Християнські і язичницькі. Які Великодні традиції збереглися на Львівщині

Християнські і язичницькі. Які Великодні традиції збереглися на Львівщині

Християнські і язичницькі. Які Великодні традиції збереглися на Львівщині Колаж, Суспільне Львів

На Львівщині Великодні традиції є доволі схожими, як і традиції інших свят, адже вони мають єдину основу обрядовості. Про те, які обряди досі виконують на Великдень на території області розповів етнолог, кандидат історичних наук Юрій Пуківський.

За словами Юрія Пуківського, Львівщина з історико-етнографічного погляду складається з різних районів. Відтак північ сучасної Львівщини етнографи та фольклористи називають Галицькою Волинню — це сучасний Червоноградський район, на півдні Львівщини — Бойківщина. Яворівський та Мостиський район — це Надсяння, Львів та центральна частина — Опілля.

Особливе ставлення до випікання паски

У всіх районах Львівщини випікають паску. Це певний ритуал. Адже, наприклад, на Сокальщині чи на Кам'янка-Бущині, не можна було також у цей час до хати заходити. Нікого не можна було впускати в цей час, розповів Юрій Пуківський. Етнолог каже, паску не лише споживали під час Великоднього сніданку. Її також давали корові.

"Також паску брали з собою, коли йшли в поле сіяти вперше на весні, для того, щоб був добрий урожай. Намагалися шматочок паски обов'язково зберегти і тримати при собі при важливих справах, тому що вони вірять, що свячена паска допоможе у цей момент. Для померлих випікали окремі паски, які носили на цвинтар", — говорить Юрій Пуківський.

Читайте також: Великодній кошик. Чим відрізняються страви у різних районах Львівщини розповів етнолог

З освяченим намагалися якомога швидше повернутися. Дівчина мала поспішати, аби швидше вийти заміж. Хто перший прийде, той перший "повеснує", тобто, завершить польові роботи. Також відоме повір'я, що не можна спати на Великдень, бо вірили, що можна проспати Царство Небесне.

Гаївки

Досі на Великдень співають гаївки. Наприклад, у селах поблизу Буська гаївки називають "галі", у Сокальському районі — "зозулейки", а у селах поблизу Самбора — "вородаєм". Так закликають весну.

Великодня забава "Оборіг" у селі Великі Дідушичі, Стрийщина, 2019 рікФото Юрія Пуківського

Великодня забава "Оборіг" у селі Великі Дідушичі, Стрийщина, 2019 рік

Язичницький обряд — палити вогонь

Етнолог розповідає, що у деяких частинах Львівщини, наприклад на Сокальщині чи Радехівщині, на Великдень вночі біля церкви або у іншому місці палять вогонь.

"Там збираються неодружені молодь, парубки. Цей вогонь символізує варту, що сиділа біля гробу Господнього і пильнувала. Звичай відомий на території Жидачівського району, де його називають "палити жертву". Хоча в інших районах Львівщини цей звичай не побутує. Дослідники вважають, що це дохристиянський звичай. Він символізує поминальні мотиви — зустріч предків, які так поверталися в світ. Цей обряд різнився не лише від району, а навіть у селах", — каже етнолог.

Читайте також

В Єрусалимі зійшов Благодатний вогонь. Як це було

Великдень на Львівщині: які місця обирають туристи

Львівська синоптикиня розповіла, якою буде погода на свята

Читайте нас у Telegram: головні новини регіону

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди