Без реставрації та захисту. Історія 100-річної каплиці на Другому християнському кладовищі Одеси

Без реставрації та захисту. Історія 100-річної каплиці на Другому християнському кладовищі Одеси

Ексклюзивно
Без реставрації та захисту. Історія 100-річної каплиці на Другому християнському кладовищі Одеси Суспільне Одеса

Друге християнське кладовище – одне з найстаріших в Одесі. Там поховано чимало видатних містян, а деякі меморіальні споруди вражають масштабом. Серед них – 100-літній склеп-каплиця молодого офіцера Володимира Кубаша. Споруду визнали об'єктом культурної спадщини Одеського регіону, однак потрапити до Державного реєстру нерухомих пам'яток та отримати офіційний пам'яткоохоронний статус каплиці так і не вдалося.

Друге християнське кладовище розташоване в Малиновському районі, на вулиці Люстдорфська дорога, 6. За інформацією обласного департаменту культури, його заснування розпочалося в середині 1850-х років, коли в Одесі виникла проблема з нестачею площі для поховання. Перше міське кладовище на території нинішнього Преображенського парку не могло вмістити достатньої кількості жертв холери та війн. Тому в 1856 році генерал-губернатор Олександр Строганов затвердив земельну ділянку під кладовище, а вже наступний рік вважають датою його офіційного створення. Деякі краєзнавці називають іншу дату – 1885 рік.

У 1857 році одеський інженер та архітектор Никифор Черкунов провів топографічну зйомку цієї місцевості. Почалася розбивка кладовища на квартали та його благоустрій: з'явилася кам'яна огорожа, окремі входи та алеї. На початку 1880-х років центральний вхід замостили бруківкою, а територію освятили.

Без реставрації та захисту. Історія 100-річної каплиці на Другому християнському кладовищіСуспільне Одеса

Друге християнське кладовище в Одесі.

Храм Святого Димитрія Ростовського.Суспільне Одеса

Храм Святого Димитрія Ростовського.

У 1885 році на кладовищі заклали храм Святого Димитрія Ростовського. Будівництво тривало три роки. Значну частину грошей на зведення церкви та огорожі надав тодішній міській голова та меценат Григорій Маразлі. Проєктуванням займався архітектор Юрій Дмитренко, автор багатьох одеських будівель. Завдяки підтримці прихожан та безпосередньо лікаря Володимира Філатова храм ніколи не зачинявся, навіть в радянський період. Лише за часів Микити Хрущова під час проведення служб було заборонено дзвонити у дзвони.

Згодом територію кладовища поділили на ділянки за віросповіданнями: православна, католицька, реформаторська та англіканська. Далі з'являються й інші: лютеранська, вірменська, єврейська та військова. Були місця для сестер Червоного хреста та духовенства.

За радянських часів рішенням Одеського обласного виконкому Друге християнське кладовище було прийнято під охорону як пам'ятка історії місцевого значення. На його території поховані одеські чиновники, меценати, купці, діячі культури та науки, герої війн, потьомкінці, лікарі, духовенство тощо.

Зокрема тут спочивають лікар Володимир Філатов, архітектор Вікентій Прохаска, актор Онисим Суслов, журналіст Борис Дерев'янко, художник Леонід Мучник, піаністка Людмила Гінзбург, винахідник Йосиф Тимченко, математик Олександр Ляпунов, історик та внучатий племінник Йосипа Дерибаса Олександр, редактор "Одеського листка" Василь Навроцький, скульптор Луїджі Йоріні, актор Степан Василько, художник Євген Буковецький, винороб Василь Таїров, письменник Семен Фруг, професор Яків Бардах, лікарка Людмила Олейнікова, художник Киріак Костанді та його учень Павло Волокидін, актор Михайло Водяний, архітектор Андрій Лисенко тощо. Крім одиночних могил, на території кладовища є понад 100 братських. Найдавніше поховання, яке знайшли місцеві краєзнавці, датоване 1874 роком. Це могила 25-річної дівчини Єфросинії Нагорської. Можливо, її перенесли з Першого міського кладовища.

Без реставрації та захисту. Історія 100-річної каплиці на Другому християнському кладовищіСуспільне Одеса

Друге християнське кладовище в Одесі.

Без реставрації та захисту. Історія 100-річної каплиці на Другому християнському кладовищіСуспільне Одеса

Друге християнське кладовище в Одесі.

Наразі площа кладовища складає більш як 50 гектарів. Офіційно вона є закритою для поховань, крім випадків, коли є могили родичів. Скільки всього тут захоронень – невідомо, бо комплексну інвентаризацію жодного разу не проводили.

У міському КП "Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування", яке слідкує за міськими кладовищами, зазначили, що вести реєстр видатних поховань, історичних пам'яток, слідкувати за ними та проводити реставраційні роботи – не в їхній компетенції. На питання журналістів, як сьогодні використовують склепи, у відомстві не відповіли. Однак, зазирнувши у склепи, можна побачити садовий та адміністративний інвентар.

Наразі Друге християнське кладовище не має памя'ткоохоронного статусу. Однак деякі окремі об'єкти його отримали. Наприклад, церква Димитрія Ростовського є пам'яткою архітектури, могила художника Киріяка Костанді – пам'яткою історії національного значення, а дві каплиці – Володимира Кубаша та Дорофея Тульчиянова – визнані щойно виявленими об'єктами культурної спадщини.

Історія 100–річної каплиці Кубаша

За словами одеського краєзнавця Олександра Іванця, наразі на Другому християнському кладовищі зберіглося 12 склепів-каплиць та склеп для "уявно покійних", який наразі перебудований в храм Ксенії. Вони виготовлені з різних матеріалів та мають різну архітектурну форму. Однак є спільна ознака: таку поховальну споруду могли побудувати лише заможні містяни.

Без реставрації та захисту. Історія 100-річної каплиці на Другому християнському кладовищіСуспільне Одеса

Склепи-каплиці, які збереглися на Другому християнському кладовищі.

Одна з них належить сину купця Олександра Кубаша Володимиру, який народився в 1878 році. Його батько мав статус торговця другої гільдії, чия посередницька контора була розміщена в центрі Одеси: спочатку на вулиці Преображенській, 5, а згодом – в будинку Фальц-Фейнів на вулиці Гоголя, 7. Син був військовим, корнетом 36-го драгунського Охтирського полка.

Молодий офіцер загинув в 1903 році, коли йому виповнилося 25 років. За міською легендою, чоловік програв 40 тисяч рублів. Родичі відмовилися допомагати йому, а самостійно зібрати кошти не вийшло, тому сталася дуель, де його вбили. Каплицю та ковану масивну огорожу встановили в 1904-1905 роках за ініціативою його Кубаша. Ймовірно – матері, яка, за тією ж легендою, витратила на будівництво 40 тисяч рублів.

"Є дві версії щодо смерті Кубаша. Перша – що внаслідок карткового боргу він загинув на дуелі. Тоді в суспільстві мав місце кодекс гідності, але дуельний кодекс був скасований. Це каралося, тому ми не можемо притримуватись цієї версії. За другою версію, він покінчив життя самогубством, застрелився", – додав історик.

Проєкт каплиці та огорожі розробляв архітектор Юрій Дмитренко, який будував центральний храм на території кладовища. Виготовленням поховальної споруди займалися майстри московської художньо-будівельної фірми Георгія Листа, її назву можна побачити на фасадній стороні будівлі й зараз. Каплиця зведена з елементами візантійської архітектури. Побудована з блоків чорного полірованого габро, цоколь – з чорного та червоного граніту. Зверху споруда увінчана п'ятьма главками, з яких ще за радянських часів демонтували хрести.

Без реставрації та захисту. Історія 100-річної каплиці на Другому християнському кладовищіСуспільне Одеса

100-річна каплиця Володимира Кубаша на Другому християнському кладовищі.

Без реставрації та захисту. Історія 100-річної каплиці на Другому християнському кладовищіСуспільне Одеса

100-річна каплиця Володимира Кубаша на Другому християнському кладовищі.

Площа внутрішнього простору складає приблизно півтора метри. На стінах є пам'ятні написи, біблійські цитати та символічні зображення. На центральній стіні було мозаїчне панно у вигляді ікони Охтирської Богородиці, але воно не зберіглося. Зникло також зображення Кубаша у медальйоні під іконою та невисокий кам'яний аналойЦе столик з похилим верхом, на який кладуть ікони, богослужбові книги тощо. поряд.

Вхід до підземної частини, тобто до склепу, де перебувало тіло, був за каплицею. В радянські часи його розграбували, а рештки Володимира Кубаша деякий час перебували безпосередньо в каплиці, поки не зникли.

Периметр поховання Кубаша має старовинну ковану огорожу. Її елементи стилізовані під квіти, а деякі фрагменти нагадують ґудзики військового обмундирування кінця 19-го століття.

Що з каплицею зараз

У радянські часи, наприкінці 1980-х років, на території кладовища проводили інвентаризацію для виявлення об'єктів, що мають історико-культурну цінність. До цього списку потрапила і каплиця офіцера Кубаша. Для неї розробили паспорт пам'ятки історії та культури, провели фотофіксацію та обміри. Однак процес прийняття споруди під охорону держави залишався незавершеним.

У 2019 році рішенням обласного департаменту культури дві каплиці та їхні огорожі, а саме Володимира Кубаша та Дорофея Тульчиянова, отримали статус щойно виявлених об'єктів культурної спадщини. За словами спеціаліста обласного департаменту культури Євгенії Самойлової, облікова документація для внесення об'єктів до державного реєстру наразі готова не повністю.

Крім того, у відомстві планували підготувати пакет документів і на інші каплиці, а також на більш ніж тисячу могил з видатними особистостями міста. Але змінилося законодавство, яке відтепер не дозволяє обласному департаменту розробляти облікову документацію.

Як пояснює Самойлова, наразі це може зробити або спеціалізована наукова організація або кандидат наук, а в штаті департаменту такого немає. Тому весь процес зі створення єдиного комплексу поховань на Другому християнському кладовищі, включно з каплицями, призупинили.

Без реставрації та захисту. Історія 100-річної каплиці на Другому християнському кладовищіСуспільне Одеса

Історія 100-річної каплиці на Другому християнському кладовищі

Крім цього, за словами Самойлової, Друге християнське кладовище – територія міста. Тому саме місцеві установи повинні опікатися ним та вирішувати питання щодо інвентаризації та фінансування розробки облікової документації на визначні об'єкти.

Читайте також

  • Найстаріше козацьке кладовище Одеси отримало статус пам'ятки історії
  • В Одесі відновили унікальні меморіальні таблички засновникам єврейської лікарні
  • Одесі відреставрували історичні двері в будинку-пам’ятці архітектури
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди