На Харківщину завдяки медальйону повернули останки зниклого безвісти у Другій світовій війні

На Харківщину завдяки медальйону повернули останки зниклого безвісти у Другій світовій війні

Ексклюзивно
На Харківщину завдяки медальйону повернули останки зниклого безвісти у Другій світовій війні Суспільне Харків

До Дергачів повернули останки загиблого солдата під час Другої світової війни. Рядовий Михайло Гончаренко загинув за два роки до кінця війни під час артилерійського обстрілу.

Жителю Дергачів Сергію Садковому загиблий Михайло Гончаренко доводиться двоюрідним дідом. Садковий показує його медальйон: "Рік народження так, якщо через скло наблизити, то можна буде якось прочитати".

солдат останкиСуспільне Харків

У скрині — останки фронтовика, які торік розкопали під Санкт-Петербургом. Доти Гончаренка вважали зниклим безвісти.

Пів місяці тому речі воїна прибули до України. 5 травня Сергій привіз їх з Чернігова у Дергачі. Чоловік не знав, що у діда був ще один брат.

"Мати мені ніколи не розказувала нічого такого, дідусь рано помер. Фотографій сімейних особливо не було... Колись висіла фотографія. Може, я коли маленьким був і питав, хто це, але я цього не пам'ятаю", — розповідає Сергій.

солдат останкиСуспільне Харків

Про те, що шукають родичів військовика, Сергій дізнався з соцмережі майже рік тому. "Гончаренко" — таке дівоче прізвище було і в матері Сергія.

"Я ж кинувся, що може бути рідним братом мого діда Василя Матвійовича", — говорить чоловік.

Історик Олексій Третяк розповідає: призвали до війська Михайла Гончаренка у 20 років — на війну з Фінляндією. Два роки потому було поранення і місяць лікування в госпіталі. Після цього рядового перевели до дивізії, яка обороняла тодішній Ленінград. Там він і загинув — за два роки до закінчення війни.

"По знахідках було відомо, що він загинув під час артилерійського обстрілу. Пощастило, тому він належав до тих солдатів, при яких були капсули з особистими даними. Ті, хто загинули пізніше, там уже видавали червоноармійські книжечки і особисті дані туди вносилися. Вони зазвичай не доживають до нашого часу", — каже Третяк.

Шукаючи дідового брата, віднайшов ще й двох його сестер, розповідає Сергій Садковий.

"Відчуття такі, що я розумів, що в мене відразу додалося родичів. У мене й так сім'я, родичів багато. І ще з цього боку, виходить, додалося. Кількість... Я не можу зараз вам так зразу сказати, але більше десятки — це тільки двоюрідних братів", — каже чоловік.

Троюрідним братом виявився і його сусід — їхні будинки за 30 метрів один від одного.

"Мій син дружить із його дочкою із зятем добре. Але ж я не знав цього. Я знаю, що є Аня, дружать добре... А потім я малому кажу — ти ж знаєш, що вона твоя родичка, виходить", — говорить Сергій.

У Другу світову війну до лав радянської армії призвали понад 20 тисяч жителів Дергачівщини, говорить голова Дергачівської організації ветеранів Сергій Остапенко. З них лише чверть повернулися додому живими.

"Конкретно ніхто не може сказати, яка цифра безвісти зниклих. Причини ті, що наші червоноармійці воювали не тільки на території України, але й визволяли інші міста і села нашої великої країни", — пояснює Остапенко.

солдат останкиСуспільне Харків

За словами Остапенка, нині в районі у живих 19 ветеранів Другої світової, найстаршому з них — 97 років.

Останки Михайла Гончаренка перепоховають 8 травня на міському кладовищі у Дергачах — поряд із меморіалом загиблим у війні. Двоюрідний онук встановить гранітну табличку з фотографією діда на постаменті.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди