"Поганий сигнал для інвесторів і бізнесу". Експерти прокоментували держконтроль цін на пальне

"Поганий сигнал для інвесторів і бізнесу". Експерти прокоментували держконтроль цін на пальне

"Поганий сигнал для інвесторів і бізнесу". Експерти прокоментували держконтроль цін на пальне

14 травня на позачерговому засіданні Кабінет міністрів запровадив граничні торговельні націнки на паливо на період дії карантину, які доведеться враховувати продавцям, встановлюючи його вартість на автозаправках. Гранична націнка не має перевищувати 7 гривень на літр дизельного палива та 5 гривень на літр бензину. Професор Києво-Могилянської школи врядування, експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев та виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський в ефірі Українського радіо розповіли, чим викликаний такий крок і як він вплине на українців.

Чому держава вдалась до регулювання цін на пальне

Як нагадав Геннадій Рябцев, обмеження торговельної націнки вводилося в Україні вже кілька разів, зокрема, у час прем’єрства Юлії Тимошенко.

"Тоді торговельна націнка обмежувалася 13 і 15% від роздрібної ціни. Але тоді були дві речі: економічне обґрунтування відповідних обмежень і достатньо дієва державна система контролювання якості нафтопродуктів, яка убезпечувала споживачів від так званої “оптимізації” якості, яка беззаперечно б стала наслідком прийняття таких рішень", – зазначив він.

За словами Геннадія Рябцева, нині в Україні відсутня така система. На його переконання, більшість трейдерів будуть "оптимізовувати" якість у спосіб, який призведе до зниження якості пального.

“Знаючи, що держава не контролює якість, що перевірки зводяться до перевірки наявності ксерокопії сертифікату відповідності паспорту якості на заправці, трейдери, я думаю, будуть порушувати вимоги технічного регламенту”, – вважає професор.

Читайте також: Уряд регулюватиме ціни на бензин та дизпаливо. Що це означає

У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства зазначили, що державне регулювання цін на пальне — це відповідь на необґрунтоване зростання цін на пальне у роздрібних мережах. Проте Рябцев вважає, що жодних доказів необґрунтованого підвищення цін владою надано не було.

"Тоді, базуючись на цих доказах, можна було б владі формувати державну політику в цій сфері. Але доказів немає, існують лише слова, окрема думка одного з учасників ринку нафтопродуктів. В пояснювальній записці існує лише посилання на те, що АТ НАК ”Нафтогаз України” розробив якісь методики, відповідно до яких згідно з їхньою структурою ціноутворення ось такі торговельні націнки можуть бути”, – зазначив він.

Також експерт пояснив, що ціни на пальне в Україні визначаються трьома основними групами чинників

“Перша група чинників випливає з того, що Україна заводить ¾ нафтопродуктів. Оскільки вони завозяться, то ми залежимо від вартості нафтопродуктів на кордоні. Друга група чинників — це курс національної валюти, оскільки ті ¾ нафтопродуктів закуповуються передусім за євро, і в євро ж сплачується акцизний податок з нафтопродуктів. Третя група — це рівень попиту: якщо попит ажіотажний, то ціни піднімаються, якщо він знижується, то й ціни знижуються”, – зауважив Рябцев.

За його словами, при цьому коливання цін на українському ринку відповідають сусіднім ринкам, насамперед східноєвропейським.

"І якщо дивитися за підсумками року, то ми бачимо, що темпи зниження чи зростання в Україні вищі, аніж у сусідів. Це пояснюється тим, що частка податків в структурі ціни в Україні менша, ніж в Європі. Зараз відбувається подорожчання, спричинене зовнішніми чинниками: напередодні травневих свят ціни зросли на 4,6 %. Для роздробу це означає приблизний приріст на 1-1,2 гривні за місяць, тобто щотижня ціни зростають на 15-20 копійок”, — розповів Геннадій Рябцев.

Він наголосив, що таке подорожчання зумовлене об’єктивними чинниками, адже ціни на кордоні продовжують зростати.

Що буде з економікою України

За словами Гліба Вишлінського, нова влада вперше за час своєї роботи зіткнулася зі звичною для українських урядів проблемою зростання цін.

"Рік тому Данило Гетьманцев (народний депутат, голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики – ред.) говорив, що в нас дуже низька інфляція, нам потрібна інфляція 10% і більше, щоб стимулювати економіку. А тепер неочікувано для них з’ясувалося, що люди в Україні дуже погано ставляться до зростання цін, адже в них сформувалося сприйняття, що погані люди, влада, олігархи хочуть забрати в них чесно зароблені зарплати. Тому це призводить до того, що дуже швидко починає знижуватися підтримка та довіра до відповідної влади. Відповідно, малодосвідчена влада починає на це реагувати дуже різко і простими рішеннями. Якщо ціни зростають, то треба наказати їм не зростати”, — пояснив експерт.

Читайте також: В Україні почастішали продажі електромобілів. Скільки їх придбали за квітень

Він наголосив, що такі дії сигналізують інвесторам та бізнесу, що влада є слабкою та непередбачуваною. Також йдеться й про більші ризики для інвестування.

“Як показує український досвід, це закінчується скандалами, дефіцитами та скасуванням цих рішень. Але загалом це – поганий сигнал, так само як і ручне встановлення ціни на газ навесні. Для подібних рішень є Антимонопольний комітет, який має виконувати свою функцію і забезпечувати, аби не було картельних змов”, — зауважив Гліб Вишлінський.

Експерт наголосив, що зараз у всьому світі починаються хвилі інфляції і найкраще, що може зробити українська влада — це виконати зобов'язання за програмою з МВФ: “Це призведе до посилення гривні. Відповідно, якщо гривня посилюється, то це означає, що ціни на імпортні товари стабілізуються чи знижуються”, – пояснив він.

“Якщо ще трохи підвищити облікову ставку, це зробить гривню ще більш привабливою для вкладень й пригальмує зростання цін на всі товари без будь-яких адміністративних втручань”, — підсумував Вишлінський.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди