Люди стали на захист. На Сумщині хочуть випиляти сад якому майже 70 років

Люди стали на захист. На Сумщині хочуть випиляти сад якому майже 70 років

Люди стали на захист. На Сумщині хочуть випиляти сад якому майже 70 років Суспільне Суми

Мешканці села Бережне, що в Конотопському районі, проти вирубування дерев орендатором. За їхніми словами, сад дає їм не тільки плоди восени, а й захищає від отрутохімікатів, якими обробляють поля. За кадастровою картою, там де ростуть дерева, земля під ріллю.

Андрій Краснобрижий – мешканець Бережного, показує сад, якому 68 років. Спиляні яблуні та груші. Між поваленими стовбурами кущики аґрусу та калини.

Сад конотопський район

"За часів колгоспу його бездумно, помилково розпаювали. Розпаювали на тих людей, які на той момент тут вже не проживали. Зараз серед тих людей більше померлих, тому перейшло нащадкам. Вони також тут не проживають. Ну, а оскільки ці землі були здані в оренду, в Агрофірму "Козацька", вони орендують і мають намір винищувати цей сад, бо він не приносить, мабуть, їм прибутку. Яблуня цвіте, це ж яблука будуть. Скільки треба років, щоб ця яблуня виросла. Невже ж тільки одну кукурудзу їсти", – розповідає пан Андрій.

Сад конотопський район

Родина Надії Туровської переїхала сюди понад тридцять років тому, рятуючись від наслідків Чорнобильської аварії.

"Переїхали ми в 1990 році із Житомирської області Малинського району село Нова Рутвянка. Наче нас і сильно не захопило, але було картопля вся і поле червоні. І ми стали сильно хворіти, і сказали: як хочете пожити, то виїжджайте. На тім кінці живе медсестра, там немає такого захисту як тут, і все скаржилась: дихати нічим. Поле поруч і все несе на село, як вітер звідти. Ну, а тут як вирубають оце все, то буде і нам таке. Куди втікати, не знаємо вже далі", – розповідає пані Надія.

Володимир Москаленко зараз живе у Шостці, але щоліта, говорить, на півтора-два місяці приїжджає в рідне село з онуками.

"Зібрались, щоб захистити наш сад, щоб хоч трохи лісу, цих зелених легенів залишилось. Зараз вже чутно від тієї пшениці, що вже дихати нічим, а якщо тут воно буде, де я буду з онуками гуляти", – каже пан Володимир.

Надія Шулякова також проти вирубування саду, яке почав орендар. Тиждень тому, розповіла жінка, отримала від нього пропозицію.

"Орендар запропонував мені обміняти свій земельний пай – земельну ділянку 2 га – на один із земельних паїв у нашому саду. Я згодна з таким обміном. Звичайно, я не буду отримувати ніяку орендну плату, я буду платити сама за користування цією землею, але я хочу таким чином зберегти сад", – говорить пані Надія.

В агрофірмі "Козацька" двері кореспондентам Суспільного не відкрили – карантин. Голова Бочечківської сільради, куди входить і Бережне, Віктор Борошнєв, сказав:

"Люди, свого часу, віддали його в оренду місцевому фермеру, це Віктор Григорович Гала, який їм платить оренду. Але це все тимчасово. Прийшов час, коли він каже, що якщо я не буду використовувати цю землю, я не буду платити оренду. Така склалася ситуація, вирішуємо з людьми, спілкуємось, консультуємось. Якимсь чином правильно законодавчо зробить, люди там хочуть поміняти може".

Одна з власниць землі в цьому саду Катерина Комарова, мешкає зараз у Путивльському районі, телефоном розповіла, що гроші за її пай агрофірма заплатила.

"Мені вони вже віддали за цей рік, самі прислали, не знаю чого, швидко так розрахувались. Як ви кажете, щоб помінятись, я так не зможу, тому, що я не буду оформлювати по-новому. Зрозумійте мене теж: хто відмовиться від грошей", – каже власниця паю Катерина Комарова.

Інші власники землі в саду – діти Надії Ляховченко. Жінка телефоном говорить: донька працює в Росії, а син разом з нею живе в Конотопі.

"Донька сказала: нехай рубають. Я за неї вирішувати не можу. Хочуть міняти – нехай міняють. Син завтра буде вдома, це треба у сільраду їхати. До Козацького можна доїхати, а до Бережного чим? Туди нічого не ходить. 7 тис. грн за один пай – це той пай, що в Бережному. Цьогоріч за пай нам заплатили ще у січні. Іще не було, що так рано, зазвичай на початку осені – у серпні, вересні", – говорить колишня мешканка села Бережне Надія Ляховченко.

Сад конотопський район

Коли тільки почали пиляти сад три роки тому, на публічній кадастровій карті тут значилося п’ять приватних ділянок. Нині таких – 10. В шарі карти з супутника видно дерева, які ростуть рядами. З 1993 року Держкомзем, а нині Держгеокадастр за документами вважає цю землю ріллею. У жовтні цього року селу Бережне 98 років. Про село і його сад тут мають навіть власну пісню:

"Бережне ти моє Бережне, рідна хата завжди мене жде, ти як сад в яблуневім цвіту, я до тебе босоніж іду".

Кореспонденти Суспільного намагаються отримати коментар директора агрофірми "Козацька" Віктора Супрунова щодо планів на сад у селі Бережне і чи готовий він – якщо знайдеться механізм, взяти в оренду орні землі замість саду? Ні 11, ані 12 травня з ним немає зв’язку. Власник підприємства - Віктор Гала – коментувати Суспільному нічого не став, так само як і три роки тому.

Автор – Ігор Стрельцов

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди