Військова ескалація між Ізраїлем та Палестиною, що триває з початку цього тижня, забрала вже сотню життів. В Ізраїлі загинули семеро, 83 — у Секторі Гази. Рух ХАМАС почав ракетні обстріли після сутичок між ізраїльською поліцією та палестинцями, які протестували через намір ізраїльського уряду виселити 38 палестинських сімей зі Східного Єрусалиму. З чим пов’язано найбільше з 2014 року загострення, як його відчувають на собі цивільні люди, розповіла Суспільному італійська письменниця та військова кореспондентка Франческа Боррі. Вона тривалий час мешкає у палестинській Рамаллі, тимчасово виїжджаючи в інші країни, працює як для італійських видань, так і для ізраїльських газет.
Як місцеві жителі ставляться до ситуації з ізраїльтянами та палестинцями?
— Це безпрецедентна ситуація для Ізраїлю. Ракети падають у передмісті Єрусалиму — це те, чого раніше ми не бачили, бо зазвичай ХАМАС уникав Єрусалиму. Зазвичай вони обстрілювали Тель-Авів та північні райони Ізраїлю, територію біля Гази. Ці ракети не точні, існує ризик влучення у Єрусалим. Це безпрецедентно.
Але Ізраїль був підготовлений, кожен дім, кожна будівля має бомбосховище у центрі. Вчора я дивилася ізраїльські відео. Знаєте, ми не вірили тому, що в телефонах. Спочатку люди просто дивилися у небо на вогні ракет, сміялися. Вони були на вулицях, вечеряли. Вони вже вакциновані, життя в Ізраїлі відновлюється. Вони не розцінювали ХАМАС серйозно. А потім, за кілька секунд, побачили ракети, які падають у сотнях метрів від них.
Навіть зараз, у ці години, дисбаланс сил між ізраїльтянами і палестинцями лишається. Немає різниці, чи бачите ви спалахи в небі, ці ракети — ніщо, якщо ви в укритті. Якщо ви вдома чи в підвалі, якщо повсюди маєте місця, де сховатися, як їх має Ізраїль.
Читайте також: Як система "Залізний купол" захищає Ізраїль від ракетних обстрілів.
Для палестинців все інакше. Палестинців, в першу чергу, у Газі. У них немає бомбосховищ, підвалів. Перша реакція на події була типовою — щось на кшталт гордості. Ці ракети ніщо у порівнянні з ядерною зброєю, як в Ізраїлі, та все одно, “хоч щось”. Мовляв, можливо, ми ніколи не виграємо, але ніколи і не здамося. Це типова реакція. Але потім з’являється наступна реакція, а саме лють. Гнів на ХАМАС, не на Ізраїль. Тепер це вже виглядає, як війна, і багато палестинців звинувачують в цьому ХАМАС. ХАМАС бере на себе відповідальність за те, що відбувається в Єрусалимі. Спочатку це були мирні заворушення, зараз це щось тотально інше. Зараз ми бачимо ракети у цивільних районах. Неважливо, що Ізраїль робить, ракети в бік цивільних — це злочин у будь-якому випадку.
ХАМАС заявив, що готовий припинити ескалацію, якщо Ізраїль зробить те саме. Це дійсно так?
— Так, звичайно, є два шляхи. ХАМАС каже, що готовий до війни і готовий до миру. Та Ізраїль каже те саме. “Ми готові до війни і готові до миру” — це не є щось змістовне. ХАМАС може запускати ракети один день, два, три, навіть тиждень, та це ніщо. А Ізраїль не може позбутися двох мільйонів палестинців у Газі та інших п'яти мільйонів за її межами.
З чим цього разу пов’язана ескалація? Що може наблизити вирішення конфлікту?
— Тут немає нічого нового, ця ескалація така сама, як і в минулі роки. Вона не пов'язана з якоюсь зміною відносин між Ізраїлем та ХАМАСом або Ізраїлю і палестинців. Ці ескалації розпочинаються завжди, коли щось змінюється всередині ізраїльського або палестинського “табору”. Цими днями щось змінилося в обох таборах. Якщо ми говоримо про Ізраїль, то ви знаєте, що Ізраїль проводив вибори чотири рази, і досі не сформовано уряд. Нетаньяху не може сформувати уряд, а якщо він не буде прем’єром, то піде під суд за корупцію. Тож він спробує ще. Можуть бути розбіжності з ОАЕ, може бути свого роду ескалація з ХАМАСом. З іншого боку, палестинці в схожій динаміці — у них теж мають відбутися вибори наприкінці травня.
У чому різниця між роботою адміністрації Трампа та Байдена в цьому питанні?
— Майже ніякої. Ми переоцінюємо значущість США у цьому питанні. “Арабській весні” вже 10 років зараз. Близький Схід, арабський регіон дуже сильно змінився — усе геть не так, як було 10 років тому. З’явилися нові гравці. Коли я говорю про нових гравців, маю на увазі Сирію, Лівію, Ємен, три поточних війни. Арабські країни б’ються одне з одним на своїй землі. У всіх цих країнах, крім Лівії, вирішальну роль відіграє Туреччина, Катар, Емірати, Саудівська Аравія, Єгипет, Іран, Росія, Китай. Але я б сказала, що Росія, Туреччина та США відіграють вирішальну роль та приймають рішення щодо Близького Сходу.
Читайте також: Сутички на Храмовій горі й ракетні обстріли. Що відомо про ізраїльсько-палестинський конфлікт
Вони виключно фокусуються на своїх економічних інтересах. Коли десь з’являються ісламісти, щось, що може бути загрозливим для самого Близького Сходу, — вони не роблять нічого. Їхня репутація зараз на найнижчому рівні. Тож неважливо, це Байден, Трамп чи навіть Обама. Ердоган набагато доречніший у цих питаннях на Близькому Сході та важить більше, ніж Байден.
Якщо прибрати стосунки між політиками, як би ви описали стосунки між простими людьми, євреями та арабами?
— З обох сторін маємо меншість, яка займається ізраїльсько-палестинськими відносинами і працює разом задля миру. Є ще одна меншість — ізраїльтяни та палестинці, які ненавидять один одного. Ви можете бачити поселенців, особливо в Ізраїлі, і ви можете бачити кілька радикальних крил серед палестинців. Але я думаю, що більшість з обох сторін не знають один одного. Для мене це дивно, оскільки я приїхала на Близький Схід у 2007 році працювати з палестинцями, зараз я також пишу для ізраїльських газет — я між ізраїльтянами та палестинцями. Я бачу, про що питають мої читачі, їм дійсно цікаве повсякденне життя по той бік.
Яка гуманітарна ситуація в Секторі Гази? Чи є якісь зміни?
— Це катастрофа. Як ви знаєте, ООН визначило Сектор Гази місцем непридатним для життя у 2020 році. Газа — це справжнє пекло. Іноді там немає придатної для споживання води. І нічого не змінюється. У 2018, коли я брала інтерв'ю у лідера ХАМАСу у Газі Яхйо Сінвара, він запропонував Ізраїлю припинити вогонь. Це інтерв’ю вразило ізраїльтян, але нічого не трапилося після цього. ХАМАС запропонував, я не хочу казати мир, він запропонував припинення вогню. Я дуже добре пам’ятаю, він сказав, що хтось повинен зробити перший крок. Ізраїль не робив другого кроку. Загалом палестинці не підтримують ХАМАС. Я не думаю, якщо завтра будуть вибори у Палестині, ХАМАС отримає більшість голосів. Але річ у тім, що Ізраїль втратив можливість для мирного врегулювання у 2018 році.
Середній вік у Газі — 18 років. Половині населення Гази — до 14 років. Ми говоримо про дітей. Коли ви зустрічаєте дитину, думаєте, що їй 9, 10 років, потім питаєте, скільки років — 14, 15. Це все через харчування. Виросли покоління молодих палестинців, які не були за межами Гази. Палестинська влада несе велику відповідальність за те, що відбувається з палестинцями. Вакцинація від ковіду і є, і немає. Росія, Емірати та Китай постачають вакцини, а влада Палестини віддає пріоритет політикам та футбольним клубам, які представляють Палестину за кордоном. Всі футболісти вакциновані, на відміну від лікарів.
Які, на вашу думку, найбільші втрати від війни для простих людей з обох сторін?
— Звичайно, загибель людей. Але це не тільки про смерть. Це відбувається щодня, а не лише тоді, коли конфлікт потрапляє на перші шпальти через ескалацію. Тому що конфлікт є завжди й лише іноді потрапляє в заголовки новин. Річ у тім, що все життя — під окупацією. Я маю на увазі, що у вас немає звичайного життя, бо все життя обертається довкола конфлікту.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
