Історія першої громади Сумщини, яка побудувала водогін й відшкодувала 50% витрат

Історія першої громади Сумщини, яка побудувала водогін й відшкодувала 50% витрат

Історія першої громади Сумщини, яка побудувала водогін й відшкодувала 50% витрат Суспільне Суми

Березівську громаду створили першою на Сумщині у 2015 році. Того ж року вони почали співпрацювати зі швейцарсько-українським проєктом DESPRO, який спеціалізується на підтримці децентралізації в Україні. Цей проєкт взяв на себе половину витрат з організації у громаді централізованого водопостачання. Яка там нині ситуація з водою та їх шлях – далі у матеріалі.

"Тепла вода. Завдяки тому що у нас зараз новий водопровід, напір хороший, колонка, чуєте, включається, і в умивальнику, і я поставила собі гідробокс", – розповідає мешканка села Слоут Березівської громади Олександра.

Свою свердловину, говорить пані Олександра, зробили у 1977 році. Користувались нею понад 40 років. У 2017-му почали помічати, що води з неї поменшало, а сама рідина помутніла.

"Ми ж не тільки самі користувалися, а ще й сусіди ходили брати, бо ті артезіанські колодязі, і шахтні у них теж вода впала. А воно ж без води, не туди не сюди. Сусіди почали до нас приходити брати. Мотори змінили, вони недорого коштували. Коли вже не стало зовсім води, я попросила спеціалістів порахувати, скільки коштує вибити нову свердловину або обсадні труби нижче опустити. Вони мені назвали суму, скільки це буде коштувати, і виявилось, що врізатись у водопровід сільський набагато дешевше і зручніше", – розповідає пані Олександра.

Родині ще однієї мешканки села, Інни, воду провели минулої осені. Говорить, у власному колодязі теж рівень води почав падати два роки тому, а потім вода змінила колір і смак.

"Отут у нас знаходиться свердловина, своя вода, якою ми користувалися, тепер вона у нас тільки для птиці. Зараз вона ще втеплена, бо на зиму вкривали. Тут ми використовували, але пити ми її вже не п’ємо. Якщо врахувати з водою, то глибина свердловини десь 27 метрів", – говорить Інна Швяцкус.

Зараз воду з центрального водогону у родині не фільтрують, кажуть – чиста і немає осаду навіть, якщо постоїть.

Директор місцевого комунального підприємства, яке опікується водогонами, Дмитро Прилуцький розповів Суспільному про одну з перших свердловин, на яку встановили електронне обладнання, яке допомагає регулювати тиск у мережі. З його слів, це допомагає контролювати ситуацію.

Децентралізація на користь: історія ОТГ на Сумщині, яка побудувала водогін й відшкодувала 50% витратСуспільне Суми

"От на дисплеї ми зараз бачимо тиск в мережі, на якій чистоті працює помпа, скільки вона току бере. Через GSM-пристрій ми можемо на віддалені побачити коли включався помпа, скільки вона забирає електроенергії, скільки забирає в нічний час", – пояснює директор КП "Шевченківське" Дмитро Прилуцький.

Вода тепер не йде через башту Рожновського, як раніше, а одразу зі свердловини, не контактуючи з навколишнім середовищем, у водогін до споживачів. Нині, за його словами, 36% хат користується централізованим водогном.

"Тенденція йде до того, за останні три роки рівень води впав і поки він не збільшується, а частково зменшуються. У нас втрати води зменшилися з новими водопроводами, використання електроенергії зменшилося до 30%. Боремося із втратами води, протіканням, тому що зараз йде до того, що ми кожну літру води повинні оберігати", – говорить пан Дмитро.

Загалом створене у громаді комунальне підприємство обслуговує майже 77 кілометрів водопровідних мереж і 22 свердловини, подаючи воду жителям восьми населених пунктів громади. Половина свердловин – автоматизовані. З 2015 року у Березівській громаді проклали 15 км нового водогону. Для того, щоб забезпечити населення центральним водопостачанням необхідно прокласти ще стільки ж.

Найменше забезпечено центральним водогоном саме село Береза. Тут із 700 домогосподарств центральний водогін є у сотні будинків. За словами заступника голови громади Сергія Конозобко, у співпраці з DESPRO найважчим було виконати умови проєкту.

Децентралізація на користь: історія ОТГ на Сумщині, яка побудувала водогін й відшкодувала 50% витратСуспільне Суми

"Це благоустрій території зробити, щоб можна було доїхати, технічні умови, скільки використовується води не повністю по громаді, а на певному об’єкті і що ми хочемо зробити. І це все технічно треба було довести не на пальцях, а на цифрах", – розповів Сергій Конозобко.

Цього року в громаді планують прокласти ще шість км водогону та обладнати наступні три свердловини пристроями, які регулюють роботу помпи. Для цього у бюджеті передбачили близько мільйона гривень, ще стільки ж планують отримати від проєкту DESPRO.

"Особливих складнощів в роботі ми не можемо відзначити, звичайно, є питання, які потребують обговорення, але це нормальний робочий процес і ми завжди доходимо певного висновку", – говорить спеціаліст із питань публічних послуг DESPRO Андрій Кавун.

Цього року у червні, за словами Андрія Кавуна, проєкт завершує свою роботу з громадами. За час співпраці з 2015 року у будівництво нових водогонів, реконструкцію свердловин та оновлення обладнання – вклали сім млн грн. З них половина – гроші громади, решта – проєкту. Подібні історії, говорить кандидат економічних наук Дмитро Лукін, є корисними, не лише з економічної чи екологічної точок зору.

"Це ще проєкти, які надають історію та спосіб знайомитися з європейськими цінностями. Це не просто бюджетна, комунальна робота, там є і залучення людей, залучення коштів людей, тобто така згуртованість задля цілого нового проєкту покращення життя. Що ще з цікавого, що люди таким чином знайомляться з вартістю послуг", – розповідає Дмитро Лукін.

Цього місяця у громаді підвищили тариф на воду з 7 грн до 9,40 грн за кубічний метр. За словами голови комунального підприємства – усе через збільшення мінімальної зарплати та вартості електроенергії. Підприємство ж наразі не є самоокупним, бо зароблене витрачають на нові будівництва та ремонти старих водогонів.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди