Огляд фільмів-номінантів на "Оскар - 2021", які точно отримають головні нагороди кіноакадемії

Огляд фільмів-номінантів на "Оскар - 2021", які точно отримають головні нагороди кіноакадемії

Огляд фільмів-номінантів на "Оскар - 2021", які точно отримають головні нагороди кіноакадемії

Увечері 25 квітня (в ніч на 26 квітня за Києвом) в Лос-Анджелесі пройде 93-а церемонія вручення кінопремій "Оскар". Цього року у номінаціях "Найкращий фільм" та "Найкращий іноземний фільм" змагатимуться "Манк", "Земля кочівників", "Суд над чиказькою сімкою", "Перспективна дівчина", "Звук металу", "Батько", "Мінарі", "Юда і чорний Месія". З повним переліком претендентів на головні нагороди можна ознайомитися за посиланням.

Цей список говорить про те, що організатори "Оскару" провели обіцяну "роботу над помилками" – в цьому році важко звинуватити академіків в нехтуванні очевидними фаворитами кіноринку. При цьому серед номінантів достатньо представників незалежного кінематографа – рідко успішних комерційно, але важливих для розвитку художньої мови кіно.

“Манк” (Mank)

Біографічна драма має спонукати нове покоління Netflix визнати блискучі здібності режисера Орсона Веллса і гострого на язик пияки у часи "сухого закону" сценариста Германа Дж. Манкевича. Події у фільмі починаються з того, як Манкевич пише сценарій до "Громадянина Кейна". Для нього ця робота - останній шанс створити magnum opus: максимально чесний, цинічний і особистий.

Але його варіант правди, сповнений алюзіями на реальні події та реальних особистостей, може розгнівати вельми могутню людину. Що не зупиняє Манкевича, тільки навпаки. Як правильно підсумували критики, "Манк" заглядає за лаштунки "Громадянина Кейна", щоб розповісти стару голлівудську історію, яка сама по собі може стати класикою.

На 93 церемонії "Оскара" "Манк" отримав 10 номінацій, зокрема:

  • "Найкращий фільм"
  • "Найкращий актор" (можливо, знаковий актор покоління Гері Олдмен нарешті отримає статуетку)
  • "Найкраща актриса другого плану "(Аманда Сейфрід)

Попри наявність усіх класичних атрибутів фільму-фаворита академіків, а саме наявність чорно-білого фільтра, двогодинного хронометражу, серйозного актора в головній ролі та романтичного флеру однієї з найяскравіших епох для Голлівуду, досвід попередніх церемоній засвідчив, як легко на рішення критиків може вплинути інформаційний шум. І якщо для глядача і рядового фаната Фінчера "Манк" став подарунком під новорічну ялинку, то для академіків це, можливо, важкий тягар вибору:

Чи віддавати у 2021 році статуетку білому акторові, білому режисерові та білій актрисі у фільмі про білий Голлівуд, чи знайти більш відповідних номінантів.

"Земля кочівників" (Nomadland)

Еклектичне оповідання в дусі, як люблять казати, "медитативного" кіно – це подорож героїні Ферн геть від "благ" західної цивілізації та пошук духовного єднання з природним світом після втрати всього, що тримало на плаву: коханої людини, роботи та оселі. Поетичний етюд, що описує хистке матеріальне становище простої людини на тлі незалежних від неї явищ, на кшталт економічної кризи 2008 року або смерті.

На 93 церемонії вручення премії "Оскар" "Земля кочівників" отримала 6 номінацій, зокрема:

  • "Найкращий фільм"
  • "Найкращий режисер" (Хлоя Чжао)
  • "Найкраща актриса" (чудова Френсіс Макдорманд в ролі, яка за типажем віддалено нагадує продовження "Трьох білбордів на кордоні Еббінг, Міссурі")

Стрічка має шанси завоювати статуетки. До цього фільм отримав "Золотий глобус" за "Найкращий драматичний фільм" і "Найкращий режисер", а також - головну нагороду Венеційського кінофестивалю – "Золотий лев".

"Суд над чиказькою сімкою" (The Trial of the Chicago 7)

Судова драма, сюжет якої побудований навколо процесу над групою протестувальників проти війни у В’єтнамі. У 1968 році семеро американців були звинувачені у змові про перетин кордонів штату з метою підбурювання до заворушень на з'їзді Демократичної партії у Чикаго.

Режисер Аарон Соркін – майстер біографічної драми і адаптованих сценаріїв. Його "Соціальна мережа" (“Оскар” 2011 року) довела, що двогодинні фільми в розмовному жанрі все ще можуть бути масово популярними та комерційно вигідними. Тож якщо ви думаєте, що 129-хвилинні судові розгляди з величезною (як для сучасного кіно) кількістю персонажів і перипетій сюжету не можуть бути цікавішими за левову частку бойовиків, то "Суд над чиказькою сімкою" зможе вас переконати.

На 93-му "Оскарі" фільм отримав 6 номінацій, зокрема:

  • "Найкращий фільм"
  • "Найкращий актор другого плану"

Фільм також номінували на 78-му "Золотому глобусі" у п'яти номінаціях (і він переміг – отримав "Найкращий сценарій"), трьох на 27-й церемонії вручення премії Гільдії кіноакторів США (Гільдія віддала фільму премію за найкращий акторський склад) і трьох на 74-й церемонії вручення премії BAFTA. Через пандемію право на показ фільму викупив Netflix, який з кожним роком все більше зміцнює позиції в головних кінопреміях світу.

"Перспективна дівчина" (Promising Young Woman)

"Перспективна дівчина" – дуже сучасний трилер, в якому 30-річна героїня Кессі мстить за зґвалтовану багато років тому подругу. Щоп'ятниці вона прикидається п'яною в багатолюдному барі – і завжди знаходиться чоловік, який прагне їй допомогти, привозить до себе і, користуючись станом, намагається зайнятися з дівчиною сексом. Але варто чоловікові переступити межу, як Кесс "тверезіє" і морально знищує кривдника.

На жаль, одержимість помстою відбилася на всьому житті героїні: дівчина живе з батьками, замість лікарської кар'єри стала баристою в кав'ярні і не дозволяє собі зблизитися з іншими людьми. Так триває доти, доки вона не зустрічає колишнього однокурсника Раяна (чудова роль одного з найобдарованіших американських коміків Бо Бернема) – і нарешті закохується. Все б добре, якби не довгоочікувана можливість помститися ґвалтівникам її подруги.

Малобюджетність та нішовість фільму не завадила дебютантці Еміральді Феннел змагатися за головні нагороди "Оскару":

Драма з елементами чорної комедії хоча і подекуди виглядає перебільшено (у фільмі майже немає позитивних чоловічих персонажів), але водночас доносить чітке послання представникам "сильних" і "слабких" статей. Можна тільки дивуватися, як цей фільм потрапив до списку номінантів, але в цьому році академія вирішила розширити свій світогляд і винесла на суд громадськості кілька інді-фільмів, які б інакше пройшли повз глядача непоміченими.

"Звук металу" (Sound of Metal)

Естетично "Звук металу" нагадує "Землю кочівників": це не історія однієї людини, а розповідь про групу людей, частиною якої стає головний герой. В цьому випадку йдеться про товариство глухих. Тому не варто дивуватися, що в драмі про музиканта майже немає музики, а частина епізодів відбуваються в повній тиші (добре, що в них все зрозуміло і без слів).

Фільм отримав нагороди премії BAFTA за звук і монтаж, але радимо звернути увагу на акторську гру Риза Ахмеда, на харизмі якого тримається більша частина історії. Наркоман в зав'язці, музикант в екстремально важкому жанрі, закоханий чоловік, а тепер і глухий, який отримав шанс почати все з чистого аркуша, але раз у раз намагається повернутися до минулого життя.

"Ще по одній" (Another Round), Данія

Четверо друзів – чоловіків за сорок, що працюють в одній школі – зважуються на експеримент: випавити щодня стільки, щоб у крові було близько 0,5 проміле алкоголю, бо, згідно з якимось дослідженням, постійне споживання цієї невеликої дози начебто нормалізує відчуття задоволення життям. Здавалося б, що може піти не так?

Відповідь – багато що, адже це фільм данського режисера Томаса Вінтерберга, співавтора Ларса фон Трієра по "Догмі 95", згідно з якою техніка і стилістика менш важливі, ніж сюжет і персонажі. Особистісна, професійна і сімейна криза на тлі алкогольної залежності не робить учасників експерименту щасливішими, а дедалі глибше занурює їх в сум. Для Данії, в якій підлітки випивають в середньому у два рази більше алкоголю, ніж їхні однолітки в інших європейських країнах, – це більш ніж актуальна історія. Для інших – це комедійно-драматичний фільм Вінтерберга з Мадсом Міккельсеном в головній ролі, що вже саме собою заслуговує на увагу.

На 93-му "Оскарі" "Ще по одній" отримав дві номінації:

  • "Найкращий фільм"
  • "Найкращий фільм іноземною мовою"

І нехай він недостатньо екзотичний на тлі інших фільмів номінації, але цілком тягне на фаворита цих перегонів.

Також радимо звернути увагу

"Батько" (The Father)

Драматична стрічка, у якій героїня намагається знайти доглядачку для свого літнього батька у виконанні Ентоні Гопкінса – одного з головних претендентів на перемогу в номінації "чоловіча роль".

"Мінарі" (Minari)

Фільм розповідає про життя 7-річного хлопчика, життя якого змінюється, коли батько вирішує разом з усією родиною переїхати з Гонконгу до США. У той час як члени сімейства намагаються впоратися зі змінами, батько не звертає на їхні проблеми уваги та захоплюється створенням ферми.

"Юда і чорний Месія" (Judas and The Black Messiah)

Драма, у сюжеті якої – історія зради голови іллінойського відділення "Партії Чорних пантер" Фреда Хемптона у Чикаго наприкінці 1960-х років інформатором ФБР Вільямом О'Нілом.

"Кращі дні" (Better Days), Гонконг

Історія старшокласниці, яка бореться з жорстокими знущаннями та знаходиться під тиском майбутніх вступних іспитів до коледжу, чиє життя випадково переплітається з життям вуличного бандита-підлітка. Фільм став феноменом поп-культури в Китаї, а також касовим хітом, зібравши в цілому $230 млн.

"Колектив" (Collective), Румунія

Румунська документальна стрічка 2019 року, знята Олександром Нана. Фільм розповідає про групу журналістів-розслідувачів румунської газети, які виконали важку роботу по розкриттю фактів шахрайства у сфері громадської охорони здоров'я, корупції та недобросовісного управління.

"Людина, яка продала свою шкіру" (The Man Who Sold His Skin), Туніс

Біженець з Сирії Сем Алі переїжджає до Лівану, щоб врятуватися від громадянської війни на своїй батьківщині. Там він зустрічає Джеффрі Годфроя, відомого американського художника, і спина Алі стає полотном для його нової роботи. Згодом татуйована шкіра Сема визнана твором мистецтва, стає занадто цінною, а сам він перетворюється в товар, забувши, що таке бути простою людиною.

"Куди ти йдеш, Аїдо?" (Quo Vida, Aida?), Боснія і Герцеговина

Аїда – перекладачка при нідерландському контингенті військ ООН. У Сребрениці (Югославія) живуть її чоловік і сини, їм загрожує загибель. Обидві сторони конфлікту ігнорують ультиматум ООН, і Аїда розуміє, що блакитні каски не зупинять кровопролиття. Використовуючи інсайдерську інформацію, жінка з ризиком для життя намагається врятувати свою сім'ю.

Читайте також

Як змінилися правила "Оскара": сексизм, расизм і пандемія

OscarsSoWhite. Як українські кіноексперти сприймають нові квоти американської кіноакадемії

Оскар 2020: як визначають переможця і що відбувається з кінопремією

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше