Триває конкурс поезій, присвячений "Витісненому поколінню"

Триває конкурс поезій, присвячений "Витісненому поколінню"

Триває конкурс поезій, присвячений "Витісненому поколінню"

Фестиваль відеопоезії CYCLOP проводить конкурс, що присвячено поетам та поеткам з "Витісненого покоління". Це генерація постатей в літературі, творча активність яких була у сімдесяті роки XX століття.

Мова йде про Тараса Мельничука, Василя Голобородька, Миколу Воробйова, Віктора Кордуна, Михайла Григоріва, Василя Рубана, Григорія Чубая, Олега Лишегу, Станіслава Вишенського, Надію Кир’ян, Валентину Отрощенко, Михайла Саченка, Валерія Іллю, Івана Семененка.

"Для їхньої творчості була характерна модерністська естетика, нетипова для того часу, а тому влада з підозрою ставилась до цих поетів та поеток. Попереду їх чекало виключення з університетів, виклики КДБ та постійні обшуки, неможливість друкуватись та брати участь у публічних подіях. Через вимушене стишення цих авторів із боку репресивної влади, більшість цих поетів та поеток залишились в андеграунді або зовсім замовчали. Цьогорічним конкурсом ми хочемо дати прозвучати їхнім поезіям в експериментальний аудіально-візуальний спосіб", – йдеться на сайті організаторів.

Умови конкурсу: приймаються авторські відеопоезії, створені на тексти (поезії, цикли, уривки) поетів та поеток "Витісненого покоління" (більш докладно про умови та членів журі). Конкурсні роботи приймаються з 5 квітня по 5 травня 2021 року.

Показ та нагородження переможців відбудеться в рамках Х Міжнародного фестивалю "Книжковий Арсенал", що проходитиме у Києві 23-27 червня 2021 року.

Термін "Витіснене покоління" щодо до сімдесятників запропонував застосовувати письменник Іван Андрусяк, спираючись на дослідження літературознавця Володимира Моренця, який вважає, що сімдесятники, на відміну від шістдесятників, не вдосконалювали соцреалізм, а творили нову для української літератури поетику (джерело "Про птахів, затиснутих дощами, або Що існує у проміжку між травами")

“Їхній варіант поетичного світосприймання не виходить з надр шістдесятництва як талановитого художнього бунту в межах певної естетичної системи… Все це – обік шістдесятництва і прямо кореспондує з домінантами європейської поетичної традиції типу Аполлінера, Еліота, Сен-Жон Перса, Пшибося, Незвала, Неруди і т. п.", пише Моренець.

"У часи нагнітання "естетики тотожності" (термін Юрія Лотмана) прихід у літературу поетів такого штибу офіційна критика (читай – колоніальна влада) аж ніяк не могла зустріти прихильно. … Яскраві дебюти нового покоління не вийшли за рамки поодиноких журнальних та газетних публікацій; система не спинилася навіть перед тим, аби порізати вже видрукуваний наклад першої книжки Василя Голобородька", наводить приклад Андрусяк.

Андрусяк, спираючись на дослідження Моренця, вважає, що термін "постшістдесятники" не є коректним до "Витісненого покоління", оскільки вони не були продовжувачами шістдесятників, а створили новий формально-естетичний напрямок в українській поезії.

Недоречно зараховувати цих письменників і до вісімдесятників. Адже хоча їхні поетичні збірки були надруковані у 80-х роках минулого століття, писалися вони в сімдесятих.

На думку Андрусяка, типовими рисами поетів "Витісненого покоління" були "глибинні безсвідомі рефлексії, найтонші емоційні порухи, гра нервів, мінімізовані спостереження".

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше