На Рівненщині у 241 населеному пункті немає провайдерів. Для того, щоб провести туди інтернет, у державному бюджеті передбачили 500 мільйонів гривень. Про це розповіла заступниця голови обласної державної адміністрації з питань діджиталізації та цифрового розвитку Іванна Смачило в ефірі "Українського радіо Рівне".
Суспільне з'ясовувало, що потрібно тергромаді зробити для того, щоб у невеликих населених пунктах люди мали доступ до інтернету.
Про цифрову грамотність
Цифрова грамотність є пріоритетним напрямком держави з 2019 року. За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, одна з основних цілей Мінцифри – навчити 6 мільйонів українців цифрової грамотності за 3 роки.
Однак, на Рівненщині є 241 населений пункт, де інтернету немає взагалі. Відповідальність за його наявність лежить на головах тергромад.
Що потрібно для того, щоб провести інтернет у селах
Громади, які мають села з невеликою кількістю жителів і які не мають коштів на провайдерів, також мають можливість отримати доступ до кабельного інтернету, кажуть в ОДА.
"Провайдери – це бізнес. Вони заходять там, де є багато клієнтів. На цей рік в державному бюджеті виділено 500 мільйонів гривень субвенції для потреб територіальних громад у забезпеченні якісним інтернетом", – розповіла заступниця голови ОДА з питань діджиталізації Іванна Смачило.
Для того, щоб це отримати, голова територіальної громади, у якого на території є села без провайдерів і де є хоча б один соціальний заклад, має подати клопотання до Мінцифри.
Наявність соціального закладу у селі обов'язкова. Ним може бути відділення ЦНАПу, пожежна, клуб тощо.
У клопотанні потрібно вказати:
- назву села, яке потребує інтернету;
- ринкову ціну найближчого провайдера.
"У нас є частина громад, які вже подали ці клопотання, і ми маємо можливість побачити недоліки та допомогти виправити. А є тергромади, де ми бачимо, що таких сіл є багато, а голови територіальних громад нічого не роблять", – зауважила Іванна Смачило.
Читайте також: Смартфон спростить життя: як на Рівненщину має вплинути пілотний проєкт Мінцифри
Хто платитиме за інтернет
Іванна Смачило каже, що ніяких додаткових коштів на проведення інтернету з місцевого бюджету не потрібно, але голови тергромад повинні чесно підходити до цього питання.
"В нас є такі випадки, не в нашій області, коли вже почали подавати клопотання, і провайдер в Міністерство цифрової інформації по цій субвенції каже: "Ми готові провести цей інтернет за 30 тисяч гривень." А голова тергромади пише в 10 разів більшу ціну. Тоді питання: за кого він турбується?", – прокоментувала заступниця.
Провайдер, який проводитиме інтернет за державною субвенцією, не буде два роки брати абонплати.
"В кожному державному органі має бути безкоштовна для всіх громадян зона WiFi. Ми зараз проводитимемо ревізію, в яких закладах це є, а де немає. Мають бути точки, де громадяни, які не мали можливості провести інтернет, мали б кілька місць, де вони можуть прийти й скористатись цим безкоштовно", – додала Іванна Смачило.
Що робити тим, хто не вміє користуватися комп'ютером
У Рівненській ОДА вже зібрали інформацію про те, хто навчатиме таких людей та відповідатиме за напрямок цифровізації.
"Ми хочемо, щоб в кожній територіальній громаді були хаби, бібліотеки, навчальні класи, де систематично можна буде проходити подібні курси", – додала Іванна Смачило.
Ті, хто вже має інтернет, але не має необхідних цифрових навичок, на сайті проєкту "Дія. Цифрова освіта" можуть ознайомитись із короткими безкоштовними відеоматеріалами для усіх категорій населення.
Читайте також
- Рада прирівняла електронні паспорти до паперового. Що це означає
- За даними Мінцифри, протягом року порталом та додатком цифрових державних послуг "Дія" скористалися понад 10 мільйонів українців.
- У 2021 році у додатку "Дія" мають з'явитися цифровий підпис, електронний лікарняний, можливість онлайн змінювати реєстрацію та реєструвати послуги для ФОП.
