майданчик, який буде стосуватися винятково Криму, і саме тому виникла ідея установчого саміту «Кримська платформа» і взагалі його запуску як постійно діючого міжнародного координаційного майданчика. Президент по суті вже зробив "Кримську платформу" частиною нормативно - правової системи України. 26 лютого 2021 року у день спротиву окупації Автономної Республіки Крим він підписав указ про окремі заходи, направлені на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території АРК. Там в указі затверджуються організаційний комітет установчого саміту. Ми рухаємося до того, щоб реалізувати "Кримську платформу", провести це 23 серпня у день 30-ї річниці незалежності України, що дуже важливо і символічно. Ми довго говорили, що Крим – це Україна. Треба просто від слоганів і розмов переходити до конкретних дій.

Протягом лютого, березня і квітня Президент України підписав 3 укази, які стосуються деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму - указ від 26 лютого, "Стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму" у березні та указ про "Представництво Президента України в Криму". Указ про затвердження стратегії деокупації поряд з "Кримською платформою" - це те, чого держава чекала з 2014-го року. І якщо "Кримська платформа" - це важливий елемент деокупаційної політики зовнішньо політичного виміру, то стратегія деокупації – це важливий елемент цієї політики внутрішнього виміру. Таким чином, ми повинні за допомоги наших іноземних партнерів, за допомоги санкційного тиску, за допомоги політичних механізмів добиватися деокупації та реінтеграції Криму. В стратегії немає конкретного переліку конкретних кроків. Вона на це не налаштована. Це - позиційний документ. Він визначає рамки і межі, в яких всі державні органи повинні працювати по Криму, незалежно від персоналій. Це не має бути лебідь, рак і щука. Є стратегія, там чітко записано, що ми робимо по Криму і як ми розуміємо ті чи інші питання. Відповідно на виконання цієї стратегії зараз кабінетом міністрів розробляється план заходів".

10-11 червня на Арабатській Стрілці Херсонської області відбудеться міжнародний форум "Південна стратегія розвитку". Розглядатимуться економічні інвестиційні проєкти, які є важливими для розвитку районів Херсонщини.

"Ми є організаційними партнерами цього форуму. Для нас це важливий локальний регіональний вимір, тому що і "Кримська платформа" має зводитися до того, що наші міжнародні партнери повинні мати карту, меню, проєкт, які вони розуміють, що можуть підтримати. І ці проєкти можуть допомогти у справі деокупації Криму. Бо дуже часто ми чуємо, що готові допомагати, скажіть нам, як саме. Тому ми сподіваємося, що цей форум буде важливим, бо зможе акцентувати увагу на певних економічних інвестиційних проєктах, які є важливими для розвитку районів Херсонщини, які межують з тимчасово окупованим Кримом. Якщо за результатами цього форуму, який відбудеться 10 – 11 червня у Новотроїцькому та на Арабатській Стрілці, ми зможемо привернути увагу міжнародних партнерів, інвесторів до реалізації певних проєктів, то це буде дуже важливо. Бо економічний розвиток територій, що межують з Кримом, важливий для деокупації та реінтеграції. Тоді ми зможемо бачити, що робить держава на підконтрольній території і це буде гарно видно тим, хто проживає на тимчасово окупованій території. Щодо запрошень, я думаю, що їх отримають всі посольства іноземних держав в Україні", - сказав Антон Кориневич.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди